Рішення № 15123027, 07.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2011 р.Справа № 3/24/5022-286/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського транспортного прокурора, м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 6, в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" вул. Шевченка, 33, м. Бережани, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 34905495)

до відповідача Приватного підприємства "Лапшинське", с. Лапшин, Бережанського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 35999867)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник по довіреності №01/44 від 11.01.2011р.

від відповідача: не явився.

від прокурора: Житовецька О.А.. посвідчення НОМЕР_1

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" до відповідача Приватного підприємства "Лапшинське" про стягнення 2073,68 грн. заборгованості за використаний природний газ, 37,87 грн. пені, 7,31 грн. - 3% річних, 20,74 грн. інфляційних нарахувань, 145,16 грн. - 7% штрафу, всього - 2284,76 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, письмового відзиву на позов суду не надав, не дивлячись на те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 09 березня 2011 року та від 22 березня 2011 року, та в порядку передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .

Відповідно до п.3.6. Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 17 березня 2011 року на 10 год. 20 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи ухвалами суду від 17.03.2011р. та від 31.03.2011 р.. відкладався відповідно на 31.03.2010р. на 15:00 год. та на 07.04.2011 р. на 12 год. 20 хв.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності суд встановив:

01.10.2010 р. між Бережанським управлінням з експлуатації газового господарства як постачальником та Приватним підприємством "Лапшинське" як покупцем, укладено договір на постачання і транспортування природного газу № 01/к-166, згідно якого Постачальник продає природний газ, а покупець приймає та оплачує вартість газу та його транспортування у відповідності до умов даного Договору.

У відповідності до п.п. 2.1.1., 2.2.2 Договору, постачальник постачає і транспортує природний газ в мережі покупця згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу, а покупець своєчасно оплачує вартість газу і його транспортування на умовах і в строки, визначені договором.

Згідно п. 3.2. Договору, фактична кількість поставленого природного газу визначається на підставі щомісячних актів приймання - передачі природного газу, які підписуються між покупцем та постачальником.

П. 6.1. договору передбачено, що розрахунки за газ здійснюються Покупцем попередньою оплатою не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100 % вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок постачальника в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом.

Відповідно до п. 11.1. договору даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Сторони підписали доповнення № 7 до договору № 01/к-166 на постачання та транспортування природного газу для ПП "Лапшинське" про наступне:

- пункт 5.1. договору доповнити наступним:

“5.1. З 01 жовтня 2010 року в звязку зі зміною постачальника природного газу ціна природного газу, який продається по даному Договору, складає: 2624 грн. 64 коп., в тому числі ПДВ 20%, крім цього:

- цільова надбавка до тарифу на природний газ 2% - 52 грн. 49 коп., в тому числі ПДВ 20%;

- тариф на постачання газу 64 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ 20%;

- вартість транспортування газу мережами “Постачальника” 258 грн. 36 коп., в тому числі ПДВ 20%;

- вартість транспортування газу мережами ДК “Укртрансгаз” 22 грн. 44 коп., в тому числі ПДВ 20%.

Разом до сплати за одну тисячу кубічних метрів природного газу 3022 грн. 85 коп., в тому числі ПДВ 20%.”

Дане доповнення діє з 01.10.2010р. до кінця дії терміну договору і є його невідємною частиною.

Решта умов договору залишаються незмінними і обовязковими до виконання сторонами. Дане доповнення складено в двох примірниках, по одному для кожної зі сторін.

На виконання умов зазначеного договору та доповнення до нього, позивач у грудні 2010 року надав Приватному підприємству "Лапшинське" послуги з постачання і транспортування природного газу в обсязі 686 куб. м. на загальну суму 2073 грн. 68 коп., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за грудень 2010 року, підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток, а також розрахунком заборгованості (долучений до матеріалів справи).

В порушення умов договору, відповідачем не виконано своїх зобовязань, та не проведено повного розрахунку у строки та в порядку, визначеному розділом 6 договору, внаслідок чого станом на час звернення з позовом до суду сума заборгованості становить 2073,68 грн.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В судових засіданнях представник позивача подав акт звірки розрахунків між сторонами станом на 29.03.2011 року (вх. №10855(н) від 31.03.2011р.) та заяву (вх.№11100(н) від 07.04.2011 року) про долучення до матеріалів справи фіскального чеку №7801 від 05.04.2011 року, який підтверджує часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 15 грн. 00 коп.

У відповідності акту звірки розрахунків між сторонами від 29.03.2011р., відповідач визнає, що допустив заборгованість перед позивачем станом на 29.03.20011 року в сумі 2 058 грн. 28 коп.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню частково у розмірі 2058 грн. 68 коп. .

В частині стягнення 15 грн. 00 коп. заборгованості за використаний газ, слід відмовити, на підставі оплати відповідачем, згідно фіскального чеку №7801 від 05.04.2011р.

Відповідно до п. 7.2. договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості . Покупець зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримання платежу, а також три відсотки річних від затриманої несплаченої суми.

За несвоєчасну оплату за надані послуги, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 37 грн. 87 коп. за грудень 2010 року, 7% штрафу у розмірі 145 грн. 16 коп., суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - 20 грн. 74 коп. та 3% річних 7 грн. 31 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачена .

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. (ст.. 550 ЦК України)

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України)

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 37 грн. 87 коп., 7% штрафу у розмірі 145 грн. 16 коп., суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - 20 грн. 74 коп. та 3% річних 7 грн. 31 коп., документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 4449 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Лапшинське", с. Лапшин, Бережанського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 35999867):

- на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" вул. Шевченка, 33, м. Бережани, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 34905495): 2 058 грн. 68 коп. боргу, 37 грн. 87 коп. - пені, 145 грн. 16 коп. 7% штрафу, 20 грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 7 грн. 31 коп. 3% річних;

- в дохід державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита;

- в дохід державного бюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову, відмовити.

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "12" квітня 2011 року, через місцевий господарський суд.

6.Рішення направити сторонам по справі .

СуддяІ.М. Турецький