Постанова № 15130071, 15.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р.                                                                       Справа № 2а-1569/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

при секретарі Дака Т.П.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемишлянський молокозавод»про стягнення податкового боргу -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Перемишлянському районі Львівської області (далі - ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемишлянський молокозавод»коштів до бюджету в сумі 340 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на прибуток в сумі 340 грн. Заборгованість відповідача в добровільному порядку не сплачена, а тому визнається податковим боргом, який підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 14.02.2011 року відкрито провадження по справі. В судовому засіданні 15.03.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемишлянський молокозавод»має податковий борг по сплаті податку на прибуток. Постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-7599/10/1370 від 24.09.2010 року задоволено позовні вимоги ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області та постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемишлянський молокозавод»до державного бюджету України 1189 грн. 07 коп.

Станом на 10.02.2010 року сума заборгованості відповідача по сплаті податку на прибуток збільшилась і становила 1869,07 грн.

Крім того, ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності подання відповідачем податкової звітності, результати якої відображені в актах №00110/1521/30727988 від 27.08.2010 року та №00134/1521/30727988 від 30.11.2010 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо неподання податкової звітності з податку на прибуток за І-ІІІ квартали 2010 року. У зв’язку з чим, ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області винесені податкові повідомлення-рішення №0002271521/0 від 27.08.2010 року, яким підприємству визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн., та №0002951521/0 від 30.11.2010 року, яким підприємству визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн.

Згідно із ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення спору) контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.9 цього ж Закону платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року (далі-Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 17.1.1. ст.17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Суд приходить до висновку, що сума фінансових санкцій відповідача є узгодженою та у встановлені строки ним до бюджету не сплаченою, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

          1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемишлянський молокозавод» (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. І.Франка, 20, ЄДРПОУ 30727988) до Державного бюджету України заборгованість в сумі 340 (триста сорок) гривень.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 17 березня 2011 року.

Суддя                                                                       Сакалош В.М.