Постанова № 15130674, 09.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. № 2а-11718/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Івашків В.І.,

представників сторін»

від позивача: не зявився,

від відповідача: Сольвар О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 23.11.2010 року № 0010291501/0.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 23.11.2010 року № 0010291501/0.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним, а податкове повідомленням - рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області № 0010291501/0 від 23.11.2010 року підлягає скасуванню, оскільки Шахта «Лісова»є лише відокремленим підрозділом Державного підприємства «Львіввугілля», а не має відокремленого майна. Доходи, отримані в результаті господарської діяльності шахти належать Державному підприємству «Львіввугілля», яке в подальшому може надавати їх відокремленому підрозділу та забезпечує своєчасну сплату податкових та інших відрахувань.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що позивач є платником податків і зборів, що підтверджується самостійно поданим податковим розрахунком збору за забруднення природного середовища за перше півріччя 2009 року. Крім цього, позивач має право здійснювати операції за поточними рахунками в установах банків, має круглу печатку, кутовий штамп та бланки зі своїми реквізитами, веде касові операції, що свідчить про податкову самостійність позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

08.11.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області проведено перевірку дотримання позивачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за період з 20.08.2007 року по 29.10.2010 року, про що складено акт № 900/150/26359891 від 08.11.2010 року (далі - Акт перевірки), в результаті якої встановлено, що підприємство позивача в порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»сплатило суму податкових зобов'язань за платежем -збір за спеціальне користування водними ресурсами, збір за забруднення навколишнього природного середовища та збір за користування надрами для видобування корисних копалин із затримкою що є більшою 90 календарних днів.

На підставі Акта перевірки № 900/150/26359891 від 08.11.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2010 №0010291501/0, згідно з яким позивачу встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем-збір за забруднення навколишнього природного середовища, передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 та на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов'язано сплатити штрафу розмірі 50% в сумі 237,07 грн.

Згідно з п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у п.п. 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п. 4.1. Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Суд не бере до уваги доводів позивача щодо неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення з тих підстав, що Шахта «Лісова»не є юридичною особою, а ДП «Львіввугілля»централізовано забезпечує сплату податків та інших відрахувань, що підтверджується копіями АВІЗО № 2162 від 20.08.2010 року, № 2281 від 31.08.2010 року, оскільки платниками податків, зокрема, є відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

З поданих представником відповідача копії податкового розрахунку за забруднення навколишнього природного середовища перше півріччя 2007 року та копії зворотного боку облікової картки платника станом на 31.12.2010 року вбачається, що відокремлений підрозділ Шахта «Лісова»самостійно здійснював нарахування та сплату податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім цього, позивачем належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованість позовних вимог щодо порушення строку сплати податкового зобов'язання передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0010291501/0 від 23.11.2010 року є безпідставними та необґрунтованими, відтак, задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 14.03.2011 року.

Суддя Лунь З.І.