Постанова № 15126914, 28.04.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року Справа № 12/64-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Іоннікова І.А.

судді Юрчук М.І. , судді Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: Усков С.В., довіреність № 89/10 від 12.08.10

відповідача: Благун Б.М., довіреність від 26.04.11

розглянувши апеляційну скаргу позивача Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Вінницької області від 15.03.11 р. у справі № 12/64-10

за позовом Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно"

про стягнення 34 000 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 12/64-10 від 15.03.11р. у задоволенні позову Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" про стягнення 34 000 грн. 00 коп. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15.03.11р. у справі 12/64-10 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 17000грн. пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 17000 грн. пені.

Крім того, скаржник, як на підставу скасування, посилається на те, що судом неправильно застосовано положення ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Так, 17 липня 2009 року адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийняте рішення № 43-рш, у справі № 06-26.20.9/46-09, згідно якого ЗАТ «Котюжани зерно" визнано таким, що порушило законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови відділення від 21.04.09р. № 06-29.3/1403, та накладено на ЗАТ «Котюжани зерно" штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Вказане рішення було отримано Товариством 27.07.09р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №1319446. Правомірність рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.07.09р. № 43-рш досліджена в межах провадження зі справи № 14/18-10.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Тобто відповідачу необхідно було сплатити штраф до 28.08.09р.

Згідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Другою підставою, на думку скаржника, скасування рішення господарського суду Вінницької області від 15.03.11 року по справі №12/64-10 є висновок суду, що не відповідає обставинам справи. У вказаному рішенні зазначено: "суд вважає, що справа №14/18-10 про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України від 17.07.09 року №43-рш знаходилось на розгляді в суді з 25.09.2009 року і по 02.02.2011року (дата прийняття судом касаційної інстанції постанови про залишення без змін судових актів суду першої, апеляційної інстанції в справі №14/18-10)". В п. 19.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.08 №04-5/247 зазначено що, абзацами 3-5 ч. 5 ст. 56 «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювались.

Рішення у справі №14/18-10 господарським судом Вінницької області прийнято 30.07.10р. Житомирським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу по справі прийнято до провадження ухвалою від 25.08.10р., постанову прийнято 04.11.10р. Вищим господарським судом України касаційну скаргу по справі прийнято до провадження ухвалою від 11.01.11р., постанову прийнято 02.02.1р.

Таким чином, в період з 31.07.10 по 24.08.10 (включно), з 05.11.10. по 10.01.11 (включно) та з 03.02.11 по 09.03.11 (включно) перегляд відповідного рішення (постанови) господарського суду фактично не здійснювався.

Оскільки штраф ТОВ "Котюжани зерно" не було сплачено, то за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням від 17.07.09 року № 43-рш, має бути нарахована пеня. Розрахунок пені станом на 09.03.11р. подавався позивачем до господарського суду Вінницької області в листі від 10.03.11р. №06-29.2/581.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 15.03.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 17000 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. в справі № 06-26.20.9/46-09 було прийнято рішення, яким визнано вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Котюжани зерно» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.15 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови відділення від 21.04.2009 р. № 06-29.3/1403 та за це порушення на вказане товариство (відповідач у справі № 12/64-10) накладено штраф у розмірі 17000 грн. (а.с.9-10). Копія вказаного рішення була направлена позивачем відповідачеві і ним отримане 27.07.2009 р., що стверджується копіями листа від 20.07.2009 р. № 06.26.20.9/2134, поштового повідомлення (а.с.11-12).

25.09.2009 р. (вхідний номер господарського суду Вінницької області № 2345) ТОВ «Котюжани зерно» в листі № 11 від 20.08.2009 р. звернулося до господарського суду Вінницької області із скаргою (позовною заявою згідно заяви про уточнення до скарги в листі № 37) в якій просило суд зупинити і скасувати, визнати недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення АКУ № 43-рш від 17.07.2009 р. у справі № 06-26.20.9/46-09.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.09.2009 р. № 9/27-2-2а (суддя Балтак О.О.) товариству з обмеженою відповідальністю «Котюжани зерно» на підставі п.1 ст.62 ГПК України (в зв'язку з непідвідомчістю господарським судам) було відмовлено в прийнятті позовної заяви № 11 від 20.08.2009 р. і позовні матеріали повернуто позивачу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р. № 9/27-2-2а скасовано ухвалу господарського суду від 30.09.2009 р. № 9/27-2-2а про відмову в прийнятті позовної заяви і матеріали № 9/27-2-2а передані до господарського суду Вінницької області.

Ухвалою від 22.12.2009 р. суддя Залімський І.Г. прийняв справу № 9/27-2-2а до свого провадження та присвоїв їй новий № 14/18-10.

Ухвалою від 26.01.2010 р. (суддя Залімський І.Г. ) припинив на підставі п.1 ст.80 ГПК України (непідвідомчість господарським судам) провадження в справі № 14/18-10 за позовом ТОВ «Котюжани зерно" до Вінницького територіального відділення АКУ про визнання недійсним рішення. Також ухвалою від 26.01.2006 р. № 14/18-10/02-2а на підставі п.3 ст.63, ст.60 ГПК України повернув без розгляду зустрічну позовну заяву в справу №14/18-10 Вінницького територіального відділення АМУ до ТОВ «Котюжани зерно" про стягнення 34 000 грн., з яких: 17000 грн. і 17000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 16.03.2010 р. № 14/18-10/02-2а було скасував ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.01.2010 р. № 14/18-10/02-2а про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви в справу № 14/18-10 зі спрямуванням матеріалів зустрічної позовної заяви до розгляду в господарський суд Вінницької області, а також постановою від 08.04.2010 р. скасував ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.01.2010 р. про припинення провадження у справі № 14/18-10 за первісним позовом ТОВ «Котюжани зерно» про визнання недійсним рішення Вінницького обласного територіального відділення АКУ і спрямував справу для розгляду до господарського суду Вінницької області.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.04.2010 р. (справа № 12/64-10 а.с.32-33) суддя Кожухар М.С. після скасування судом апеляційної інстанції ухвали від 26.01.2010 р. про повернення зустрічної позовної заяви прийняла справу № 14/18-10/02-2а (за зустрічною позовною заявою) до свого провадження і присвоїла її новий номер –12/64-10.

Ухвалою від 29.04.2010 р. після скасування судом апеляційної інстанції ухвали від 26.01.2010 р. про припинення провадження у справі № 14/18-10 суддя Кожухар М.С. прийняла до свого провадження справу № 14/18-10 і призначила її до розгляду на 17.06.2010 р.

Ухвалою від 05.05.2010 р. (суддя Кожухар М.С.) зупинила провадження у справі № 12/64-10 до розгляду по суті справи № 14/18-10.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.07.2010 р. в справі № 14/18-10 (суддя Кожухар М.С.) товариству з обмеженою відповідальністю «Котюжани зерно» було відмовлено в позові про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. у справі № 06-26.20.9/46-09 про стягнення 17000 грн. штрафу. Рішення господарського суду від 30.07.2010 р. в справі № 14/18-10 постановою Житомирського апеляційного суду від 04.11.2010 р. № 14/18-10 і постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 р. № 14/18-10 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.02.2011 р. провадження в справі № 12/64-10 за позовом Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" про стягнення 34 000 грн. поновлено.

10.03.11 р. позивачем, до господарського суду Вінницької області, був поданий лист (заява) №06-29.3/581 в якому визначений розрахунок пені станом на 09.03.11 р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.03.11 р. позов задоволено частково в частині стягнення 17000 грн. штрафу за подання недостовірної інформації. Відмовлено в решті позовних вимог - 17000 грн. пені за прострочення в оплаті штрафу з 29.09.2009 р. по 21.12.2009 р.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ст. 7, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 51 даного Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно з ч. 2 ст. 56 вказаного Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 даного Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням органу Антимонопольного комітету України, останній стягує штраф у судовому порядку.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ТОВ «Котюжани зерно» рішенням господарського суду від 30.07.2010 р. в справі № 14/18-10 було відмовлено у визнанні недійсним рішення адміністративної комісії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.07.2009 р. № 43-рш справа № 06-26.20.9/46-09 і це рішення суду залишене без змін судами апеляційної, касаційної інстанцій.

Рівненський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення із відповідача 17000 грн. штрафу, як таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

В частині стягнення пені в розмірі 17000 грн., судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду враховуючи наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

При несплаті застосованого до суб’єкта господарювання штрафу, за кожний день прострочення стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що передбачено ч.5 ст. 56 вищевказаного Закону. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У відповідності до п. 19.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.08 №04-5/247 абзацами 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювались.

На виконання ухвали господарського суду Вінницької області від 16.02.11 позивач надав витребувані документи і одночасно у листі (заяві) за №06-29.3/581 уточнив свої вимоги в частині стягнення пені, а саме конкретизував періоди нарахування пені за прострочення відповідачем сплати штрафу.

На думку колегії суддів позивач у відповідності до ст. 22 ГПК України правомірно уточнив свої вимоги щодо періодів нарахування пені до прийняття рішення господарським судом.

Вищий господарський суд України в п. 5 інформаційного листа від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" зазначив, що господарський суд навіть за відсутності посилання на статтю 22 ГПК України, має виходити з реального дослідження змісту поданої заяви (листа) та співвідношення такого змісту з раніше заявленими вимогами.

Проте господарський суд Вінницької області не звернув увагу на такий лист (заяву), не дав йому належної оцінки і вирішив спір в частині стягнення пені, виходячи з вимог, викладених у зустрічній позовній заяві від 25.01.10 р.(т.1, а.с. 7-8)

Частина перша статті 43 ГПК України містить припис щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 47 названого кодексу судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Вінницької області в справі № 14/18-10 прийнято 30.07.2010 р. Житомирським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу по даній справі прийнято до провадження ухвалою від 25.08.10 р., постанову прийнято 04.11.2010 р., Вищим господарським судом України касаційну скаргу по справі прийнято до провадження ухвалою від 11.01.11 р, постанову прийнято 02.02.2011 р.

Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача щодо нарахування пені за прострочення сплати відповідачем штрафу за наступні періоди: з 31.07.10 по 24.08.10, з 05.11.10 по 10.01.11 та з 03.02.11 по 09.03.11., що становить 129 днів.

За час прострочення сплати штрафу пеня за 129 днів складає 32895 грн.

Оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, то сплаті підлягає пеня у розмірі 17000 грн.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 17000 грн., як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Вінницької області від 15.03.11 р. у справі № 12/64-10 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 15.03.11р. скасувати в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 17000 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" код 32090645 (вул. Залізнична, 12, с. Обухів, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23441) на користь Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Державного бюджету України на рахунок Управління Державного казначейства м. Вінниці (код 34701167, р/р 31111106700002 в банку ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106) - 17000 грн. пені."

В решті рішення залишити без змін

3. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання даної постанови.

4. Справу № 12/64-10 повернути до господарського суду Вінницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2-3 - сторонам;

4 - в наряд;