Постанова № 15131763, 24.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24.03.2011 р. справа № 2а-904/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., за участю секретаря судового засідання Ополинському О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпрокурора Ленінського району м. Миколаєва,

вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034 в інтересах держави в особіРегіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Нікольська, 47, м. Миколаїв, 54001 доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54000 простягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн., В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області (далі - Департамент) з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1В.) про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн.

24 березня 2011 року до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказах.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що співробітниками Головного відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві було проведено перевірку ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за наслідками складено акт від 30.05.2010 р., у якому встановлено порушення відповідачем вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, далі - Закон № 481), а саме - на місці проведення перевірки встановлено факт зберігання з метою реалізації алкогольної продукції, маркованої марками акцизного збору, які викликають сумнів щодо законності їх походження.

Співробітниками, які здійснювали перевірку, було зроблено відбір зразків марок акцизного збору з алкогольних напоїв, вигляд яких викликав сумнів щодо законності їх походження і направлено до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення відповідного технічного дослідження.

Висновком технічного дослідження Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.06.2010 р. № 3383 встановлено, що надані для дослідження акцизні марки не відповідають способу виготовлення та присутності захисних засобів акцизним маркам, виготовленим на підприємстві, що здійснює випуск акцизних марок.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, Департаментом відповідно до частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, було прийнято рішення від 30.07.2010 р. № 140846 про застосування до відповідача фінансових санкцій у сумі 1700 грн., примірник якого було надіслано рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1, яке ним у встановлені строки оскаржене не було і добровільно не виконане.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону № 481/95-ВР, цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору»визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації та його регіональних управлінь, зокрема, здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв субєктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію, а також додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, забезпечення розподілу спирту між споживачами в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання та здійснення контролю за його цільовим використанням та застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно законодавства.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 7 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень (частина 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР).

Згідно з частиною 5 статті 17 Закону № 481/95-ВР, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Департаменту про стягнення із ОСОБА_1 фінансової санкції у розмірі 1700 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Держави (державний бюджет Ленінського району, ЄДРПОУ 23626096, р/р 31116106700005, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код бюджетної класифікації 21081100) суму фінансової санкції у розмірі 1700 (тисячу сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2011 року.