Рішення № 15122587, 31.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2011 р. Справа № 8/057-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону, місцезнаходження: 14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 57, в інтересах держави в особі військової частини А4245, ідентифікаційний код: 08302611, місцезнаходження: 17504, Чернігівська обл., м. Прилуки, військове містечко № 12,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт», ідентифікаційний код: 30846363, місцезнаходження: 09600, Київська обл., смт Рокитне-2, вул. Кар’єрна, 1,

про стягнення

за участю представників сторін

прокурор: не з’явився;

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі військової частини А4245 (далі за текстом: Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.).

Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що Відповідач при виконанні підрядних робіт на об’єкті Позивача завищив їх вартість на суму 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.), в зв’язку з чим Відповідач зобов’язаний відшкодувати Позивачу зайво сплачені Позивачем кошти.

Відповідно до ухвали від 07.02.2011 року порушено провадження у справі №8/057-11 та призначено її розгляд на 31.03.2011 року.

31.03.2011 року в судове засідання Прокурор, Позивач та Відповідач не зявились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 07.02.2011 року не виконали. У зв’язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 31.03.2011 року.

Згідно з роз’ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Крім того, відповідно до вимог ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 853 передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Цивільний кодекс України в ст. 857 передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до вимог ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: - безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; - пропорційного зменшення ціни роботи; - відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Крім того, відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із вимогами ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Цивільний кодекс України у ст. 878 передбачає, що замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 879 передбачає, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 882 передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

23.02.2007 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 839, 853, 854, 875, 879 Цивільного кодексу України, був укладений договір за № 7 на виконання заходів, передбачених Програмою живучості, (далі за текстом: Договір). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

За даним Договором згідно п.1. Відповідач (Підрядник) зобов’язується за завданням Позивача (Замовника) на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінченні роботи по демонтажу та монтажу споруди ДОК-24, а Замовник (Позивач) зобов’язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену у встановленому порядку проектну документацію або обґрунтоване технічне завдання, прийняти від Підрядника закінченні роботи по демонтажу та монтажу споруди ДОК-24.

Цей же Договір у п.п.4.1., 4.1.3. передбачає, що орієнтовна вартість робіт, що виконує Підрядник (Відповідач) за цим договором, визначається договірною ціною у сумі 296939,00 грн. (двісті дев’яносто шість тисяч дев’ятсот тридцять дев’ять гривень 00 коп.), що не перевищує суми зазначеної в Титулі. Фактична вартість робіт оплачується по акту приймання виконаних робіт (КБ-2В) і формі КБ-3 з додатками.

Відповідно до вимог п.5.1. Договору, Підрядник (Відповідач) зобов’язується розпочати виконання робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання договору і організувати виконання робіт згідно з діючими державними будівельними нормами та затвердженого Замовником (Позивачем) графіка виконання робіт. Графік виконання робіт є невід’ємною частиною договору.

Технічна частина збірника за №9 «Металеві конструкції»Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (далі за текстом: ДБН Д.2.2.-9-99) у п. 1.1.4 передбачає, що нормами враховано такий склад робіт: - вивантаження конструкцій на приоб’єктному складі; - навантаження конструкцій на приоб’єктному складі, транспортування в зону проведення робіт автомобільним транспортом на відстань до 1 км., розвантаження.

Закон України «Про основи містобудування»у ст. 16 передбачає, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: - розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; - розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; - урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.

Закону України «Про планування та забудову територій», який був чинним на час укладення та виконання сторонами Договору умов останнього, у ст. 20 передбачає, що нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів, регіональних і місцевих правил забудови. Державні будівельні норми щодо планування і забудови та іншого використання територій розробляє та затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади з питань, які належать до їх повноважень. Нормативно-правові акти інших центральних органів виконавчої влади щодо планування, забудови та іншого використання територій, що видаються в межах їх компетенції, затверджуються цими органами після погодження із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і реєструються в установленому законодавством порядку. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Цивільний кодекс України у ст. 844 передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В ході розгляду справи встановлено, що Відповідач з дотриманням вимог ст. ст.526, 530, 839, 853, 854, 877, 857 Цивільного кодексу України та умов Договору щодо своєчасного та якісного виконання підрядних робіт виконав роботи по демонтажу та монтажу споруди ДОК-24, після чого Відповідач (Підрядчик) передав Позивачу (Замовнику) виконанні ремонтні, які Позивачем оплачені Відповідачу в повному обсязі.

Оплата виконаних Відповідачем підрядних робіт здійснювалась Позивачем на підставі наданих Відповідачем довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 296939,00 грн., зокрема: - акт за №1 за квітень 2007 року на суму 108139,20 грн.; - акт за №2 за травень 2007 року на суму 68232,00 грн.; - акт за №3 за серпень 2007 року на суму 46897,20 грн.; - акт за №4 за грудень 2007 року на суму 73670,60 грн.

Проте, Відповідач в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про планування та забудову територій», ст.ст. 5, 16 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 525, 526, 629, 844, 853, 857, 875, 882 Цивільного кодексу України, п. 5.1. Договору та п.1.1.4 Технічної частини збірника за №9 «Металеві конструкції»Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (ДБН Д.2.2.-9-99) до акту виконаних підрядних робіт за №1 за квітень 2007 року безпідставно включив вартість завантаження профнастилу та його розвантаження, внаслідок чого підрядником безпідставно завищено вартість виконаних підрядних робіт на суму 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.) з подальшим безпідставним отриманням цих коштів від Позивача.

Таким чином, Відповідач зобов’язаний повернути Позивачеві протиправно отриманні кошти у сумі 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.).

Факт протиправного завищення Відповідачем вартості виконаних підрядних робіт на суму 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.) виявлений Позивачем в ході проведення контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А4245 (Позивача), наслідки якої засвідченні актом від 08.10.2009 року за №234, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Висновки ревізії Відповідачем не оскаржувались та ревізорам не заперечувались.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до Відповідача з претензією від 13.10.2009 року за № 960 щодо повернення Позивачу коштів у сумі 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.), які безпідставно перераховані Відповідачу внаслідок протиправного завищення останнім вартості виконаних робіт.

Відповідач на претензію Позивача не відреагував, відповіді не надав та кошти у сумі 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.) Позивачу не повернув.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно із п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року за № 3-рп/99 у справі 1-1/99, прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому визначається порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо законності та обґрунтованості позовних вимог Прокурора, внаслідок чого останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані не були і Відповідачем по суду не заперечувались.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита у сумі 148,13 грн. (сто сорок вісім гривень 13 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А4245 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт»про стягнення безпідставно сплачених військовою частиною А4245 за договором від 23.02.2007 року за № 7 коштів у сумі 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.), - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт», ідентифікаційний код: 30846363, місце знаходження: 09600, Київська обл., смт Рокитне-2, вул. Кар’єрна, 1, на користь військової частини А4245, ідентифікаційний код: 08302611, місцезнаходження: 17504, Чернігівська обл., м. Прилуки, військове містечко № 12, безпідставно сплачені військовою частиною А4245, ідентифікаційний код: 08302611, місцезнаходження: 17504, Чернігівська обл., м. Прилуки, військове містечко № 12, за договором від 23.02.2007 року за № 7 товариству з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт», ідентифікаційний код: 30846363, місце знаходження: 09600, Київська обл., смт Рокитне-2, вул. Кар’єрна, 1, кошти у сумі 14813,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт», ідентифікаційний код: 30846363, місце знаходження: 09600, Київська обл., смт Рокитне-2, вул. Кар’єрна, 1, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 148,13 грн. (сто сорок вісім гривень 13 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 31.03.2011 року