Рішення № 15122807, 29.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.11 Справа№ 5015/649/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області

до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м. Львів

про: скасування постанов про стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності б/н від 14.02.2011 року;

відповідача: Добушовський О.В. представник на підставі довіреності.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2011 року судом порушено провадження у справі за позовом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання недійсними постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 16.12.2010 року № 000681, від 16.12.2010 року № 000682, від 16.12.2010 року № 000683, від 16.12.2010 року № 000684, від 16.12.2010 року № 000685, від 16.12.2010 року № 000686, винесених на підставі акту перевірки від 07.12.2010 року № 000685/15/20. Розгляд справи призначено на 15.02.2011 року. В судовому засіданні 15.02.2011 року позивач на виконання вимог ухвали господарського суду від 08.02.2011 року представив оригінали долучених до справи документів, які суд оглянув та звірив. У звязку із неявкою відповідача та на підставі його клопотання розгляд справи було відкладено на 10.03.2011 року. В судовому засіданні 10.03.2011 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі через непідвідомчість даної справи справи господарському суду на його думку, обгрунтовану в усному клопотанні. В судовому засіданні оголошено пеперву до 24.03.2011 року. Для надання можливості сторонам подати додаткові нормативно обгрунтовані пояснення на предмет спору, та подати додаткові докази, враховуючи клопотання представників сторін про продовження терміну розгляду справи від 07.04.2011 року та від 21.04.2011 року, термін розгляду справи був продовжений, в судових засіданнях оголошувалась перева 31.03.2011 року, 07.04.2011 року, 21.04.2011 року.

В судовому засіданні 07.04.2011 року представником позивача подано пояснення щодо позовних вимог, а в судовому засіданні 21.04.2011 року представником позивача подано пояснення на виконання вимоги суду з посиланням на докази, подано акти перевірки та протоколи про правопорушення у сфері містобудування.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

29.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 03.05.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із прийняттям відповідачем постанов про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 16.12.2010 року № 000681, від 16.12.2010 року № 000682, від 16.12.2010 року № 000683, від 16.12.2010 року № 000684, від 16.12.2010 року № 000685, від 16.12.2010 року № 000686, прийнятих на підставі актів перевірки. Позивач заявив вимогу про визнання вказаних постанов недійсними, оскільки такі на його думку не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують його законні права та інтереси.

Позивач вказує, що при прийнятті постанов відповідачем пропущено строк, впродовж якого можуть бути застосовані санкції, та невірно визначено розмір штрафних санкцій. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Пропуск строків давності на застосування до позивача відповідних адміністративно - господарських санкцій підтверджує наступними доказами : 1) договором підряду № 04/05-08 від 09.06.2008 року із подальшими змінами, за яким виконувались роботи в вересні 2008 року на суму 82 тис. грн., в грудні 2008 року на суму 146 тис. грн., червні 2008 року на суму 21 тис. грн., липні 2008 року на суму 49 тис грн., всього за період з червня 2008 по грудень 2008 року на суму 298 тис. грн.; 2) договором підряду № 10/4 від 10.04.2009 року із подальшими змінами за яким виконувались роботи в травні 2009 року на суму 119 тис. грн., в червні 2009 року на суму 128 тис. грн., всього за період з травня по червень 2009 року на суму 247 тис. грн.; 3) висновком Жовківської РДА у Львівській області від 26.07.2001 року № 670 із якого вбачається, що приміщення, в яких проводились ремонтні роботи в 2008 - 2009 роках, експлуатуються в якості житла з 2001 року. Позивач вказує, що виходячи із змісту ст. 250 Господарського кодексу України, відповідач мав право застосувати до позивача штрафні санкції за порушення законодавства в сфері містобудування не пізніше 2002 року в частині експлуатації об'єкту, що не введений в експлуатацію, та в червні 2010 року в частині накладення на позивача штрафних санкцій за виконання будівельних робіт без дозвільних документів, тоді як фактично штрафні санкції застосовано лише в грудні 2010 року - значно більше ніж через один рік із дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності. Тому, керуючись ст. 250 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», ст. ст. 2, 12, 82 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд винести рішення яким, визнати недійсними наступні постанови відповідача: від 16.12.2010 року № 000681/15/52-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 149 441, 00 грн. на позивача; від 16.12.2010 року № 000686/15/57-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 123 950, 00 грн. на позивача; від 16.12.2010 року № 000683/15/54-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 850, 00 грн. на позивача; від 16.12.2010 року № 000685/15/56-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 24 790, 00 грн. на позивача; від 16.12.2010 року № 000684/15/55-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 850, 00 грн. на позивача; від 16.12.2010 року № 000682/15/53-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 29 888, 00 грн. на позивача.

Відповідач, попри його заяву про припинення провадження у справі, позовні вимоги заперечив та вказав, що постанови прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі протоколів про порушення у сфері містобудування та актів проведення перевірки.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі договору підряду № 04/05-08 від 09.06.2008 року із подальшими змінами позивач виконував роботи із реконструкції житлового будинку для одиноких вчителів по вул. С. Стрільців, 1 в с. Малехів (в подальшому об'єкт № 1) за яким виконувались роботи в вересні 2008 року на суму 82 тис. грн., в грудні 2008 року на суму 146 тис. грн., червні 2008 року на суму 21 тис гри., липні 2008 року на суму 49 тис. грн., всього за період з червня 2008 - по грудень 2008 року на суму 298 тис. грн.

На підставі договору підряду № 10/4 від 10.04.2009 року із подальшими змінами позивач виконував роботи із реконструкції адмінбудинку № 2 по вул. С. Стрільців в с. Малехів (в подальшому об'єкт № 2) за яким виконувались роботи в травні 2009 року на суму 119 тис. грн. в червні 2009 року на суму 128 тис. грн., всього за період з травня по червень 2009 року на суму 247 тис. грн. ;

27.07.2010 року відповідач провів планову перевірку дотримання підприємствами та організаціями законодавства у сфері містобудування, в наслідок якої ним складено два акти перевірок № 15/7 та 15/8 від 27.07.2010 року, щодо виявлених порушень при будівництві позивачем вище згаданих об'єктів.

На підставі акту перевірки №15/7 від 27.07.2010 року, відповідач 28.07.2010 року виніс припис № 15/28-ю від 28.07.2010 року по виконанню позивачем будівництва по об'єкту: "Реконструкція житлового будинку для одиноких вчителів по вул. С. Стрільців, 1 в с. Малехів" в порушення законодавства у сфері містобудування.

На підставі акту перевірки № 15/8 від 27.07.2010 року, відповідач 28.07.2010 року виніс припис № 15/29-ю від 28.07.2010 року по виконанню позивачем будівництва по об'єкту: «Реконструкція адмінбудинку № 2 по вул. С. Стрільців в с. Малехів»в порушення законодавства у сфері містобудування.

20.10.2010 року відповідач оформив акт перевірки № 000681/15/16 на предмет виконання позивачем припису № 15/29-ю від 28.07.2010 року, за яким виявив невиконання припису.

20.10.2010 року відповідач оформив акт перевірки № 000682/15/17 на предмет виконання позивачем припису № 15/28-ю від 28.07.2010 року, за яким виявив невиконання припису.

07.12.2010 року відповідач оформив акт перевірки № 000685/15/20 на предмет виконання позивачем припису № 15/29-ю від 28,07.2010 року, за яким виявив невиконання припису.

07.12.2010 року відповідач оформив акт перевірки № 000684/15/19 на предмет виконання позивачем припису № 15/28-ю від 28.07.2010 року, за яким виявив невиконання припису.

07.12.20010 року на підставі протоколу № 00685/15/9 відповідачем винесено постанову № 000685/15/56-10 від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 24790 грн., (10 % вартості виконаних робіт). Сума штрафу нараховувалась за експлуатацію об'єкту № 2 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що не відповідає ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову території».

07.12.2010 року на підставі протоколу № 000681/15/5 відповідачем винесено постанову № 000681/15/52-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 149 441 грн. (50 % вартості виконаних робіт). Сума штрафу нараховувалась за проведення реконструкції об'єкту № 2 без дозволу на виконання будівельних робіт, що не відповідає ст. 29 Закону України "Про планування і забудову території"".

07.12.2010 року на підставі протоколу № 000686/15/10 відповідачем винесено постанову № 000686/15/57-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 123 950 грн. (50% вартості виконаних робіт). Сума штрафу нараховувалась за проведення реконструкції об'єкту № 1 і без дозволу на виконання будівельних робіт, що не відповідає ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території".

07.12.2010 року на підставі протоколу № 000682/15/6 відповідачем винесено постанову № 000682/15/53-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 29 888, 20 гри. (10 % вартості виконаних робіт). Сума штрафу нараховувалась за експлуатацію об'єкту № 1 без прийняття у встановленому законодавством порядку, що не відповідає ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову території".

07.12.2010 року на підставі протоколу № 000684/15/8 відповідачем винесено постанову № 000684/15/55-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 850 гри. Сума штрафу нараховувалась за невиконання припису відповідача № 15/29-10 від 28.07.2010 року.

07.12.2010 року на підставі протоколу № 000684/15/8 відповідачем винесено постанову № 000684/15/55-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 850 гри. Сума штрафу нараховувалась за невиконання припису відповідача № 15/28-ю від 28.07.2010 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами у позовній заяві, відзиві, та представниками сторін в судовому засіданні визнані, не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції із змінами та доповненнями, внесеними станом на 21.10.2010 року, яка діяла в момент застосування штрафів), здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Суд, оцінивши докази та дослідивши норми законодавства, прийшов до висновку, що наведені вище норми є визначальними для вирішення спору по суті.

Постанова № 000681/15/52-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 149 441 грн. та постанова № 000686/15/57-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 123 950 грн. підлягають визнанню недійсними, оскільки матеріалами справи підтверджується факт пропуску позивачем строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, для застосування адміністративно-господарської санкції.

Постанова № 000681/15/52-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 149 441 грн. винесена за факт здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердженого проекту на виконання будівельних робіт, що є прямим порушенням вимог статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», і є підставою для застосування штрафу. Дана постанова прийнята на підставі акту проведення перевірки від 07.12.2010 року № 000684/15/19 та протоколу № 000681/15/5 від 07.12.2010 року. Однак, роботи, згідно поданих позивачем доказів (актів приймання виконаних підрядних робіт), виконувались протягом квітня грудня 2008 року. Оскільки станом на момент прийняття постанови (застосування штрафу) 16.12.2010 року відповідачем було пропущено річний строк для застосування адміністративно-господарської санкції, то постанова № 000681/15/52-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 149 441 грн. прийнята відповідачем всупереч ст. 250 Господарського кодексу України, що є підставою для визнання її недійсною.

Постанова № 000686/15/57-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 123 950 грн. прийнята відповідачем на підставі акту проведення перевірки № 000685/15/20 від 07.12.2010 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудування № 000685/15/10 від 07.12.2010 року за факт здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердженого проекту на виконання будівельних робіт, а саме - проведення реконструкції адмінбудинку № 2 по вул. Січових Стрільців в селі Малехів Жовківського району без дозволу на виконання будівельних робіт. Із змісту протоколу про правопорушення у сфері містобудування № 000685/15/10 від 07.12.2010 року та пояснень представників сторін вбачається, що вартість будівельних підрядних робіт визначена на підставі довідки Малехівської сільської ради про вартість робіт від 07.12.2010 року № 1356/02-19, копії якої в матеріали справи не подано. Позивач стверджує, що довідка є неналежним доказом вартості будівництва, від розміру якого відповідачем застосовано штраф в розмірі 50 % від суми вартості будівництва. Однак, відповідно до додаткової угоди № 214/2 від 18.06.2009 року до договору від 10.04.2009 року № 10/4, вартість робіт становить 247900 грн. Відповідно до акту № 2 приймання виконаних підрядних робіт від 14.05.2009 року, та відповідно до акту № 2 приймання виконаних підрядних робіт від 18.06.2009 року, загальна вартість виконаних підрядних робіт становить 247900 грн. 00 коп. (119614,00 + 128286,00 = 247900). Відповідачем застосовано штраф у розмір 123 950 грн., що становить 50 % від 247900 грн. Внаслідок наведеного, суд прийшов до висновку про правильність обрахунку розміру штрафу відповідачем, на підставі первинних облікових документів, якими є акти виконаних робіт, і відсутність підстав для визнання недійсною постанови № 000686/15/57-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 123 950 грн. через неправильність розрахунку штрафу. Одночасно суд вважає підставним та обґрунтованими доводи позивача про пропуск річного строку для застосування адміністративно-господарської санкції в розмірі 123950 грн. 00 коп., оскільки підрядні роботи виконувались в травні та в червні 2009 року, і станом на 16.12.2010 року річний строк, передбачений статтею 250 Господарського кодексу України, сплив. Оскільки станом на момент прийняття постанови (застосування штрафу) 16.12.2010 року відповідачем було пропущено річний строк для застосування адміністративно-господарської санкції, то постанова № 000686/15/57-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 149 441 грн. прийнята відповідачем всупереч ст. 250 Господарського кодексу України, що є підставою для визнання її недійсною.

Оцінивши позовні вимоги про визнання недійсними постанов № 000685/15/56-10 від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 24790 грн., та № 000682/15/53-ю від 16.12.2010 року про накладення на позивача штрафу в сумі 29 888, 20 гри., суд прийшов до наступного висновку. Штраф у розмірі 10 % від вартості виконаних робіт застосовано відповідачем за експлуатацію об'єктів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що не відповідає ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову території». Позивач стверджує, що відповідачем пропущено строк для застосування адміністративно-господарської санкції, оскільки відповідач мав право застосувати до позивача штрафні санкції за порушення законодавства в сфері містобудування не пізніше 2002 року в частині експлуатації об'єкту, що не введений в експлуатацію. Однак, представники сторін пояснили, що станом на момент розгляду справи судом обєкти все ще не введені в експлуатацію, а відповідач раніше жодного разу не застосовував до позивача штраф за це порушення. Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що правопорушення, що полягає в експлуатації об'єктів без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку всупереч ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову території», носить триваючий характер, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про пропуск відповідачем строку для застосування адміністративно-господарської санкції (штрафу), і як наслідок прийшов до висновку про відсутність правих підстав для визнання вказаних постанов недійсними.

Оцінивши позовні вимоги про визнання недійсними постанов від 07.12.2010 року № 000684/15/55-ю та № 000684/15/55-ю про накладення на позивача штрафів в сумі 850 гри. За невиконання приписів № 15/29-10 від 28.07.2010 року та № 15/28-ю від 28.07.2010 року, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання їх недійсними, необґрунтованість позовних вимог позивачем та відсутність посилання позивача на порушені норми права відповідачем при прийнятті вказаних двох постанов.

Щодо заяви відповідача про припинення провадження у справі через непідвідомчість даної справи господарському суду, то суд вважає таке клопотання необґрунтованим та відмовляє в його задоволенні через наступне. Статтею 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" передбачено, що рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. З урахуванням наведеного справи у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень державних органів щодо правопорушення у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. Дана правова позиція також відображена в Інформаційному листі Вищого Господарського Суду України від 12.03.2009 р. N 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з державного бюджету на користь позивача 85 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також видати позивачеві довідку про повернення з державного бюджету зайво сплаченого мита в розмірі 425 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 250 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати недійсною Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 000681/15/52-ю про накладення штрафу на Малехівську сільську раду Жовкіського району Львівської області за правопорушення у сфері містобудування від 16.12.2010 року.

Визнати недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 000686/15/57-ю від 16.12.2010 року про накладення штрафу на Малехівську сільську раду Жовкіського району Львівської області за правопорушення у сфері містобудування від 16.12.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме: про визнання недійсними Постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про накладення штрафів на Малехівську сільську раду Жовкіського району Львівської області за правопорушення у сфері містобудування № 000685/15/56-10 від 16.12.2010 року, № 000682/15/53-ю від 16.12.2010 року, № 000684/15/55-ю від 07.12.2010 року та № 000684/15/55-ю від 07.12.2010 року, - відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Малехівської сільської ради Жовкіського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287, 80383, Львівська область, Жовкіський район, с. Малехів, вул. Івасюка, 6).

Видати довідку на повернення Малехівській сільській раді Жовкіського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287, 80383, Львівська область, Жовкіський район, с. Малехів, вул. Івасюка, 6) з державного бюджету зайво сплаченого мита в розмірі 425 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя