Постанова № 15127155, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 р. Справа №2а-2842/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіОльшанської Т.С., при секретарі Барабановій А.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 2900,90 грн.

за участю представників:

від позивача не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи: Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Кримзвернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 2900,90 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.02.2010 відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неприбуття не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на підставі направлень від 01.09.2009 № 3059,3060 08.09.2009 було проведено перевірку дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу.

За результатами перевірки було складено акт від 08.09.2009 №002282, в якому виявлено такі порушення:

при закупівлі товарі РРО, КОРО та РК застосовувалися, розрахунковий документ виданий, але під час повернення вказаних товарів розрахунковий документ не був виданий. Також встановлена не відповідність сум готівкових грошових коштів сумі, яка вказана в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується додатком до акту перевірки описом наявних грошових коштів. Встановлено порушення порядку попереднього програмування найменування товарів. Встановлено порушення порядку використання торгового патенту находження торгового патенту у папці з документами, а не на доступного для огляду місці. Під час проведення перевірки книги обліку розрахункових операцій встановлений факт реалізації алкогольного напою горілка «Пшеничная» 23.07.2009 за ціною, що нижча, ніж мінімальна роздрібна ціна.

Перевірку проведено в присутності позивача, з актом перевірки він ознайомлений, акт перевірки ним підписаний, один примірник акту отриманий, про що свідчить підпис в акті перевірки.

На підставі акту перевірки від 08.096.2009 року №002282 Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим 21.09.2009 були прийняті:

рішення № 0005912330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1820,90 грн. за порушення підпунктів 1, 2, 11, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

рішення про застосування штрафних санкцій №0005922330 на суму 80,00грн. за порушення відповідачем порушені вимоги пункту 1 статті 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»;

рішення про застосування фінансових санкцій №0005932330 на суму 1000,00 грн. за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України “Про державну податкову службу в України”, відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” ( далі Закон) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон про РРО).

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем були придбані наступні товари: 1 пляшка "Тріно Б'янко" за ціною 67,00 грн. за 1 пляшку, 1 пляшка коньяку "Новий Світ" ємністю 0, 5л. за 1 пляшку, 1 пляшка коньяку "Коктебель" ємністю 0,5 л. за ціною 40,90 за 1 пляшку, 2 пляшки горілки "Медов" ємністю 0,7 л. за ціною 30,30 грн. за 1бутилку, 2 поліетіленових пакета за ціною 0,50 грн. за 1 пакет, 2 пляшки горілки "Хлібний дар" ємністю 1л. за ціною 36,70 грн. за 1 пляшку, 6 одноразових стаканчиків за ціною 0,10 грн. за штуку, 2 пачки сигарет "Монте Карло" за ціною 5,50 грн. за 1пачку, 2 пачки сигарет "Бонд" за ціною 5,50 грн. за 1пачку, всього на загальну суму 308,50 грн., РРО, КОРО та РК застосовувалися, розрахунковий документ виданий, але під час повернення вказаних товарів розрахунковий документ не був виданий.

Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону про РРО у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Таким чином суд погоджується з рішення позивача про застосування штрафних санкцій у розмірі (308,50 х 5) 1542,50 грн.

Згідно зі ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Розрахунковий документ являє собою документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 фіскальний касовий чек на товари (послуги) це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обовязковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис “фіскальний чек”.

Дослідивши надані позивачем фіскальні чекі від 08.09.2009 на суму 212,50 грн. та від 08.09.2009 на суму 96,00 грн. суд встановив що в них взагалі відсутні позначення щодо найменування, кількість і вартість товару (послуг).

Згідно до пункту 6 статті 17 закону про РРО встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до субєкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкцій у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд погоджується з розрахунком позивача про застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі (17 х 5) 85,00 грн.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 3 Закону про РРО субєкті господарювання повинні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Так, відповідно до даних перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 502,28 грн., коли за відомостями з Х-звіту від 08.09.2009 готівка грошових коштів склала 463,60 грн. Таким чином сума невідповідності становила 38,68 грн.

Згідно статті 22 Закону про РРО у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Судом встановлено, що згідно розрахунку фінансових санкцій до відповідача правомірно застосований штраф у розмірі (38,68 х 5) 193,40 грн.

Відповідно до статті 14 Господарського кодексу України патентування певних видів господарської діяльності є засобом державного регулювання у сфері господарювання, спрямованим на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. У сферах, пов'язаних із торгівлею за грошові кошти, обміном готівкових валютних цінностей, у сфері грального бізнесу та побутових послуг, інших сферах, визначених законом, може здійснюватися патентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.

У відповідності до статті 2 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону про патентування патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, в тому числі, кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців. Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону про патентування торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату.

Позивачем було встановлено, що торговий патент під час перевірки не був відкритим для огляду, а знаходився в папці з документами.

Статтею 8 Закону про патентування передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць. Як свідчать матеріали справи, вартість патенту за один календарний місяць становить 80,00 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно винесене рішення від 21.09.2009 №0005922330 про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 80,00 грн. за порушення правил використання торгового патенту.

Згідно статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

На час продажу горілки мінімальна ціна на даний алкогольний напій (горілка, 0,5 л, 40 %) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» становила 14,00 грн. За КУРО №0124001284р/4 від 23.07.2009 був встановлений роздрібний продаж горілки «Пшенічна» за ціною 6,00 грн., тобто нижчою, ніж встановлена державою.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1000,00 грн. за вказане правопорушення.

Зазначені рішення були спрямовані відповідачу та отримані ним особисто 21.09.2009, про що свідчить власноручний підпис на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не наведені факти, яки б спростовували висновки акту перевірки від 08.09.2009, докази про сплату зазначений штрафів або оскарження їх в судовому порядку не надано.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, засновані на Законі та підтверджуються матеріалами справи, а відповідно і підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (97570, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2900,90 грн. за порушення:

- Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 1820,90грн. (код платежу 3021080900, р/р 31118104700268, Держбюджет Сімферопольського району, ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34741037, МФО 824026);

- Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в сумі 1000,00грн. (код платежу 21081100, р\р 31116106700268 Держбюджет Сімферопольського району ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34741037, МФО 824026);

- Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в сумі 1000,00грн. (код платежу 5121081100, р\р 31412542700269 в УДК в АРК, Держбюджет Сімферопольського району ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34741037, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.