Постанова № 15127620, 21.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2011 р. об 11:28 Справа №2а-2184/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі:

представник позивача - Нормберг Л.Л.;

представник відповідача 1 (Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим) - Лашкова В.О., Базілевич Н.В.;

представник відповідача 2 (Головне управління Державного казначейства України в АР Крим) - не з'явився;

представник прокуратури - Єрьоменко А.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

за участі прокуратури АР Крим

про стягнення 2249288,00 грн.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення д Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 2249288,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачі, в порушення пп. 7.7.5 та пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168) не перерахували у встановлені законом строки суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації за серпень 2010 року, не дивлячись на підтвердження суми бюджетного відшкодування за результатами позапланової перевірки.

Ухвалами суду від 24.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Листом від 21.03.2011 року представник прокуратури АР Крим повідомив про вступ до справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представники відповідача 1 і прокуратури АР Крим в судовому засіданні проти позову заперечували, представник відповідача 1 надав письмові заперечення, в яких вказав, що на підтвердження правильності відображення податкових зобовязань з ПДВ, у постачальників, що відвантажили товар (виконали роботи, надали послуги) позивачу, податковим органом направлені запити на проведення зустрічних перевірок, відповіді на які не прийшли до часу розгляду справи. При цьому представник відповідача посилався на положення Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 серпня 2004 року N 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004 р. за N 971/9570 (далі Порядок №451/501/132), що обумовлюють обовязковість проведення зустрічних перевірок основних постачальників для відшкодування сум ПДВ.

Представник відповідача 2 в судове засідання 21.04.2011 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, в судовому засіданні 07.04.2011 року проти позову заперечував, направив письмові пояснення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2, посилаючись на те, що органом державної податкової служби України не було надано висновку про суми відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для зясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Заслухавши представників позивача, прокурора і відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 00191493, зареєстрований як платник податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

У податкових деклараціях з ПДВ за листопад та грудень 2010 року позивачем задекларовано суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1246262,00 грн. та 1003026,00 грн. відповідно.

Посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказані податкові періоди, за наслідками перевірки складено довідку від 15.02.2011 року №86/23-4/00191493, згідно із п. 5.2 висновків за довідкою перевірки підтверджено достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року у розмірі 1246262,00 грн. та 1003026,00 грн.

Виходячи із аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 (тут і далі нормативно правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 цього Закону після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Посилання органу державної податкової служби на Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 серпня 2004 року N 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004 р. за N 971/9570 (далі Порядок №451/501/132), згідно із пунктом 1 якого Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі протягом місяця, але не пізніше десяти днів до початку кожного місяця, виходячи з результатів завершених документальних перевірок, включаючи виконання вимог Державної податкової адміністрації України щодо проведення зустрічних перевірок, забезпечують подання до Департаменту оподаткування юридичних осіб зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування грошовими коштами в кожному регіоні та інформацію за суб'єктами підприємницької діяльності, за якими прийнято обґрунтоване рішення щодо законності відшкодування податку на додану вартість у сумі 100 тис. грн. і більше, а також уточнених реєстрів інвентаризації платників податків на оформлення облігацій внутрішньої державної позики у відповідності до пункту 12 цього Порядку, судом до уваги не приймаються, оскільки вказаний акт не може змінювати термінів надання висновку про підтверджені суми бюджетного відшкодування, які встановлені безпосередньо законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість».

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративний судом України у Довідці про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету.

За змістом підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 року N 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 р. за N 263/2067відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Отже, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобовязань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначена правова позиція узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України. Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є ухвалення судового рішення про стягнення на його користь суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи висновок про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму документально підтверджених судових витрат (суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог), в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 21.04.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 26.04.2011 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 14010200, рахунок №31118030700019, код ЄДРПОУ 34740946, банк - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 00191493, м. Керч, вул. В. Бєлік, 12; п/р 26006259614081 в Головному Керченському відділенні Кримського РУ Приватбанк, МФО 384436) суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад і грудень 2010 року у сумі 2249288,00 (два мільйона двісті сорок дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 00191493, м. Керч, вул. В. Бєлік, 12; п/р 26006259614081 в Головному Керченському відділенні Кримського РУ Приватбанк, МФО 384436) судові витрати у розмірі 1700,00 (тисячу сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.