Рішення № 15121741, 07.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11р.Справа № 33/126-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанія "Євро-Нафта-АЗС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 833 185 доларів 20 центів США

за зустрічною позовною заявою Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанія "Євро-Нафта-АЗС", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним Додаткової угоди

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1., довір. № 68-Д від 20.09.2010 р., ОСОБА_2., довір. № 67 Д від 20.09.2010 р.

Від відповідача (за первісним позовом): не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанія "Євро-Нафта-АЗС" про стягнення 777 975,00 дол. США - прострочену заборгованість за кредитом, 19 238, 90 доларів США - прострочену заборгованість за відсотками, 19 238,90 дол. США - пеню за прострочку заборгованості, 35 383,56 доларів США - пені за прострочку заборгованості, 587,74 доларів США - пені за прострочку сплати відсотків і витрат по справі.

В судовому засіданні 19.05.2010 року оголошено перерву до 25.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.10 р. господарським судом Дніпропетровської області прийнято зустрічний позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанія "Євро-Нафта-АЗС" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" про визнання недійсним Додаткової угоди до Кредитного договору № 16079 від 24.12.2001 року до сумісного розгляду з первісним.

Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010 року строк вирішення спору продовжено до 25.06.2010 року.

Відповідач за зустрічною позовною заяву заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог посилаючись на те, що позивач (за зустрічною позовною заявою) при підписанні додаткової угоди від 15.01.2007 року до Кредитного договору від 25.01.2001 року № 16079 діяв в межах повноважень наданих статутними документами підприємства.

В судовому засіданні 09.06.2010 року оголошено перерву до 15.06.2010 року.

В судовому засіданні 15.06.2010 року оголошено перерву до 23.06.2010 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року зупинено провадження у справі до розгляду апеляційної скарги і повернення справи з Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2011 року касаційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011 року поновлено провадження у справі.

07.04.2011 року від відповідача (за первісним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду спору у звязку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.

Вказане клопотання відповідача (за первісним позовом) не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не обмежений колом представників та має можливість уповноваження іншого представника для представлення інтересів в суді, до того ж враховуючи закінчення встановленого законом строку розгляду справи. Крім того, розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання у справі.

В судовому засіданні 07.04.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк" "Новий, яке є правонаступником Акціонерного комерційного банку "Новий" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. №514-V1 Акціонерний комерційний банк "Новий" змінив найменування на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий".

В зв'язку із зміною найменування, 19.10.2009 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано нове Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АО1 №055894 та зареєстровано Статут Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" у новій редакції. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного банку "Новий".

24.12.2001р. між Позивачем (банком) та Відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір №16079 (надалі Договір).

Відповідно до умов п.1.1 Кредитного договору позивач надав Відповідачу кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі 1 300 000 дол. США на умовах, встановленим цим Договором.

Пунктом 1.2 Кредитного договору встановлено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 24 грудня 2009 року.

Відповідно до п.4.1. Договору Відповідач як позичальник мав право використати всю суму кредиту як одноразово, так і частинами. При цьому видача кожної суми оформлюється за письмовою заявою позичальника.

Так відповідно до листа Відповідача від 25.12.2001р. № 192-01 і Додаткової угоди до кредитного договору від 25.12.2001р. Відповідачу були надані кошти в розмірі 550 000,00 до ларів США на строк з 25.12.2001р. по 24.12.2009р.; відповідно до листа Відповідача від 10.01.2002р. № 02/2002 і Додаткової угоди до кредитного договору від 10.01.2002р. Відпові дачу були надані кошти в розмірі 500 000,00 доларів США на строк з 10.01.2002р. по 24.12.2009р.; відповідно до листа Відповідача від 30.01.2002р. № 011/2002 і Додаткової угоди до кредитного договору від 31.01.2002р. Відповідачу були надані кошти в розмірі 150 000,00 доларів США на строк з 31.01.2002р. по 24.12.2009р.; відповідно до листа Відповідача від 11.04.2002р. № 81-02 і Додаткової угоди до кредитного договору від 11.04.2002р. Відповідачу були надані кошти в розмірі 90 000,00 доларів США на строк з 11.04.2002р. по 24.12.2009р.; відповідно до листа Відповідача від 06.06.2002р. № 130/02 і Додаткової угоди до кредитного договору від 07.06.2002р. Відповідачу були надані кошти в розмірі 15 000,00 доларів США на строк з 10.01.2002р. по 24.12.2009р.

Плата за користування кредитом з 24.12.2001 року встановлюється у розмірі 5% річних, з 15.01.2007 року в розмірі 6% річних (п. 1.2 Додаткової угоди від 15.01.2007 року до Договору), нарахування процентів за користування кредиту проводиться щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожний останній робочій день місяця. Сплата нарахованих відсотків проводиться щомісячно не пізніше останнього робочого місяця і при повному погашенні кредиту. Остаточний розрахунок за відсотками проводиться при пов ному погашенні кредитних зобов'язань.

Відповідачем частково повернуто одержаний кредит, таким чином сума заборгованості складає 750 000 доларів США.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи прострочена заборгованість за кредитом складає 750 000 доларів США, відсотки за користування кредитом складають 19 238,90 дол444арів США

Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 610 ГПК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ГПК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.4 договору за прострочку повернення кредитних коштів позичальник сплачує кредитору додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню із розрахунку подвійної облікових ставки Національного Банку України, яка діє на момент за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що пеня за прострочену заборгованість по кредиту становить 35 383,56 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків становить 587,74 доларів США.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши інфляційних втрат у сумі 27 975 доларів США суд вважає його таким, що підлягає також задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 750 000,00 дол. США - простроченої заборгованості за кредитом, 27 975 доларів СШАінфляційних втрат, 19 238, 90 доларів США - простроченої заборгованості по відсотках, 35 383,56 доларів США - пені за прострочку заборгованості, 587,74 доларів США - пені за прострочку сплати відсотків.

По зустрічному позову:

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанії "Євро-Нафта АЗС" про визнання недійсним додаткової угоди до кредитного договору № 16079 від 24.12.2001 року укладеної 15.01.2007 року в повному обсязі з огляду на вищезазначене та наступне.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана додаткова угода підписана від імені Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Компанії "Євро-Нафта АЗС" директором з перевищенням повноважень, в порушення статей 14, 15 Статуту, яким передбачено, що до компетенції засновника підприємства зокрема відносить попереднє погодження договорів, укладених керівником підприємства на суму понад 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Проте директор при підписанні додаткової угоди діяв без відповідного рішення засновника, а прийняв рішення про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором № 16079 від 24.12.2001 року одноособово.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Згідно цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно позовних вимог у якості підстави визнання договору недійсним позивач посилається на перевищення директором наданих йому Статутом повноважень на укладання договорів.

За правилами статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази обізнаності відповідача, що повноваження директора позивача на укладання угод залежать від суми угоди (договору).

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріали справи свідчать про безперечне і безсумнівне схвалення позивачем кредитного договору № 16079 від 24.12.2001року.

Договір та додаткова угода прийняті позивачем до виконання, про що свідчить беззаперечне отримання ним грошових коштів та часткова сплата відсотків за вказаною додатковою угодою.

З огляду на викладене, первісні позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача (за первісним позовом).

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства з інозем ними інвестиціями Компанія "Євро-Нафта-АЗС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 160, корп. 1, код ЄДРПОУ 31270972) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93, код ЄДРПОУ 19361982) 750 000,00 (сімсот пятдесят тисяч) доларів США - простроченої заборгованості за кредитом, 27 975 (двадцять сім тисяч девятсот сімдесят пять) доларів США інфляційних втрат, 19 238, 90 (девятнадцять тисяч двісті тридцять вісім) доларів США - простроченої заборгованості по відсотках, 35 383,56 (тридцять пять тисяч триста вісімдесят три) доларів США - пені за прострочку заборгованості, 587,74 (пятсот вісімдесят сім) доларів США - пені за прострочку сплати відсотків, 3 197,10 (три тисячі сто девяноста сім) доларів США державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого у відповідності

до ст.84 ГПК України 04.05.2011 року