ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2011 р. Справа №2а-1014/11/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Суслової Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АРК до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АРК до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень 2010 року в сумі 125535, 61 гривень, заборгованості з фінансових санкцій в сумі 63169, 36 гривень, заборгованості з пені в сумі 879578, 97 гривень, заборгованості з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам, за грудень 2010 року в сумі 4848, 22 гривень, заборгованості з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за грудень 2010 року в сумі 274, 57 гривень на загальну суму 1073406, 73 нривень.
У судове засідання сторони не з’явились, повідомлені належним чином про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивачем надіслано факсимільним зв’язком довідку про заборгованість відповідача та клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечення до суду не надіслав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, на підставі статті 128 КАС України суд ухвалив розглядати справу за відсутністю представників сторін, повідомлених належним чином про дату та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини З статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (що діяв станом на день розгляду справи) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» являється юридичною особою, зареєстрованою 24.09.1993 за № 568/2 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради народних депутатів АР Крим згідно з Довідкою відділу статистики у м. Феодосії ГУ статистики АР Крим та Статуту Науково-дослідного інституту аеропружних систем.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду в м. Феодосії АРК.
Таким чином, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
а) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. б) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року. Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з пунктом 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Судом встановлено, що 08.10.2010 року Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» отримало лист про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню з жовтня 2010 року за Списоком № 2.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення " з жовтня 2010 року, згідно якого Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» зобов'язане відшкодувати УПФУ в м. Феодосії АРК фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 в розмірі 274,57 гривень.
Але під час розгляду справи судом встановлено, що заборгованість за грудень 2010 року за списком №2 в розмірі 274,57 гривень відповідачем не погашена.
Судом встановлено, що 08.12.2010 року Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» отримало повідомлення про суми відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2010 рік (з 01 грудня 2010 роус по 31 грудня 2010 року) на суму відшкодування 4848, 22 гривень.
Але під час розгляду справи судом встановлено, що заборгованість за грудень 2010 року в розмірі 4848, 22 гривень відповідачем не погашена.
Таким чином, за грудень 2010 року відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій, призначену на пільгових умовах (Список № 2) в розмірі 274, 57 гривень, а також сума пенсії наукових робітників в розмірі 4848,22 гривень (3547,39+1300,83).
Судом встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що підтверджується відомостями, зазначеними відповідачем в розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року.
Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у жовтні 2010 року, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» зобов'язалось сплатити 125535, 61 гривень (117 013,52 + 8 522, 09).
Відповідно розрахунку суми позовних вимог по стягненню заборгованості страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування Державне підприємство «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» заборгованість в розмірі 125535, 61 гривень не погашена.
Отже, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив зазначену ним в розрахунок суму страхових внесків за жовтень 2010 року в розмірі 125535, 61 гривень.
Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом З частини З статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.
На суму недоїмки зі сплати страхових внесків 07.12.2010 року Управлінням Пенсійного фонду в м. Феодосії АРК виставлена вимога № ю-2832 на загальну суму страхових внесків в розмірі 6692002, 43 гривень, до якої увійшла заборгованість за жовтень 2010 року в розмірі 125535, 61 гривень.
Зазначена вимога 08.12.2010 року була вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням.
Судом встановлено, що в визначений абзацом 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлені в зазначеній вимозі суми недоїмки зі сплати страхових внесків не погасив, у передбаченому Законом порядку зазначені вимоги не оскаржував.
Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в розмірі 125535, 61 гривень розрахована позивачем вірно та являється погодженою відповідачем.
Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини 10 статті 20 Закону якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.
Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.
Відповідно до частини 1 статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом. Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Рішенням № 1415 від 07.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» застосований штраф у розмірі 63169, 36 гривень та нарахована пеня у розмірі 879578, 97 гривень за період з 20.03.2006 року по 14.10.2010 року.
Судом встановлено, що розрахунок штрафних санкцій та пені позивачем здійснений вірно.
08 грудня 2010 року зазначене рішення було вручено відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням.
Таким чином позовні вимоги про стягнення недоїмки зі страхових внесків в сумі 125535,61 гривень, фінансових санкцій в сумі 63169,36 гривень, пені в сумі 879578, 97 гривень, витрат на виплату пенсії згідно з Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» в сумі 4848,22 гривень, фактичних витрат за списком №2 в сумі 274, 57 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
В судовому засіданні 17.02.11 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 22.02.11 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (ідентифікаційний код 16502169) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АРК заборгованість у сумі 1073406, 73 гривень, у тому числі недоїмку зі страхових внесків в сумі 125535, 61 гривень, фінансові санкції в сумі 63169,36 гривень, пеню в сумі 879578, 97 гривень, витрати на виплату пенсії згідно з Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» в сумі 4848,22 гривень, фактичні витрати на відшкодування пільгових пенсій за списком №2 в сумі 274, 57 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
Судове рішення № 15127134, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1014/11/1/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: