Постанова № 15129041, 06.04.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-197/10/0770

ряд стат. звіту № 10.1

код - 07

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі :

головуючої судді Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання Красновій О.Р.

за участі:

прокурора Стойко П.М.

представника позивача Червак О.С.

представник відповідача Івашкович І.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою прокурора Тячівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Малого приватного підприємства “Гранат” про стягнення заборгованості в сумі 46072,90 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, прокурор Тячівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернувся до суду з позовною заявою до Малого приватного підприємства “Гранат”, якою просить стягнути заборгованість в сумі 46072,90 грн., в тому числі по страхових внесках 23038,39 грн., по фінансових санкціях 10505,16 грн. та пені 12449,35 грн.

В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області уточнив (зменшив) позовні вимоги. Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43226,90 грн., в тому числі 23038,39 грн. страхових внесків, 9146,28 грн. фінансові санкції, 11042,23 грн. пеня, оскільки останнім частково погашено заборгованість.

Прокурор в судовому засіданні зменшений позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, наведених у наданому запереченні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Мале приватне підприємство “Гранат” являється платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 р., який набув чинності з 01.01.2004 р.

Згідно ст.4 п.1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, для платників збору, визначених п.1 та п.2 статті і цього Закону (а саме субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 32% з 01.01.2004 р. до 31.03.2005 р., 32,3% з 01.04.2005 р. до 31.12.2005 р., 31,8% з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., а 33,2% з 01.01.2007 р. від обєкта оподаткування визначеного п.1 ст.2 цього Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрата на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правої характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до п.1 ст.14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, роботодавці юридичні та фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю філії осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” зазначено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Як вбачається документального обґрунтування розрахунку заборгованості по страхових внесках, штрафних санкціях та пені за період з грудня 2005 року (строк сплати 20.01.2006 р.) по грудень 2009 року (строк сплати 20.01.2010 р.) підприємство здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати нарахувало та задекларувало в щомісячних розрахунках в загальній сумі 30606,02 грн. Оскільки, підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески відповідний базовий звітній період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду визначені ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, то відповідно до п. 2 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати страхових (недоїмкою).

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду накладався штраф незалежно від строку затримки платежу до 19.06.2009 р. у розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки сплати у строк більше 90 календарних днів включно.

З 19.06.2009 р. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства (п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663), яка формується за даними звітів платника розрахованих та поданих самостійно.

Таким чином, у відповідності до п.9 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” до підприємства застосовані були фінансові санкції на загальну суму 11012,09 грн. та нараховано неню в сумі 12866,88 гри. про що винесені рішення №103 від 09.03.2006 р., №241 від 16.05.2007 р., №571 від 18.08.2006 р., №805 від 20.11.2006 р., №124 від 13.03.2007 р., №715 від 11.12.2007 р., №134 від 12.03.2008 р., №347 від 07.04.2008 р., №951 від 01.09.2008 р., №1329 від 02.12.2008 р., №1604 від 30.12.2008 р., №22 від 27.01.2009 р., №150 від 04.02.2009 р., №558 від 01.09.2009 р., №651 від 06.10.2009 р., які надіслані платнику з повідомленням про вручення і не оскаржені платником.

Суд констатує, що згідно рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2006 р. (Справа №8/15) заявлений позов управління ПФУ в Тячівському районі Закарпатської області до Малого приватного підприємства “Гранат” про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків, штрафних санкцій та пені на суму 20698,17 грн., задоволений повністю. Так, за період з 20.01.2006р. по 29.01.2010р. платником самостійно сплачено 29110,25 гри. які згідно ч.5 ст. 106 Закону України №1058 від 09.07.2003 року були зараховані в порядку календарної черговості виникнення боргу: 20698,17 гри. наказ Господарського суду Закарпатської області по справі №8/15 від 14.02.2006р. (копія міститься в матеріалах справи); 7567,63 грн. - страхові внески; 426,93 грн. - фінансові санкції; 417,52 грн. - пеня.

Станом на 01.02.2010 року відповідно до особової картки платника підприємство мас заборгованість в сумі 46 072,90 грн., в тому числі по страхових внесках 23 038,39 грн. по фінансових санкціях 10 585,16 грн. по нені 12 449,35 грн.

Як вбачається з документального обґрунтування розрахунку заборгованості по страхових внесках, штрафних санкціях та пені станом на 01.02.2010 р. за Малим приватним підприємством “Гранат” рахується заборгованість в сумі 46072,90 грн., в тому числі по страхових внесках 23038,39 грн., по фінансових санкціях 10505,16 грн. та пені 12449,35 грн.

06.04.2011 року у судовому засіданні представником позивача було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43226,90 грн., в тому числі 23038,39 грн. страхових внесків, 9146,28 грн. фінансові санкції, 11042,23 грн. пеня, оскільки останнім частково погашено заборгованість.

Враховуючи те, що ст.1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено поняття страхових внесків, як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а ст. 106 п.3 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку із страхових внесків, вимогу про її сплату (вимога є виконавчим документом), управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі направлено платнику вимоги про сплату боргу, що збоку платника залишились без задоволення та увага.

У письмових запереченнях відповідач стверджує, що в звіті по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за червень 2006 року в розділі ІІ рядок 1 “Одержаний фонд оплати праці” помилково вказана сума 36600 грн., а в рядку 2 “підлягає до сплати страхових внесків” помилково вказана сума 12444 грн. Однак, такі спростовуються, так як, за результатами акту перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати збору до Пенсійного фонду №53 від 21.05.2004 р. донараховано фонду оплати праці в сумі 13500 грн., а заборгованість по заробітній платі станом на 01.01.2004 р. складала 27375 грн.

Також, відповідач стверджує, що згідно рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2006 р., стягнуто наявну заборгованість по страхових внесках (включаючи штрафні санкції) з 01.08.2004 р. по 01.01.2006 р. в сумі 20698,17 грн. Однак, такі спростовуються тим, що з 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058, ст. 5 якого встановлено, що включно цим Законом регулюються відносини, які між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, а до 01.01.2004 р. діяв Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000 р., відповідно до якого із виплаченої заробітної плати платниками нараховувалось та задекларовувалось у щомісячних розрахунках зобовязання зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Також, застосування фінансових санкцій та нарахування пені здійснюється після сплати боргу в залежності від строку затримки платежів, тобто у відповідності із вимогами ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Крім цього, твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності спростовуються тим, що ч. 15 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058 встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмок, пені та штрафів не застосовується.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Станом на час розгляду адміністративної справи борг не сплачений.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст.6, 9-11, 60, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 361 Закону України “Про прокуратуру”, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Уточнений позов прокурора Тячівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Гранат” (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Бардіївська, 27, р/р 26006300253 в відділенні Ощадбанку №7298 в м. Тячів, Закарпатської області, МФО 372136, код ЄДРПОУ 20440853) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, р/р 25606301697 в Закарпатському облуправлінні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 312356, код ЄДРПОУ 20449713) заборгованість в сумі 43226 (сорок три тисячі двісті двадцять шість) грн. 90 (девяносто) коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Я.М. Калинич