Рішення № 15122725, 28.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа№ 5015/1495/11

за позовом: Корпорації «Енергоресурс інвест», м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Галгазотерм», с.Любша

про: стягнення боргу

Суддя У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність №223 від 16.03.2011р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Корпорації «Енергоресурс-інвест», м. Львів до відповідача - Відкритого Акціонерного Товариства «Галгазотерм», с.Любша про стягнення 15856,75 грн. основного боргу, 491,56 грн. пені, 332,99 грн. індексу інфляції та 3% річних в сумі 95,14 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2011р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 07.04.2011р. З підстав викладених в Ухвалі суду від 07.04.2011р. розгляд справи відкладався.

В судове засідання 28.04.2011р. представник позивача зявився, вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.11.2011р. між сторонами у справі укладено Договір №27-11/10, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання поставити позивачу вироби з мінеральної вати на основі базальтового волокна, ламіновані фольгою згідно відповідної Специфікації, а відповідач у свою чергу зобовязався прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума поставки становить 31713,50 грн. разом з ПДВ.

Розрахунок за поставлену продукцію проводиться відповідачем протягом трьох календарних днів від дати передачі продукції згідно Накладних поставки (п.5.2).

Згідно накладної № 1125-1 від 25.11.2010р. та Специфікації №1 до Договору №27-11/10 та Замовлення № 3647.01, належним чином засвідчених підписами та мокрими печатками сторін, Корпорацією «Енергоресурс-інвест»поставлено ВАТ «Галгазотерм»товар на суму 31713,50 грн. разом з ПДВ.

Відповідачу виставлено Рахунок №2608 від 16.11.2011р. на вказану суму згідно замовлення №3647.01.

Однак відповідачем здійснено лише часткову оплату за поставлений товар в розмірі 15856,75 грн. а також порушено термін проведення розрахунку за поставлену продукцію, що встановлений п.5.2 вищевказаного Договору.

На підтвердження часткової оплати за поставлену продукцію позивач надав банківські виписки за №2039 від 18.11.2010р. на суму 5000,00грн. та № 2050 від 23.11.2010р. на суму 10856,75грн., в яких як призначення платежу вказано «оплата за вироби мінераловатні згідно рахунку № 2608 від 16.11.2010р.»

13.01.2011р. позивач скерував на адресу відповідача претензію №1028 від 21.12.2010р. з вимогою сплатити основний борг в сумі 15856,75грн.

Претензію відповідач отримав 01.02.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, вказана претензія залишена без задоволення та реагування, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Станом на день подання позову за відповідачем числиться заборгованість в сумі 15856,75 грн.

З посиланням на п. 9.2 Договору №27-11/10 від 18.11.2011р. за невиконання умов про оплату товару позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача становить 491,56 грн.

Також, покликаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 95,14 грн. 3% річних та 322,99 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума позовних вимог становить 16776,44 грн.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 27-11/10 від 18.11.2011р., що по своїй правовій природі є договором поставки.

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалось вище, позивачем поставлено відповідачу товар (вироби мінераловатні на основі базальтового волокна, ламіновані фольгою армованою склотканиною) згідно переліку у Специфікації на суму 31 713,50грн., однак ВАТ «Галгазотерм»проведено оплату лише в сумі 15856,75 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку що позивачем підставно заявлено до стягнення 15856,75 грн. основного боргу.

Щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, перевіривши наданий розрахунок штрафних санкцій, суд зясував що позивачем невірно обчислено розмір інфляційних втрат і згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає 285,42 грн.

Відтак, в частині стягнення 47,57 грн. інфляційних втрат в позові слід відмовити.

В частині стягнення 491,56 грн. пені та 95,14 грн. 3 % річних позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобовязання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43,44, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Галгазотерм»(81775, Львівська обл., Жидачівський район, с.Любша, Код ЄДРПОУ 30336068) на користь Корпорації «Енергоресурс - інвест»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 131. Код ЄДРПОУ 30336890) 15856,75 грн. боргу, 491,56 грн. пені, 285,42 грн. інфляційних втрат та 95,14 грн. 3% річних, Всього 16728,87 грн.; 167,28 грн. державного мита та 235,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 47,57 грн. інфляційних втрат в позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя