Постанова № 15130245, 10.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р. м. Львів№ 2а-663/11/1370

11 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Гічви Ю.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

Зміст позовних вимог та позиції сторін:

Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 4206,88 грн., виплачені як допомога по безробіттю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 27.12.2007 року отримав статус безробітного у звязку з чим йому було виплачено допомогу. Як зясувалось пізніше, ОСОБА_2 ще з 09.04.1997 року зареєстрований як підприємець, однак під час реєстрації у центрі зайнятості цю обставину приховав. Відтак, з 13.01.2008 року по 06.05.2008 року відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4206,88 грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання вдруге (повторно) не зявився, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи двічі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заперечень на позовну заяву чи клопотань процесуального характеру до суду не подавав. За таких обставин суд на підставі ст. ст. 71, 128 АС України ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без відповідача.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно з п. 3 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за вказаним Законом та Законом України «Про зайнятість населення»належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до вимог пп. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_2 звернувся до Дрогобицького МРЦЗ із заявою від 27.12.2007 року про надання статуту безробітного та виплату допомоги по безробіттю. У власноручно підписаній заяві відповідач ствердив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається. На цій підставі ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 4206,88 грн.

Проведеним розслідуванням позивача встановлено, що ОСОБА_2 з 09 квітня 1997 зареєстрований як фізична особа підприємець, на підтвердження чого суду надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05.2010 року. Втім, цю обставину відповідач під час звернення до центру зайнятості про надання статусу безробітного приховав.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Статтею 18 цього Закону встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу або довідки.

Відтак, станом на дату звернення до центру зайнятості (27.12.2007 року) ОСОБА_2 був зареєстрованим як фізична особа підприємець, а отже належав до категорії зайнятого населення, тому не мав права на отримання статусу безробітного. Приховування відповідачем факту його реєстрації як підприємця зумовило безпідставну виплату йому допомоги в сумі 4206,88 грн.

Листом № 1187/06 від 17.05.2010 року центр зайнятості повідомив відповідача про необхідність повернення 4206,88 грн., безпідставно отриманих ним як допомога у звязку з безробіттям. Проте ОСОБА_2 жодним чином на це не відреагував.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Представник позивача повідомив суд, що за фактом вчиненого ОСОБА_2 діяння було порушено кримінальну справу, надав суду копію вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2010 року по кримінальній справі № 1-415/10, що набрала законної сили. Згідно зі згаданим вироком ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст. 190 КК України, а саме в умисному, з корисливих мотивів, шляхом обману незаконному отриманні допомоги по безробіттю в сумі 4206,88 грн. Суд, який розглядав справу, встановив, що ОСОБА_2 09.04.1997 року зареєстрований як підприємець, будь-яких дій щодо припинення підприємницької діяльності не вчиняв. Про факт реєстрації його фізичною особою-підприємцем під час реєстрації у Дрогобицькому МРЦ він не повідомив. За період його перебування на обліку як безробітного в Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості, тобто з 27.12.2007 року по 26.06.2008 року він отримав допомогу з безробіття з 13.01.2008 року по 07.05.2008 року на загальну суму 4206,88 грн. Отже, факт незаконного отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в сумі 4206,88 грн. встановлено судом під час розгляду кримінальної справи.

З урахуванням наведеного позовні вимоги Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (Львівська область, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 3 а; ідентифікаційний код 22408552) кошти в сумі 4206 (чотири тисячі двісті шість) гривень 88 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2011 року.

Суддя Москаль Р.М.