Постанова № 15132460, 05.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3480/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Горбач Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністраціїдо Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2011 року Головне Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністраціїзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 квітня 2011 року. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 08 квітня 2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминогою О.О. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2а-74/10 про зобовязання Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області провести перерахунок та нарахувати ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2009 рік.

Позивач вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, що починається із 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської області не є розпорядником бюджетних коштів і до компетенції позивача не входить встановлення розміру, призначення, нарахування, виплата та фінансування щорічної разової грошової допомоги. Крім того, позивач зазначив, що кошторисні призначення не передбачають відшкодування коштів за рішеннями судів, асигнування на виконання рішень судів позивачеві не відкривалися.

Позивач не забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, в прохальній частині позову, крім іншого, просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку в судове засідання повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. надав суду клопотання про розгляду справи за відсутності представника відповідача. В письмових запереченнях на позов вказав, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем у повній відповідності до положень чинного законодавства України, зокрема статей 17 - 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 08 квітня 2011 року старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминогою О.О. на підставі виконавчого листа №2а-74/10, виданого 05 квітня 2011 року Київським районним судом м. Полтави, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про зобовязання Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області провести перерахунок та нарахувати ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2009 рік.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 17 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 17 на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

Державний виконавець, відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа №2а-74/10, виданого 05 квітня 2011 року, який був поданий до Підрозділу примусового виконання рішень 08 квітня 2011 року.

Таким чином протиправності в діях державного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови судом не встановлено, як і підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №25727192 від 08 квітня 2011 року.

Твердження позивача щодо неможливості виконати рішення суду через відсутність фінансування, ненадання позивачеві лімітної довідки та кошторису для здійснення виплат сум щорічної разової грошової допомоги в 2011 році суд оцінює критично, зважаючи на те, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обовязковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обовязок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відсутність відповідного фінансування та відсутність кошторисних призначень на відшкодування коштів за рішеннями судів та відсутність асигнувань на виконання рішень судів, не може бути визнано поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що за своїм характером є або бездіяльністю, або юридично неспроможною дією і не вказує на належне ставлення боржника до процесу організації виконання судового рішення. При цьому суд бере до уваги, що судовим рішенням на позивача було покладено обовязок здійснити дії по перерахуванню та нарахуванню разової грошової допомоги.

Відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської області фактично не згодне із постановою суду, винесеною в порядку адміністративного судочинства, що набрала законної сили і на виконання якої видано виконавчий лист №2а-74/10.

Відповідно до частини 2 та частини 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Незгода із винесеною постановою однієї із сторін, коли вона набрала законної чинності, не є підставою згідно статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а отже позовні вимоги Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 квітня 2011 року відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2011 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва