Постанова № 15131793, 05.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05.04.2011 р.                                                                                 справа № 2а-595/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В., розглянувши у відкритому судовому справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017 доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Олімпійський ", вул. Тюленіна, 50, с. Новогригорівка,

Миколаївський район, Миколаївська область, 57121 простягнення заборгованості в сумі 3590,84 грн., В С Т А Н О В И В:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Відділення) звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - Кооператив) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 3590,84 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог статті 23 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі –Закон № 2240-ІІІ) не сплатив внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 3590,84 грн. за 2010 рік.

Позивач у позовній заяві подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, тому судом визнано за можливе розглянути справу за його у відсутності на підставі наявних у справі доказах.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом установлено, що Кооператив є юридичною особою, зареєстрованою Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївської області і перебуває на обліку у Відділенні як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до поданого Кооперативом до Відділення звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхування з тимчасової втрати працездатності за 2010 рік, у відповідача існує заборгованість зі плати цих внесків у сумі 3590,84 грн., яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.

16 грудня 2010 року Відділенням на адресу Кооперативу була направлена претензія № 9 про погашення заборгованості по страхових внесках у сумі 3590,84 грн., яка отримана відповідачем 23 грудня 2010 року (про що свідчить наявна в матеріалах справи копія вручення поштового повідомлення).

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону № 2240-ІІІ, цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Згідно зі статтею 2 цього Закону, Кооператив є страхувальником (платником) страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 2 частини 2 статті 27 Закону № 2240-ІІІ).

Відповідно до абзаців 1, 2, 6 частини 1 статті 23 Закону № 2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Платники страхових внесків, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком (частина 2 статті 23 Закону № 2240-ІІІ).

Днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду (частина 3 статті 23 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно з абзацом 1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16, розмір страхових внесків складає для роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів (пункт 5.1 цієї Інструкції).

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 30 Закону № 2240-ІІІ, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується (частина 2 статті 30 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно з пунктом 4 статті 13 Закону № 2240-ІІІ, Відділення здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку (стаття 8 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Суд, з урахуванням зазначених норми законодавства і встановлених обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги Відділення про стягнення з Кооперативу заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 3590,84 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Олімпійський" (57121, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новогригорівка, вул. Тюленіна, 50 на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93, ЄДРПОУ 20866865, р/р 37171001000355 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 3590 (три тисячі п'ятсот дев'яносто) грн. 84 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                           Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 5 квітня 2011 року.