Постанова № 15127607, 21.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 р. Справа №2а-2340/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Суслової Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРД” про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя до товариства з обмеженою відповідальність “ЕРД” про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 12401,96 гривень на р/р 2560570445712 в ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20725930.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13238, 15 гривень, у зв’язку з неправильним зазначенням у позовній заяві суми боргу відповідача по страховим внескам за жовтень 2010 року.

У судове засідання представники сторін не з’явились, повідомлені належним чином про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивачем надіслано довідку про заборгованість відповідача та клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечення до суду не надіслав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, на підставі статті 128 КАС України суд ухвалив розглядати справу за відсутністю представників сторін, повідомлених належним чином про дату та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини З статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (що діяв станом на день розгляду справи) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “ЕРД” являється юридичною особою, зареєстрованою 03.08.2009 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 635664 та відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА № 011840.

Судом встановлено, що ТОВ “ЕРД” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду Київського району м. Сімферополя з 04.08.2009 року з рег. № 14-08-12448 згідно із заявою про реєстрацію платником страхових внесків та довідкою позивача № 379 від 18.03.2011 року .

Таким чином, ТОВ “ЕРД” являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до абзацу 2 п. 11.12. Інструкції за підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), пункту 2.1 цієї Інструкції, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком.

Судом встановлено, що відповідно до автоматично сформованого звіту, наданого відповідачем в електронному вигляді, ТОВ «ЕРД» зобов’язалось сплати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в сумі 14528, 15 гривень.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог станом на 24 грудня 2010 року ТОВ «ЕРД» по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - заборгованість в сумі 14528,15 гривень за жовтень 2010 року була сплачена лише частково в сумі 1290,00 гривень, тому заборгованість зі страхових внесків самостійно задекларованих страхувальником складає 13238, 15 гривень.

Заборгованість в сумі 13238, 15 гривень станом на день розгляду справи відповідачем не погашена, що також підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

На суму заборгованості (недоїмки) зі сплати страхових внесків відповідачу – ТОВ «ЕРД» Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя АРК виставлена вимога в розмірі 247041, 40 гривень від 01.12.2010 року № ю-2479, отримання якої відповідачем підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до пункту 6 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив суму страхових внесків в розмірі 13238, 15 гривень.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Отже, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13238,15 гривень розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Суд також враховує, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов’язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 163 КАС України 21 березня 2011 року оголошена вступна та резолютивна частини постанова, у повному обсязі постанова складена 25 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРД” (ідентифікаційний код 36583489) заборгованість по страховим внескам на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя в сумі 13238, 15 гривень на р/р 2560570445712 в ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20725930.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Трещова О.Р.