Рішення № 15126874, 27.04.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. Справа № 5016/444/2011(4/29)

Миколаїв

За позовомДержавного підприємства “Енергоринок” (вул. Комінтерну, 27, м. Київ, 01032)

До відповідача Дочірнього підприємства електричних мереж відкритого акціонерного товариства “Атомсервіс (Комунальна зона, 12-а, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001)

Про стягнення заборгованості за договором від 16.02.07р. в сумі 1344940,05 грн., з яких: 1233511,49 грн. - боргу; 50622,27 грн. - інфляції; 49454,10 грн. - пені; 10078,68 грн. - 3 % річних; 1233,51 грн. 0,1% - штрафу.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність від 28.12.2010 року № 01/71-280Д

Від відповідачаОСОБА_2, довіреність від 11.07.2008 року № 1.21/1031.

Предмет спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 16.02.07р. в сумі 1344940,05 грн., з яких: 1233511,49 грн. основний борг; 50622,27 грн. втрати від інфляції; 49454,10 грн. - пеня; 10078,68 грн. - 3 % річних; 1233,51 грн. 0,1% - штрафу.

Відповідачем до судового засідання надано доповнення до відзиву, за змістом якого відповідач стверджує про погашення основної заборгованості в повному обсязі, що підтверджує доданими виписками банку за січень-березень 2011 року, актами купівлі-продажу електроенергії за січень березень 2011 року, розрахунком ДПЕМ ВАТ «Атомсервіс»за куповану електроенергію за січень-березень 2011р. та актом звірки розрахунків станом на 01.04.2011 року.

До судового засідання позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у звязку з її погашенням та станом на 01.03.2011 року просить стягнути 46251,41 грн. втрат від інфляції, 10047,66 грн. 3% річних, 50224,68 грн. пені та 795,33 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

16.02.2007 р. між ДП «Енергоринок»(продавець) та ДП електричних мереж ВАТ “Атомсервіс” (покупець) було укладено договір № 3930/02, згідно умов якого продавець зобов'язався продавати, а покупець зобовязався купувати електроенергію і здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

За умовами п. 3.2. договору позивач продає, а відповідач купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акту розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього договору) в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку № 1 до цього договору «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку». Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від позивача до відповідача в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

У відповідності до передбачених сторонами в п. 4.13. договору умов документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від позивача до відповідача, є підписаний сторонами та кріплений печатками акт купівлі-продажу електроенергії.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти купівлі-продажу електроенергії за серпень, жовтень 2010 року (а.с. 27,28), позивачем було продано, а відповідачем куплено електроенергії на загальну суму 6040 970,94 грн.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що остаточний розрахунок за куплену у ДП «Енергоринок»електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється відповідачем по 14-те (включно) число місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до рахунку-фактури.

Проте станом на день звернення до суду з позовом в порушення умов договору відповідач свої зобовязання за договором виконав не в повному обсязі та кошти за отриманий товар сплатив частково, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 1233 511,49 грн.

Проте як свідчать надані сторонами банківські виписки та розрахунки вказаний залишок боргу поступово погашався відповідачем та станом на 01.03.2011 року заборгованість за електроенергію придбану в серпні 2010 року становила 621979,83 грн., а за електроенергію придбану в жовтні 2010 року становила 173357,91 грн.

У відповідності до наданих відповідачем пояснень та заяви позивача про зменшення позовних вимог станом на 01.04.2011 року відповідачем основний борг за придбану у серпні, жовтні 2010 року електроенергію був сплачений в повному обсязі. Погашення боргу відповідач також підтверджує наданими копіями банківських виписок.

Таким чином, станом на день розгляду справи відсутній предмет спору в частині стягнення основного боргу в сумі 1233 511,49 грн.

У відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1233 511,49 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 7.3.2. договору в разі несплати відповідачем за куплену у позивача електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4. цього договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, позивач має право нарахувати пеню відповідачу у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення та штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

На підставі вказаного пункту договору, позивачем у відповідності до доданого до заяви про зменшення позовних вимог розрахунку, виходячи з сум боргу за придбану електроенергію в серпні та жовтні 2010 року, була визначена пеня за загальний період з 20.09.2010 року по 01.03.2011 року, розмір якої склав 50224,68 грн.

Крім того, на підставі п. 7.3.2. договору позивачем було визначено штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, розмір якого склав 795,33 грн.

У відповідності до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у справі; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що станом на 01.04.2011 року заборгованість була погашена відповідачем в повному обсязі, суд вважає за доцільне зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені до 1000,00 грн. та зменшити штраф до 100,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за загальний період з 15.09.2010 року по 01.03.2011 року визначено розмір трьох відсотків річних з прострочених сум, що становить 10 047,67 грн., а також втрати від інфляції за загальний період з вересня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 46251,41 грн.

Проте, як визначено судом і не заперечується відповідачем, розмір втрат від інфляції за загальний період з вересня 2010 року по лютий 2011 року становить 37034,29 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 9217,12 грн. втрат від інфляції заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Приписами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Нормами ст. 692 Цивільного кодексу України на покупця покладений обовязок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1233 511,49 грн., позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача 1000,00 грн. пені, 100,00 грн. штрафу, 10047,67 грн. 3% річних, 37034,29 грн. втрат від інфляційних процесів.

Виходячи з розміру основного боргу станом на день розгляду 795337,74 грн. та враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача 8934,40 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1233 511,49 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства електричних мереж відкритого акціонерного товариства “Атомсервіс (Комунальна зона, 12-а, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, код 22432779) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (вул. Комінтерну, 27, м. Київ, 01032, код 21515381) 1000,00 грн. пені, 100,00 грн. штрафу, 10047,67 грн. 3% річних, 37034,29 грн. втрат від інфляційних процесів, 8934,40 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «05»травня 2011 року