Постанова № 15127461, 31.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

31 березня 2011 р. (17:30) Справа №2а-11896/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бахчисарайського районного споживчого товариства

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. №3 від 07.02.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 - пред-к,дов. № 1053/Д/10 від 02.08.2010 р.

Суть спору: Бахчисарайське районне споживче (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі (далі відповідач) № 0000170023/0 від 17.06.2009 р., № 0000170023/1 від 19.08.2009р., № 0000170023/2 від 22.09.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення планової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» . Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 24.11.2009 р. , надав заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкові зобовязання по податку на прибуток , нараховані штрафні санкції.

Провадження по справі було зупинено для проведення судової бухгалтерської експертизи.

Після повернення матеріалів справи від експертної установи провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2011 р. ,представник позивача наполягав на задоволення позову , погодився з висновками експертної установи, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, викладених у позовній заяві .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2008р. по 31.12.2009 р. ,за результатами якої 03.06.2009 р. був складений акт №141/23/01757320 .

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано , порушення позивачем, зокрема, п.4.1 ст.4 , п.п. 5.3.2 та п.п. 5.3.5. п.5.3. ст.5 , п. 11.2 та п.11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого ним занижено податок на прибуток у за півріччя 2008 р. у сумі 38232 грон., за три квартали 2008 р. - 37672грн., за 2008 р. - 28966 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем 17.06.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000170023/0 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 44259 грн. , в тому числі 28966 грн. основного платежу та 15293 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки , надіслав відповідачу скаргу на зазначене вище податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої було прийнято рішення про відмову в її задоволенні.

Відповідачем 19.08.2009 р. р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0000170023/1 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 44259 грн. , в тому числі 28966 грн. основного платежу та 15293 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Позивач 21.08.2009 р. надіслав на адресу ДПА в АРК повторну скаргу на податкові повідомлення рішення відповідача, прийняти за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №141/23/01757320 .

ДПА в АРК 14.09.2009 р. прийнято рішення № 2232/10/25-023, згідно з яким відмовлено в задоволенні скарги позивача.

Відповідачем 22.09.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000170023/2, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 44259 грн. , в тому числі 28966 грн. основного платежу та 15293 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки позивача, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Питання амортизації були визначені у ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слідувало розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягали витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; на капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі (п.п. 8.1.2. п.8.1 ст. 8 Закону ).

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) був Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом ( недоїмкою) було податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

В акті №141/23/01757320 вказано, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. встановлено його заниження на суму 29092,93 грн. На думку податкового органу вказані порушення відбулись в наслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат сум штрафів, сплачених ВАТ «Крименерго», вартості електричної енергії, яка споживалась іншим платником податків - ДП АТП, не включення до складу валових доходів сум отриманої орендної плати, невірного розрахунку суми амортизаційних відрахувань.

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 15/10 від 14.01.2011 р. судово-економічної експертизи, проведення якої було здійснено на підставі ухвали суду від 22.01.2010 р.

Експертами при вивчені матеріалів, наданих сторонами, встановлено , що позивачем за період часу з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. задекларовано податок на прибуток у сумі 4755 грн. Відповідно до первинних бухгалтерських документів платника податків за 2008 р. прибуток, що підлягав оподаткуванню, який визначався рядком 08 декларації мав відємне значення (збиток ) у сумі 350568 грн.

Експертами зазначено, що сума податкового зобовязання з податку на прибуток не підлягає нарахуванню у разі віднесення до складу валових доходів сум орендної плати та виключення зі складу валових витрат штрафів , сплачених ВАТ «Крименерго», вартості електроенергії, сплаченої за рахунками, які були виставлені ДП АТП, з причин встановлення збитків у сумі 350568 грн.

Експерти зазначили, що при дослідженні Декларації позивача відображеного ним показника амортизаційних відрахувань встановлено, що в 1 кв. 2008 р. сума складає 141441 грн., 1 півріччя 2008 р. -284597 грн., 3 квартал 2008 р. - 450609 грн., за 2008 р. - 450609 грн. Експертами розраховано, що у податковій звітності позивача в цілому за 2008 р. сума амортизаційних відрахувань занижена на 147997грн., платником податків у 4 кварталі 2008 р. підлягала нарахуванню сума амортизації у розмірі 153716 грн.

Під час вивчення документів бухгалтерської звітності позивача експертами зроблені висновки про те, що суми його валового доходу у 2008 р. склала 9806581,93 грн., а валових витрат за зазначений період часу - 9706542 грн.

В силу викладеного , приймаючи до уваги розмір суми амортизації, яка підлягала нарахуванню за період часу, який перевірявся, керуючись зазначеними вище положеннями Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств, суд приходить до висновку, що у позивача не виникли зобовязання по сплаті податку на прибуток з причин наявності у нього збитків. За таких обставин стає зрозумілім,що відповідачем у акті перевірки твердження про порушення позивачем Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який діяв на час її проведення, зроблені на підставі припущень, при неповному вивчені матеріалів справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень, яки винесені за результатами вивчення матеріалів перевірки.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.04.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі № 0000170023/0 від 17.06.2009 р., № 0000170023/1 від 19.08.2009 р., №0000170023/2 від 22.09.2009 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Бахчисарайського районного споживчого товариства ( м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська 5а, код ЄДРПОУ 1757320) 3,40 грн. судових витрат., 7570 грн. витрат на проведення експертизи.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.