Рішення № 15122851, 18.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2011 р.Справа № 12/17-430-2011 Позивач: Департамент комунальної власності Одеської міської ради Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 27541,84 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 28.03.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі по тексту ПУКВ ОМР) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1.), в якій просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПУКВ ОМР неустойку в розмірі 27541,84 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-430-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2011р., строк розгляду справи було продовжено до 23.04.2011р.

В судовому засіданні 18.04.2011р. представник позивача надав суду клопотання про заміну ПУКВ ОМР її правонаступником Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту ДКВ ОМР). До вказаного клопотання було додано положення "Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради" відповідно до якого ДКВ ОМР є правонаступником ПУКВ ОМР.

Судом розглянуто вищезазначене клопотання і замінено ПУКВ ОМР її правонаступником ДКВ ОМР.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2011р. проти позову заперечував просив суд відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

03.03.2006р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди нежитлового приміщення № 46/83 (далі Договір).

Відповідно до п.п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування одноповерхову будівлю загальною площею 138,50 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з метою розміщення пункту з надання побутових послуг населенню. Термін дії договору три роки з 03.03.2006р. до 01.01.2007р.

Додатковою угодою від 01.08.2007р. до договору № 46/83 від 03.03.2006р. строк дії оренди був продовжений до 31.12.2007р.

Додатковою угодою від 27.12.2007р. до договору № 46/83 від 03.03.2006р. строк дії оренди був продовжений до 01.07.2008р.

Додатковою угодою від 03.09.2008р. до договору № 46/83 від 03.03.2006р. строк дії оренди був продовжений до 01.03.2009р.

Додатковою угодою від 30.10.2008р. до договору № 46/83 від 03.03.2006р. строк дії оренди був продовжений до 15.10.2011р.

На протязі дії Договору Відповідач неналежно виконував прийняті на себе договірні обовязки, у звязку з чим ПУКВ ОМР звернулося на його адресу із повідомленням № 01-15/274 від 23.03.2009 р. з відмовою від вищевказаного договору та вимогою у строк до 20.04.2009 р. передати нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 138,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 співробітникам позивача та підписати відповідний акт приймання-передачі. Повідомлення отримано відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 28.03.2009 р.

Відповідач вимоги ПУКВ ОМР не виконав, борг не сплатив, приміщення не звільнив.

Не звільнення Відповідачем орендованого приміщення, наявність заборгованості по орендній платі, пені, а також заборгованості за фактичне користування приміщенням зумовило звернення ПУКВ ОМР відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2010р. по справі № 14/137-09-3872 позовні вимоги Представництва були задоволені частково, виселено ФОП ОСОБА_1 з нежилої одноповерхової будівлі загальною площею 138,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь ПУКВ ОМР заборгованість за фактичне користування приміщенням у сумі 6151,05 грн.

На виконання рішення Представництву судом були видані відповідні накази, які надіслані до виконавчої служби.

Згідно акту прийому - передачі зазначене приміщення повернуто Представництву 27.04.2010р.

Відповідно до п. 4.7. договору оренди, після закінчення строку дії договору або дострокового розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідач не повернув орендоване раніше приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради шляхом підписання акту приймання-передачі одразу після розірвання договору, тобто до 12.04.2009р. Отже, як вважає Позивач, Відповідач повинен сплатити ДКВ ОМР неустойку по дату повернення приміщення, тобто до 27.04.2010 р. Рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2010 р. було стягнуто заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з 29.03.2009р. по 01.09.2009р. Тому ДКВ ОМР просить стягнути неустойку у розмірі 27541,84 грн. за період з 02.09.2009 р. по 27.04.2010 р.

У звязку з вищевикладеним, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2010р. Договір припинив свою дію 28.03.2009 р.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем надано розрахунок неустойки за період з 02.09.2009 р. по день підписання акту прийому - передачі приміщення (27.04.2010 р.), яка складає 27541,84 грн. Доказів сплати зазначеної суми Відповідачем, суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ДКВ ОМР про стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 27541,84 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65058, АДРЕСА_1, Інд. Код НОМЕР_1) на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ЄДРПОУ 26302595) 27541,84 грн. неустойки, 275,42 грн. витрат на оплату державного мита; 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 25.04.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.