Рішення № 15123030, 14.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2011 р.

Справа № 6/24/5022-349/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Метал" (вул. Поліська, 11 м. Тернопіль, 46000 )

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" (вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47000)

про стягнення 9454,56 грн. заборгованості за отриманий товар (з яких, 9141,50 грн. основний борг, 255,96 грн. інфляційні нарахування, 57,10 грн. 3%річних).

За участю представників сторін:

позивача - Хоростковська Я.І.

відповідача - не з'явився

Суть справи:

Приватне підприємство "Метал" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" про стягнення 9141,50 грн. заборгованості, 255,96 грн. втрат від інфляції, 57,10 грн. 3% річних.

Судове засідання, призначене вперше на 24 березня 2011 року було відкладено на 14 квітня 2011 року.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов’язковою, в судове засідання жодного разу не з’явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В засіданні представнику позивача роз’яснено належні йому права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

За згодою сторін, на підставі виданих ЗАТ "Кременецьцукор" довіреностей, по видаткових накладних №№М-000161186 від 05.09.08р., М-00016909 від 15.09.08р., М-00017593 від 23.09.08р., М-00019279 від 15.10.08р., М-00019270 від 15.10.08р., уповноважений представник відповідача отримав від ПП "Метал" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 15197,50 грн.

Зауважень щодо недоліків по якості та кількості поставленого товару від покупця не надходило.

За змістом видаткових накладних, умови проведення розрахунку визначені як попередня оплата.

Як вбачається з представленої виписки по особовому рахунку, 08 вересня та 09 жовтня 2008 року, покупець частково оплатив отримані товарно-матеріальні цінності в сумі 6056 грн.

Решта (15197,50-6056) 9141,50 грн. залишилось неоплаченими.

Направлену на адресу відповідача вимогу №106 від 22 листопада 2010 року ЗАТ "Кременецьцукор" залишило без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем свого обов’язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, незапереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

В порядку ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 538 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).

В силу приписів ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати його в семи денний термін з дня пред’явлення про це вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з’ясовано, що в порушення умов домовленості, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач за отримані матеріальні цінності розрахувався лише частково, заборгувавши 9141,50 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку у повному обсязі, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 9141,50 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 57,10 грн. 3% річних, 246,82 грн. втрат від інфляції слід задовольнити.

Вимоги про стягнення 9,14 грн. втрат від інфляції задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кременець-цукор" (вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області, код 30917397)

на користь Приватного підприємства "Метал" (вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, код 25348483) 9141,50 грн. боргу, 246,82 грн. втрат від інфляції, 57,10 грн. 3% річних, 101,91 грн. сплаченого держмита, 235,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволенні вимог про стягнення 9,14 грн. втрат від інфляції відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 18 квітня 2011р., через місцевий господарський суд.

Суддя І.П. Шумський