Постанова № 15121479, 03.04.2009, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2А-154/2009 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» квітня 2009 року м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючого судді: Супрун М. Ю.

при секретарі Киреєвої Ю. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову у виплаті сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за період з 01 липня по 31 грудня 2007 року, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення недоплати по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, моральної шкоди.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги уточнила та суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_3 і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 05.02.2010 року, а тому відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Відповідач виплатив їй соціальні виплати на дитину в розмірі: з 01.07.2007 по 31.07.2007 в сумі 129, 03 грн., з 01.08.2007 по 31.08.2007 в сумі 132, 64 грн., з 01.09.2007 по 30.09.2007 в сумі 134, 45 грн., 01.10.2007 по 31.10.2007 в сумі 136, 13 грн., з 01.11.2007 по 30.11.2007 в сумі 140, 05 грн., з 01.12.2007 по 30.09.2008 в сумі 144, 10 грн. щомісячно. Вважає, що розмір нарахованої їй соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становить суму, яка суттєво меншою прожиткового мінімуму, а тому просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь недоплату допомоги по догляду за дитиною за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року до розміру прожиткового мінімуму дитини до 6 років. Крім того, недоотримання нею допомоги по догляду за дитиною в розмірі у відповідності із законом причинило їй моральні страждання, які вона оцінює в 1500, 00 грн. Просила стягнути з відповідача на її користь вказану суму моральної шкоди.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 25.02.2009 року, позов не визнала та пояснила, що Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 22.03.2001 № 2334-Ш Статтею 13 розділ IV передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообовязкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Відповідно до ст. 3 розділу VIII Прикінцеві положення вищевказаного Закону розмір державної допомоги сімям з дітьми, передбаченої статтями 15, 18 і 20 цього закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсотків від встановленого прожиткового мінімуму ( ст. 3 розділ VIII

Прикінцеві положення вищевказаного Закону). Статтею 15 цього Закону встановлено, що допомога надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Починаючи з 1 січня 2007 року управлінням праці та соціального захисту населення проводиться призначення та виплата допомоги при народженні дитини та допомоги догляду за дитиною до 3-х років особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми». Цією постановою затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування. Пунктом 8 Порядку передбачено, що допомога призначається з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 % зазначеного прожиткового мінімуму (п.9 Порядку). ОСОБА_1 згідно особової заяви від 28.03.2007 року призначена допомога по догляду за дитиною до 3-х років як працюючій застрахованій особі на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 26.03.2007 року по 05.02.2010 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми». Згідно розпорядження від 26.03.2007 року № 379 електросталеплавного цеху ЗАТ „ММЗ" „Істіл (України)" ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною до 3-х років з 26.03.2007року по 05.02.2010 року. Розмір отриманої позивачкою допомоги становить з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року в сумі 129, 03 грн., з 01.08.2007 року по 31.08.2007 року в сумі 132, 64 грн., з

1. 01.09.2007 року по 30.09.2007 року в сумі 134, 45 грн., 01.10.2007 року по 31.10.2007 року в сумі 136, 13 грн., з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року в сумі 140, 05 грн., з 01.12.2007 року по

1. 30.09.2007 року в сумі 144, 10 грн. щомісячно. Отже підстав для відшкодування за 2007 рік позивачки допомоги по догляду за дитиною не має, тому що їй ця допомога призначалась не по Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 22.03.2001 року № 2334-Ш, як вона вказує в позовній заяві, а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми», положення якої не визнані неконституційними та не відмінені. Крім того, зазначила, що статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачено, що покриття виплат державної допомоги сімям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. В ч.2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно п.5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України. Частиною другою ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України "Про Державний бюджет України". Крім того за обсягами наданих прав управління праці та соціального захисту населення є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядковується головному розпоряднику та діяльність якого координується через нього. Згідно з ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями. Затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Згідно ч.2 ст. 51 Бюджетного кодексу, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування

2. 30.09.2008

протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Враховуючи викладене, просила відмовити ОСОБА_1 у позові щодо стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, моральної шкоди.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим 02 грудня 2005 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області (а. с. 8).

З 01 липня 2007 року у відповідності до Закону України „Про державну допомогу сімям з дітьми" від 22.03.2001 року відповідачем призначено та сплачено позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, розмір якої склав: з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року в сумі 129, 03 грн., з 01.08.2007 року по 31.08.2007 року в сумі 132, 64 грн., з 01.09.2007 року по 30.09.2007 року в сумі 134, 45 грн., 01.10.2007 року по 31.10.2007 року в сумі 136, 13 грн., з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року в сумі 140, 05 грн., з 01.12.2007 року по 30.09.2008 року в сумі 144, 10 грн. за кожний місяць, в загальній сумі 1439, 28 грн., що підтверджено довідкою відповідача (а. с. 7)

Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» встановлено гарантований державою рівень матеріальної допомоги сім»ям з дітьми шляхом надання державою грошової допомоги сім»ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною першою ст. 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сімях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою ст. 15 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12. 2006 року дію частини першої ст. 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з прожиткового бюджету місцевим бюджетом - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»

З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає силу, а тому з 09.07. 2007 року відновлено дію статті частини 1 ст. 15 Закону України в редакції, відповідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З таких підстав, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Разом з тим, суд вважає, що виплата допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_1 за період з 01 липня 2007 року по 09 липня 2007 року призведена у відповідності до діючого та той час законодавства.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; з 1 січня - 434грн, з 01.квітня -

463грн.; з 01 жовтня - 470 грн.

Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім»ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п. 3 «Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», відповідно до яких розмір державної допомоги сім»ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 % цього прожиткового мінімуму.

Законом України про державний бюджет України на 2007 рік взагалі не визначався розмір державної допомоги сім»ям з дітьми, а ті зміни які вносились до статті 15 зазначеного Закону, з 09 липня 2007 року визнані неконституційними.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України, докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року протиправними та стягнення з відповідача на її користь за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дитиною в сумі 1896, 42 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених ст. 43 Закону № 2240-111, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті З Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною своєю діяльністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх публічних зобовязань (рішення Європейського Суду з прав людини - справа „Кечко проти України"). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної - пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Обгрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка послалася на те, що унаслідок нездійснення відповідачем їй виплати допомоги в розмірі, передбаченому законом, вона не могла належним чином матеріально утримувати свою дитину, що принизило її честь та гідність, як людини, яка матері малолітньої дитини. Невиконання державною своїх соціальних зобов"язань щодо неї поставило її у нерівні умови, підірвало принцип довіри її до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової країни.

Зі змісту статті 23 Цивільного кодексу України випливає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Як розяснено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 (з відповідними змінами і доповненнями в редакції постанови від травня 2001 р. № 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадку передбачених статтями 7, 440-1 ЦК (1963 року) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права); при порушенні зобовязань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших

законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Нормами Закону України "«Про державну допомогу сім»ям з дітьми», стягнення моральної шкоди з посадових осіб, винних у порушенні зазначеного законодавства, не передбачено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у даному випадку не передбачено чинним законодавством, тому її позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим в відповідності до ст. 88 КАС України звільнити

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про державну допомогу сімям з дітьми", Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову у виплаті сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за період з 01 липня по 31 грудня 2007 року, моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року протиправними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДР 25953988) на користь ОСОБА_1 недоплачену за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною в сумі 1896, 42 грн. (тисяча вісімсот девяносто шість грн., 42 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 03 квітня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 08 квітня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.