Постанова № 15128066, 20.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4435/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача Комісарової А.В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні суду в залі суду адміністративну справу за позовом Краснолиманського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Краснолиманський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом «позивач» або «Краснолиманський МЦЗ») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом «відповідач» або «ОСОБА_2») про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7419,91 гривен. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 12.12.2008 по 09.12.2009 але, як встановлено при перевірці, останній зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.06.2004. Просили стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7419,91 гривен.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Вказували на те, що вони не заперечують факт того, що відповідач дійсно з 04.06.2004 дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, але 11.05.2006 за даними Словянської ОДПІ його як фізичну особу-підприємця ліквідовано, та з цього моменту він не отримував дохід. Вважали, що у звязку з тим, що ОСОБА_2 фактично припинив свою підприємницьку діяльність, то його не можна віднести до категорії зайнятого населення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 12.12.2008 по 09.12.2009.

12.12.2008 ОСОБА_2 було подано заяву про надання статусу безробітного, в якій вказав, що станом на день подання заяви він не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, а у разі подання документів, що містять неправдиві відомості, та неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, він зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Краснолиманським міським центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_2 з 04.06.2004 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується розпорядженням міського голови Краснолиманської міської ради від 04.06.2004 за номером 219.

Відповідно до листа Краснолиманської міської ради Донецької області від 23.09.2010 № 02-03-322 державна реєстрація ОСОБА_2 здійснена 04.06.2004. Припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не здійснювалась.

15.10.2010 позивачем прийнято наказ № 192 про повернення коштів у встановленому порядку за період з 12.12.2008 по 06.12.2009 у розмірі 7419,91 гривень.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.04.2011 підприємницька діяльність відповідача припинена 21.10.2010

Відповідно ч.1 до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.п1 п.5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача та його представника на те, що ОСОБА_2 фактично припинив свою підприємницьку діяльність 11.05.2006 з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

На підставі п.1 ст. 47 вищезазначеного закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч.2 п. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Таким чином, ОСОБА_2 був позбавлений статусу підприємця тільки 21 жовтня 2010 року.

Відповідно до Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон №1533-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 31 Закону №1533-III встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 ст.36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у сумі 7419,91 гривен.

Відповідачу листом 18.10.2010 пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але станом на день винесення постанови, допомога по безробіттю не сплачена.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Краснолиманського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7419,91 гривен є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов Краснолиманського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, місце проживання:АДРЕСА_1) на користь Краснолиманського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37170001004270, банк ГУ УДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25774091) допомогу по безробіттю у сумі 7419 (сім тисяч чотириста девятнадцять) гривень 91 копійка.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 квітня 2011 року.

Відкласти складання постанови в повному обсязі на строк два дня.

Постанова в повному обсязі складена 22 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.