Постанова № 15135160, 27.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1434/2011

17 год. 20 хв.           м. Черкаси                    

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Руденко Ю.В.,

за участю:

представників позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю),

представників відповідача –ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф» до державної податкової інспекції у Черкаському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі від 01.09.2010 року №0000502301/0.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки, за наслідками якої було прийнято оскаржуване рішення, всупереч вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ не враховано аванси, отримані від покупців і неправильно визначено приріст (убуток) запасів при визначенні валових доходів позивача, не враховано витрати на поліпшення основних засобів, неправильно обраховано суму амортизаційних відрахувань при визначенні валових витрат.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та уточненому адміністративному позові, пояснивши, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем всупереч вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про порядок погашення зобов’язань, платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки при визначенні валового доходу позивача відповідачем не враховано аванси, отримані від покупців, а також по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з покупцями», при визначенні приросту (убутку) запасів перевіркою не визначено матеріальну складову у залишках напівфабрикатів і готової продукції, не враховано приріст (убуток) незавершеного виробництва, а саму перевірку, за результатами якої відповідачем було прийнято оскаржуване рішення проведено не в повному обсязі, так як позивач не надав всі необхідні документи.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечували повністю, посилаючись на обставини, зазначені в запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Співробітниками державної податкової інспекції у Черкаському районі було проведено виїзну позапланову перевірку дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 17.08.2010 року №227/23-010/31471283.

В п. 3 акту зазначено, що перевіркою відображеного показника у поданих позивачем деклараціях з податку на прибуток за відповідні податкові періоди в межах періоду з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року у загальній сумі 10690782 грн. проведеною на підставі видаткових накладних, рахунків, договорів купівлі-продажу, податкових накладних, обігово-сальдових відомостей та картки рахунків, 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 33 «Поточні рахунку в національній валюті», виписок банку, аналізів рахунків щомісячно 701 «Дохід від реалізації готової продукції»702 «Дохід від реалізації товарів»701 «Дохід від реалізації послуг», 791 «Результат основної діяльності»встановлено завищення та заниження задекларованих підприємством показників у рядку 01.1 декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)». Відхилень між даними бухгалтерського обліку та показниками, відображеними у рядку 01.2 «Приріст балансової вартості запасів»декларацій, перевіркою встановлено не було.

Розбіжностей між показниками декларацій та даними бухгалтерського обліку підприємства щодо убутку балансової вартості запасів та амортизаційних відрахувань перевіркою не встановлено. Витрати на поліпшення основних фондів не відображались підприємством як у бухгалтерському обліку, так і в деклараціях на прибуток.

Таким чином, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств в результаті чого занижено податок на прибуток та занижено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

За результатами проведеної перевірки та на підставі встановлених порушень 01.09.2010 року ДПІ у Черкаському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 811854 грн., у тому числі основний платіж в розмірі 495558 грн. та 316296 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На вказане рішення позивачем було подано скаргу до ДПІ у Черкаському районі, розглянувши подану скаргу відповідачем прийнято рішення від 01.10.2010 року №13873/23-028 про результати розгляду первинної скарги, яким первинну скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 01.09.2010 року №0000502301/0 залишено без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Черкаській області про результати розгляду повторної скарги від 10.12.2010 року №28109/25-010 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 01.09.2010 року №0000502301/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств в сумі 811854 грн. та рішення ДПІ у Черкаському районі від 01.10.2010 року №13873/23-028 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу позивача без задоволення.

Згідно рішення Державної податкової адміністрації України від 18.02.2011 року №3359/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі від 01.09.2010 року №0000502301/0 та рішення ДПА у Черкаській області, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу –без задоволення.

Судом встановлено, що під час перевірки було проведено безпосередній зв'язок між показниками декларацій з податку на прибуток позивача та регістрами бухгалтерського обліку і первинними документам, зокрема, даними бухгалтерських рахунків, видаткових та податкових накладних, рахунків, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей.

Згідно п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III в редакції, чинній на час проведення перевірки, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4,1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР) передбачено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів ( робіт, послуг ), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів.

Згідно з пп. 11.3. п. 11.3. ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, або дата відвантаження товарів, а для робіт ( послуг ) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення інших витрат підприємства до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

В пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (надалі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

Разом з тим, відповідних розрахунків, платіжних та інших документів на підтвердження віднесення до складу валових витрат таких витрат, пояснень посадових осіб або інших працівників позивача щодо відсутності первинних та інших документів позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи суду надано не було.

Підпунктом 2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Більш того, судом встановлено, що в акті документальної перевірки від 17.08.2010 року №227/23-010/31471283 у висновку підписаному головним бухгалтером дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»ОСОБА_5 зазначено, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні (а. с. 51).

Враховуючи наведене суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи рішення за результатами проведеної перевірки, відповідач правильно встановив дійсні обставини справи, вірно застосувавши норми законодавства відповідно до виявлених порушеньподаткового законодавства.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення відповідача.

Згідно ч.2. ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 4 травня 2011 року.

Головуючий С.О.Кульчицький