Рішення № 15122072, 04.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.11р.Справа № 5005/2814/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ЧП Гран" м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 4 592,21грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., дор. № 7-юр від 04.01.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧП Гран" м. Дніпропетровськ (далі позивач) звернулось з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг (далі відповідач) про стягнення заборгованості на користь позивача в розмірі 4 592,21грн. з яких:

- 3 662,46грн. - інфляційні витрати;

- 929,75грн. - 3% річних від суми заборгованості.

Додатково просить стягнути судові витрати по справі а саме: 236,00грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 102,00грн. - державне мито.

27.04.11р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 8 690,06грн. з яких: 6 974,99грн. - інфляційні витрати за період з 01.10.10р. до 01.04.11р., 3% річних за період з 21.10.10р. по 28.04.11р. у розмірі 1 715,07.

Позивач надав докази про направлення на адресу відповідача заяву про збільшення грошових вимог від 22.04.11р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений у судовому засіданні, яке відбулось 05.04.11р. (а/с 61).

28.04.11р. на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 24.03.08р. укладений Договір поставки № 474.

Відповідно до розділу 1 і п.2.1 Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар згідно специфікації, який останній повинен був прийняти товар та оплатити його відповідно до п.5.1 , 5.2 Договору.

За умовами специфікації № 2 до Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26 637,73грн., що підтверджується видатковою накладною № РНО-001057 від 04.09.08р. та довіреністю № 451703/967.

За умовами специфікації № 5 до Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 83 186,90грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № РНО - 001056 від 04.09.08р. та довіреністю № 451702/966 та актом приймання- передачі товару.

За двома накладними позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 109 824,63грн.

До теперішнього часу відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором у сумі 109 824,63грн.

У попередньому судовому засіданні відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в позові оскільки 15.10.09р. господарський суд Дніпропетровської області виніс рішення по справі № 6/419-09, яким стягнув з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 109 824,63грн.

29.01.10р державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.10р. по справі № 6/419-09.

Крім того відповідач просить звернути увагу на той факт, що 24.06.10р. відносно підприємства відповідача порушено провадження у справі про банкрутство № Б38/133-10 та відповідно ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і не застосовуються інші санкції з невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань, тощо.

Нормами ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України закріплено, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.

Право позивача вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора (позивача) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримані компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (позивачу).

Крім того, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а їх нарахування є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора, то ні 3% річних, ні індекс інфляції не може розцінюватись як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та відносити до санкції у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутись за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу ( ст. 16 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем на підставі викладеного правомірно нараховано 3 % річних за період з 21.10.10р. по 28.04.11р. у сумі 1 715,07грн. та інфляційні витрати за період з 01.10.10р. по 01.04.11р. у сумі 6 974,99грн.

Додаткові витрати позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 102,00грн. державне мито та 236,00грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу слід визнати обґрунтованими з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 16, 525, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг ( 50034, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ЧП Гран" м. Дніпропетровськ ( 49009, м. Дніпропетровськ, вул. Щепкіна,8, код ЄДРПОУ 33382617) суму 1 715,07грн. - 3 % річних, 6 974,99грн. - інфляційні витрати, 102,00грн. - державне мито та 236,00грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судового рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після 10 - денного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяЛ.М. Калиниченко Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України

04.05.11