Постанова № 15127547, 20.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2011 р. об 11:15 Справа №2а-4195/11/0170/4 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим

до Комунального підприємства Аеропорт "Керч"

про стягнення

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Комунального підприємства Аеропорт "Керч" (далі - відповідач) про стягнення 32569,99 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та наявністю у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Ухвалами суду від 08.04.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058, тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) страхувальниками визнаються роботодавці, в тому числі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону №1058.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 24040122, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону №1058.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 цього Закону передбачено обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для виду страхувальника, яким є відповідач, є календарний місяць.

Відповідачем самостійно обчислено розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розрахунку за серпень 2010 року у загальному розмірі 30889,02 грн. (а.с. 7, значення рядку 8 розрахунку).

Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XI "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Розмір сум до відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на поточний рік визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003).

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", встановлено пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування".

Так, згідно з цим пунктом підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які мають право на призначення пенсій за списком N 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування".

Отже, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" підприємства та організації зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тобто зазначені виплати здійснюються платником податку до Пенсійного фонду України аналогічно відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком N 2 (п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Суд встановив, що на адресу відповідача позивачем було направленорозрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 двом особам за жовтень 2010 року, загальна сума відшкодування складає 1680,97 грн. (а.с. 9, 10).

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 01.11.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідач не надав в порядку, встановленому ст. 71 КАС України, доказів сплати ним заборгованості з страхових внесків і фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у повному обсязі, тому заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно із ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Аеропорт "Керч" (ідентифікаційний код 24040122, місцезнаходження: АР Крим, м. Керч, Аеропорт) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (р/р 25603010045601 у КРУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300406) заборгованість у сумі 32569,99 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Циганова Г.Ю.