Постанова № 15131830, 20.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

20.04.2011 р. Справа № 2а-2660/10/1470

м. Миколаїв

10:55

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»

до відповідачаСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків

за участю представників:

від позивача: Кравченко О.Б., Петровський Д.О.

від відповідача: Яброцький С.В.

прокурор: Дзюбан О.Н. про скасування податкового повідомлення рішення На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків №00000540/0 від 19.04.10 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Нібулон» суми бюджетного відшкодування на 18456895,57 гривень та нарахування штрафних санкцій на суму 2045925,13 гривень.

3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2011 р. справа № 2а 2660/10/1470

м. Миколаїв

10:55

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»

до відповідачаСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків

за участю представників:

від позивача: Кравченко О.Б., Петровський Д.О.

від відповідача: Яброцький С.В.

прокурор: Дзюбан О.Н. про скасування податкового повідомлення рішення В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №00000540/0 від 19.04.10 про зменшення йому суми бюджетного відшкодування на 18456895,57 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 2045925,13 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем протиправно зменшені суми бюджетного відшкодування за червень-грудень 2008 року та січень-листопад 2009 року.

Відповідач позов не визнав, прийняття спірних рішень пояснив тим, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих підприємствами, у ланцюгах постачальників яких є підприємства з ознаками фіктивності, і неможливо підтвердити сплату ними цього податку до бюджету.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»зареєстроване в якості субєкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 31.01.03 (т.1 арк.спр.76). Основними видами діяльності ТОВ СГП «Нібулон»є надання послуг у рослинництві, оптова торгівля зерном, насінням та кормами, складське господарство та інше (т.1 арк.спр.78).

19.04.10 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ СГП «Нібулон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Агророма Миколаїв», ТОВ «Вагоріс», ТОВ «Гео Віта», ПП «Агро Колос», ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Афалін-Трейд», ТОВ «Акцепт-77», ПП «Фірма «Зерно-Маркет», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Трансойл», ТОВ «Континент ВЮ», ТОВ «Золотой Колос НК», ПП «Скиф ПА», ПП Анкор Агро Плюс», ТОВ «Жемар», ПП «Космополія», ТОВ «Кортес Агро», ТОВ «Агро Фест», ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агротрейд»за червень-жовтень 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, березень-вересень 2009 року, листопад 2009 року, результати якої було оформлено Актом №397/40/14291113 (т.1 арк.спр.25).

Всі зазначені вище підприємства були першим ланцюгом постачальників ТОВ СГП «Нібулон», на адресу яких позивачем сплачувався податок на додану вартість за надане зерно, за рахунок цих підприємств формувався податковий кредит, а в подальшому - право на бюджетне відшкодування.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що зазначені вище підприємства першого ланцюга, формували свій податковий кредит за рахунок постачальників другого, третього та ін. ланцюгів підприємств ТОВ «Н.К. Трейд»,ТОВ «Муссон-2009», ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ»та ін. При цьому, фактично надходження сплаченого позивачем податку на додану вартість до бюджету податковим органом не встановлено, а ці підприємства мають ознаки фіктивності та не виконують свої зобовязання перед бюджетом.

На підставі цього, 19.04.10 уповноваженою особою СДПІ було ухвалене податкове-повідомлення рішення №00000540/0 про зменшення ТОВ СГП «Нібулон»суми бюджетного відшкодування на 18456895,57 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 2045925,13 гривень (т.1 арк.спр.23).

Суд з позицією відповідача погодитись не може з огляду на нижчевикладене.

Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, а бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»містять в собі вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобовязаний надати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивач по справі виконав обовязкові умови для виникнення права у платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- позивач сплатив на користь постачальників товар з урахуванням суми ПДВ, яка була заявлена ним в подальшому до відшкодування;

- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Позивач надав суду всі первині документи щодо реальності поставок продукції ТОВ «Агророма Миколаїв», ТОВ «Вагоріс», ТОВ «Гео Віта», ПП «Агро Колос», ПП «Транс-Агро-Плюс», ТОВ «Афалін-Трейд», ТОВ «Акцепт-77», ПП «Фірма «Зерно-Маркет», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Трансойл», ТОВ «Континент ВЮ», ТОВ «Золотой Колос НК», ПП «Скиф ПА», ПП Анкор Агро Плюс», ТОВ «Жемар», ПП «Космополія», ТОВ «Кортес Агро», ТОВ «Агро Фест», ТОВ «Віалан Агро», ТОВ «АТД Пігмаліон», ТОВ «Агротрейд»за червень-жовтень 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, березень-вересень 2009 року, листопад 2009 року (т.3-78), що підтверджують отримання позивачем товару (послуг), який ним використовувався в господарській діяльності та банківські виписки, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено.

За таких обставин суд вважає, що він має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість сплаченого на користь цих підприємств, а спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Зазначена правова позиції зокрема викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.

Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків №00000540/0 від 19.04.10 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Нібулон»суми бюджетного відшкодування на 18456895,57 гривень та нарахування штрафних санкцій на суму 2045925,13 гривень.

3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21.04.11

Суддя В.В. Біоносенко