Постанова № 15127431, 01.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

01 квітня 2011 р. (12:50) Справа №2а-7639/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "СендІнтерМарин"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. від 25.10.2010 р.

від відповідача ОСОБА_2 пред-к,дов. № 171/9/10-00 .

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сендінтермарин» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 11.04.2008 р. № 0000212301/0 та №00002223201/0 .Вимоги мотивовані тим,що відповідачем прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення без вивчення всіх матеріалів справи та підставі припущень.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2009 р., представником позивача було заявлено клопотання про зміну позовних вимог, в якому він просив суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача від 11.04.2008р. № 0000212301/0 та № 00002223201/0 , від 19.06.2008 р.№ 0000212301/1 та № 000222301/1, від 14.10.2008 р. № 0000212301/2 ,від 27.08.2008 р. № 0000222301/2 та № 0000612301/2, від 12.11.2008 р. № 0000212301/3 ,№ 0000222301/3, № 0000612303/3.

Представником відповідача надані заперечення на позов,в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.10.2009 р., представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової бухгалтерської експертизи. Ухвалою суду від 19.10.2009 р. у справі призначено судову бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.09.2010 р. провадження у справі поновлено, оскільки від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» надійшов висновок судово-економічної експертизи № 135/09.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2010 р., наполягав на задоволенні позовних вимог, з урахуванням їх уточнення.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2010 р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі для необхідності ознайомлення з документами, які були надані позивачем експертній установі. Ухвалою суду провадження по справі зупинено до 07.12.2010 року.

Ухвалою суду від 07.12.2010 р. провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2011 року, представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у звязку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Представники відповідачів просили розглянути клопотання представника позивача на розсуд суду. Ухвалою суду провадження по справі було зупинено до 01.04.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 01.04.2011 р. наполягав на задоволенні позову ( з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог) з підстав,визначених у позовній заяві, погоджувався з експертним висновком, представники відповідачів заперечували проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.07.2005р. по 31.12.2007р. , за результатами якої 04.03.2008 р. був складений акт №541/23-01/31004974.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано , порушення позивачем, зокрема, п.п.1.22.1 п. 1.22, п.1.23 ст.1, п.4.1. ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. , п.5.9. ст.5, п.п.12.1.5. ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 470301грн. порушення п.п.4.1. ст.4, п.п. 7.3.1. п. 7.3.,п.п. 7.4.5. п. 7.4. , п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» , в наслідок чого занижене податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 246151 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 11.04.2008р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000212301/0 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 648475,7 грн. , в тому числі 470301 грн. основного платежу та 178174,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000222301/0 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 369566,5 грн., в тому числі 246151 грн. за основним платежем, 123415,5 грн. по штрафним ( фінансовим) санкціям.

Позивач відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки , надіслав відповідачу скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду . було прийнято рішення про відмову в її задоволенні.

Відповідачем 19.06.2008р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000212301/1 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 648475,7 грн. , в тому числі 470301 грн. основного платежу та 178174,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000222301/1 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 369566,5 грн., в тому числі 246151 грн. за основним платежем, 123415,5 грн. по штрафним ( фінансовим) санкціям.

Позивач 25.06.2008 р. звернувся до ДПА в АРК зі скаргою на прийняти відповідачем за результатами вивчення матеріалів перевірки, зафіксованих акті №541/23-01/31004974, податкові повідомлення-рішення.

ДПА в АРК 22.08.2008 р. прийнято рішення № 2251/10/25-023 , згідно з яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.04.2008 р. №0000222301/0 та №0000212301/0 та рішення , прийняти за результатами розгляду первинних скарг, додатково застосувала штрафні санкції у розмірі 17073,20 грн.

Відповідачем на підставі акту перевірки №541/23-01/31004974 від 04.03.2008р. та рішення ДПА в АРК № 2251/10/25-023 від 22.08.2008 р. прийнято 14.10.2008 р. податкове повідомлення-рішення № 0000212301/2 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 648475,7 грн. , в тому числі 470301 грн. основного платежу та 178174,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та 27.08.2008 р. прийняти податкові повідомлення - рішення №0000222301/2 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 369566,5 грн., в тому числі 246151 грн. за основним платежем, 123415,5 грн. по штрафним ( фінансовим) санкціям, № 0000612301/2, відповідно до якого позивачу донараховані штрафні санкції по податку на прибуток у сумі 17073,2 грн.

Позивач 04.09.2008 р. звернувся до ДПА України зі скаргою, в який просив скасувати зазначені вище податкові повідомлення - рішення.

ДПА України 06.11.2008 р. прийняло рішення № 10880/6/25-0115 про відмову в задоволенні скарги позивача.

Відповідачем 12.11.2008 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000212301/3 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 648475,7 грн. , в тому числі 470301 грн. основного платежу та 178174,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0000222301/3 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 369566,5 грн., в тому числі 246151 грн. за основним платежем, 123415,5 грн. по штрафним ( фінансовим) санкціям, № 0000612301/3, відповідно до якого платнику податків донараховані штрафні санкції по податку на прибуток у сумі 17073,2 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких була передбачена правилами ведення податкового обліку.

На час проведення перевірки позивача, прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставка товарів будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилося на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України “Про податок на додану вартість”)

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) був Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом ( недоїмкою) було податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №541/23-01/31004974 від 04.03.2008 р. зазначив,що в період часу, що перевірявся, позивач не здійснював організацію бухгалтерського та податкового обліку в порядку, встановленому чинним законодавством.

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 135/09 від 30.07.2010 р. судово-економічної експертизи, проведення якої було здійснено на підставі ухвали суду від 19.10.2009 р.

Експерти при вивчені документів бухгалтерського та податкового обліку встановили, що валові доходи підприємства за 2007 р. склали 2696403,71 грн., а валові витрати - 2424321,29 грн. За твердженнями експертної установи розбіжності між висновками податкового органу, зафіксованого в акті перевірки , та висновками експертизи виникли в наслідок того, що податковим органом не були враховані акти приймання - передачі виконаних робіт та послуг, яки наведені у висновку № 135/09 від 30.07.2010 р.

Експертами вказано,що податкові зобовязання з податку на прибуток підприємства згідно наданих платником податків первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за три квартали 2005 р. склали - 1150 грн., за 1 квартал 2006 р. - 40958,25 грн., за 2007 р. 67020,61 грн. Розбіжності виникли в наслідок не прийняття до уваги документів, яки надані позивачем для дослідження експертної установи. При проведенні дослідження встановлено,що в період часу з01.07.2005 р. по 31.12.2007 р. позивачем перераховано 17.08.2007 р. до бюджету податок на прибуток у сумі 20000грн. за другий квартал 2007 р. Відповідно картки особового рахунку підприємство мало переплату у розмірі 500 грн. Таким чином заборгованість підприємства перед бюджетом з податок на прибуток за 2007 р. складала 47020,61 грн.

В наслідок дослідження наданих платником податків документів експертною установою вказано,що загальна сума його заборгованості з податку на прибуток станом на 01.01.2008 р. складала 88629,25 грн. , в наслідок чого згідно з вимогами Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, позивач мав сплатити штрафні санкції у сумі 44264,62грн.

Представники відповідача наполягали на правильності розрахунку під час вивчення матеріалів перевірки позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 648475,7 грн. , в тому числі 470301 грн. основного платежу та 178174,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій, додаткового нарахування штрафних санкції по податку на прибуток у сумі 17073,2 грн. Вони зазначили,що експертною установою були невірно визначені валові витрати та валові доходи позивача в наслідок того,що під час проведення таких розрахунків до складу валових витрат були включені суми сплаченого позивачем ПДВ по актах № 226 від 26.05.2007 р. (ПДВ в розмірі 6283,33 грн.), № 227 від 31.05.2007 р. ( сума ПДВ 25783, 33 грн.), № 262 від 12.06.2007 р. ( ПДВ в розмірі 42304,17грн.).

Вивчивши заперечення відповідача, експертний висновок, надані позивачем документи первинного обліку, суд вважає, що підлягають зменшенню валові витрати платника податків у 2007 р., розраховані експертною установою , на 74370,83 грн. , в наслідок чого його заборгованість по податку на прибуток за зазначений період часу збільшується на 18592,71 грн. , а штрафні санкції відповідно на 9296,35 грн.

В силу викладеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 363079,04 грн. ( 470301 грн. 88629,25 грн. 18592,71 грн.) та застосування до нього штрафних санкцій у сумі 124613,73 грн. ( 178174,7 грн. 44264,62 грн. 9296,35грн.), додаткового нарахування штрафних санкції по податку на прибуток у сумі 17073,2 грн.

Як вбачається з матеріалів справи податковий орган при проведенні перевірки встановив факт ненадання позивачем податкових декларацій по ПДВ за грудень 2005 р. та за грудень 2006 р. , завишення ним податкового кредиту у червні 2007р. на 202481 грн., у липні 2007 р. на суму 19204 грн. в наслідок відсутності податкових накладних. Відповідач відобразив в акті перевірки,що позивачем занижено податкові зобовязання з ПДВ на 18433,36 грн. у липні 2007 р. та на 6033,33 грн. у серпні 2007 р. За наслідками вивчення матеріалів перевірки позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 369566,5 грн., в тому числі 246151 грн. за основним платежем, 123415,5 грн. по штрафним ( фінансовим) санкціям.

В експертному висновку № 135/09 від 30.07.2010 р. судово-економічної експертизи, проведення якої було здійснено на підставі ухвали суду від 19.10.2009 р. , зазначено,що при проведені дослідження наданих позивачем документів встановлено,що за період часу з червня 2007 р. по грудень 2007 р. податкове зобовязання по податку на додану вартість склало 401502 грн., а податковий кредит 366221 грн. Різниця між сумами податкового зобовязання та податкового кредиту дорівнювала 35281 грн., яка має бути сплачена . Розбіжності виникли в наслідок не віднесення податковим органом до складу податкового кредиту сум ПДВ , сплачених за товар (послуги), отриманий по податковим накладним № 802 від 21.06.2007 р., № 803 від 21.06.2007 р., № 804 від 21.06.2007 р., №866 від 30.06.2007р., № 867 від 30.06.2007 р., №868 від 30.06.2007 р. , №1016 від 30.06.2007 р., № 1723 від 30.06.2007 р., № 1727 від 31.12.2007 р. Експертами встановлено,що платником податків нараховано та самостійно сплачено ПДВ у сумі 16211грн. , його заборгованість по ПДВ складає 19070 грн. , в наслідок чого згідно з вимогами Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, позивач мав сплатити штрафні санкції у сумі 9535 грн.

На вимогу суду позивачем надіслані на адресу податкового органу копії всіх документів, яки вивчались експертною установою.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів помилковості експертного висновку.

Вивчивши надані сторонами документи, експертний висновок, суд вважає, що відповідачем у акті перевірки твердження про порушення позивачем Закону України “Про податок на додану вартість” , який діяв на час її проведення, зроблені при неповному вивчені матеріалів справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень, в частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 227081 грн. ( 246151 грн. - 19079 грн.) та застосування штрафних санкцій у сумі 113880,50 грн. ( 123415,5 грн.-9535 грн.).

Під час судового засідання, яке відбулось 01.04.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.04.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції № 0000212301/0 від 11.04.2008 р., №0000212301/1 від 19.06.2008 р., № 0000212301/2 від 14.10.2008р., № 0000212301/3 від 12.11.2008 р. в частині нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 363079,04 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 124613,73 грн.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції № 0000222301/0 від 11.04.2008 р. , №0000222301/1 від 19.06.2008 р. № 0000222301/2від 27.08.2008 р., № 0000222301/3 від 12.11.2008 р. . в частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 227081 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 113880,50грн.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції № 0000612301/2 від 27.08.2008 р., № 0000612301/3 від 12.11.2008 р.

5. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.