Рішення № 15123932, 05.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 травня 2011 р.

Справа 9/70/2011/5003

за позовом:Приватного підприємства "Сервісбуд", код ЄДРПОУ 30362428 вручення

до:Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр", код ЄДРПОУ 05518894 (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька обл., 23211)

про стягнення 10 336,49 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Cекретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача ВАТ "Стрижавський кар"єр" заборгованості на загальну суму 10336,49 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, але його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає, несплату боргу пояснює відсутністю коштів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/242-09, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне. Відповідно до видаткових накладних № РН - 0000382 від 28.10.2010 р., № РН - 000089 від 03.11.2010 р., № РН - 0000413 від 25.11.2010 р., № РН - 0000414 від 25.11.2010 р. за довіреностями № 000309 від 28.10.2010 р. та № 000361 від 17.11.2010 р. відпущено позивачем відповідачу 93,32 тонн цементу на заагальну суму 54597,55 грн.

Відповідач розрахувався частково за відпущений товар на загальну суму 44261,06 грн., що сверджується платіжними дорученнями № 3003 та № 3009 від 03.11.2010 р., № 3237 від 22.11.2010 р., № 3256 від 23.11.2010 р., №3290 від 26.11.2010 р., № 543 від 10.03.2010 р., № 583 від 14.03.2010 р.

Таким чином заборгованість відповідача за отриманий товар на день розгляду справи становить 10336,49 грн., що стверджується актом звірки взаєморозрахунків від 21.04.2011 р., який підписано головними бухгалтерами як позивача так і відповідача.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 10336,49 грн. заборгованості за отриманий товар є правомірними, оскільки відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 11.04.2011р. відповідач не подав відзиву на позов, заперечення, жодного доказу в спростування позовних вимог, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" 23211 Вінницька область Вінницький район, смт. Стрижавка вул. Київська, 1 (р/р 26006035536100 в АТ "Укрсиббанк" м. Харків МФО 351005 ЄДРПОУ 05518894) на користь Приватного підприємства "Сервісбуд" 21000 м. Вінниця вул.Пархоменка 2А (р/р 26009000248729 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ МФО 300023 ЄДРПОУ 30362428) 10336,49 грн. боргу, 103,36 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 травня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи