Постанова № 15120989, 21.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2011                                                                                           № 38/465

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Попікової О.В.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

від позивача:                    Нуралін М.В. – довіреність №31 від 24.02.2011 р.

від відповідача:                    не з’явився, про час судового засідання повідомлений                                         належним чином;

від третьої особи:          Лук’яненко О.Л. – довіреність № б/н від 21.05.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-                    Агросервіс-Д”

на рішення          

Господарського суду          міста Києва

від          10.02.2011 р.

у справі          № 38/465 (суддя – Власов Ю.Л.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-          Агросервіс-Д”

до          Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ           Енергія”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:          Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр           Систем Інвест”

про          припинення зобов’язань за кредитними           договорами

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (далі – ТОВ “Хим-Агросервіс-Д”, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” (далі – ВАТ Банк “БІГ Енергія”, відповідач) про припинення зобов’язання ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” перед ВАТ Банк “БІГ Енергія” зі сплати суми залишку по кредиту за кредитним договором № 25/02-11-2007 від 27 листопада 2007 року та припинення зобов’язання ВАТ Банк “БІГ Енергія” перед ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” за Договором банківського поточного рахунку в національній валюті від 19 червня 2008 року №1874 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5 895 032,84гривні 84 коп. та про припинення зобов’язання ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” перед ВАТ Банк “БІГ Енергія” зі сплати суми залишку по кредиту за кредитним договором №25/01-02-2008 від 12 лютого 2008 року та припинення зобов’язання ВАТ Банк “БІГ Енергія” перед ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” за Договором банківського поточного рахунку в національній валюті від 19 червня 2008 року №1874 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1364967,16гривень 16 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. у справі №38/465 відмовлено у задоволенні позову. Рішення мотивоване приписами статей 598, 601, 602 Цивільного кодексу України та статей 91, 92, 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з огляду на ті обставини, що ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” (позивач) і ТОВ “Центр Систем Інвест” уклавши договір відступлення вимоги, намагаються уникнути встановленої законом процедури ліквідації ВАТ Банк “БІГ Енергія”. Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, позивач намагається уникнути повернення отриманого від ВАТ Банк “БІГ Енергія” кредиту, а ТОВ “Центр Систем Інвест” поза встановленою ліквідатором чергою отримати кошти за договором № 1874 від 19.11.2008 р.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове, яким позов задовольнити. Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме: суд першої інстанції помилково застосував статті 91, 92, 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” і проігнорував приписи статей 512, 514, 601 Цивільного кодексу України і статей 202, 203 Господарського кодексу України.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посилання Господарського суду м. Києва на неможливість, в даному випадку, проведення зарахування зустрічних вимог є необґрунтованим, оскільки статтею 602 Цивільного кодексу України чітко встановленні випадки, коли зарахування зустрічних позовних вимог не допускається. Відповідно до вказаної статті, проведення процедури ліквідації однієї із сторін не є таким випадком, а отже не може перешкоджати зарахуванню однорідних позовних вимог. Разом з тим, позивач посилається на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 p. № 01-8/211, відповідно до якого заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов’язань, а статтею 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено черговість направлення коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, однак, не визначається порядок припинення зобов’язань.

В зв’язку з тим, що жодною вказаною позивачем нормою чинного законодавства України, ні Постановою правління НБУ № 97 від 24.02.2010 р., не передбачено заборони здійснювати зарахування однорідних вимог в процедурі ліквідації банку, то на думку заявника апеляційної скарги, приписи статей 512, 514, 601 Цивільного кодексу України і статей 202, 203 Господарського кодексу України надають стороні право здійснювати таке зарахування за їх заявою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2011р. апеляційна скарга позивача прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 07.04.2011 р.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, проте представник в судовому засіданні 07.04.2011 р. усно заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з мотивів, у ньому викладених.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. розгляд справи відкладений на 21.04.2011 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр Систем Інвест” (далі – ТОВ “Центр Систем Інвест”, третя особа).

21.04.2011 р. в судове засідання з’явились представники позивача і третьої особи. Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове зворотне повідомлення та розписка про відкладення. В зв’язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 21.04.2011 р. представник третьої особи подав суду апеляційної інстанції письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких підтримав доводи позивача, зазначив, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального права, вказавши на неможливість здійснення зустрічного зарахування однорідних грошових вимог в даному випадку. Вказані пояснення представник також підтримав усно і просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати.

В судових засіданнях, які відбулися 07.04.2011 р. та 21.04.2011 р. представник позивача усно підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі і просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові пояснення, заслухавши усні пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 27.11.2007 р. між ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” (позивач, позичальник) і ВАТ Банк “БІГ Енергія” (відповідач, банк) був укладений договір кредитної лінії № 25/02-11-2007, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 5000000грн. 29.10.2010 р. між зазначеними сторонами була укладена додаткова угода № 5 до вказаного договору, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 03.12.2010 р.

12.02.2008 р. між ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” (позичальник) і ВАТ Банк “БІГ Енергія” (банк) був укладений договір кредитної лінії № 25/01-02-2008, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 3000000 грн. 03.12.2010 р. між сторонами були укладені зміни до вказаного договору, відповідно до яких термін повного повернення кредиту встановлений до 03.12.2010 р.

Станом на 02.12.2010 р. заборгованість позивача (ТОВ “Хим-Агросервіс-Д”) перед банком (ВАТ Банк “БІГ Енергія”) за вказаними кредитними договорами складала 9318955,05грн.

Крім цього, 19.06.2008 р. між банком (ВАТ Банк “БІГ Енергія”) і третьою особою (ТОВ “Центр Систем Інвест”) був укладений договір №1874 банківського поточного рахунку в національній валюті, відповідно до якого відповідач (банк) за заявою ТОВ “Центр Систем Інвест” (клієнт) та на підставі належно оформлених у відповідності з вимогами Національного Банку України документів і цього договору, відкриває ТОВ “Центр Систем Інвест” поточний рахунок №26004001001874 для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій. Відповідно до розділу 9 вказаного договору, він укладений на невизначений строк і діє до його розірвання згідно заяви клієнта або з підстав, передбачених законодавством та/або умовами даного договору.

Постановою Правління Національного Банку України від 24.02.2010р. за №97 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ Банк “БІГ Енергія” (а.с. 54).

Листом №1019/05 від 02.06.2010 р. (а.с. 38) ВАТ Банк “БІГ Енергія” (відповідач) повідомив ТОВ “Центр Систем Інвест” (третя особа), що його кредиторські вимоги, які виникли на підставі договору №1874 банківського поточного рахунку, акцептовані на суму 14840207,91 грн. та віднесені до сьомої черги кредиторів.

02.12.2010 р. між позивачем і третьою особою був укладений договір №1 відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ “Центр Систем Інвест” (третя особа) передає ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” (позивачу), а позивач набуває право вимоги від ВАТ Банк “БІГ Енергія” (відповідача) грошових коштів в обсязі 7260000грн., яке належить ТОВ “Центр Систем Інвест” за договором №1874 банківського поточного рахунку в національній валюті від 19.06.2008р., про що в той же день ТОВ “Центр Систем Інвест” направило відповідачу (ВАТ Банк “БІГ Енергія”) повідомлення (а.с. 37) про заміну кредитора і перехід права вимоги стягнення коштів за договором №1874 від 19.06.2008 р. у розмірі 7260000грн. до ТОВ “Хим-Агросервіс-Д”.

Пунктом 1.2. згаданого договору встановлено, що право вимоги грошових коштів кредитора (ТОВ “Центр Систем Інвест”) за договором банківського поточного рахунку в національній валюті № 1874 від 19.06.2008р. переходять до нового кредитора (ТОВ “Хим-Агросервіс-Д”) з моменту підписання цього договору в обсязі і на умовах, передбачених договором відступлення та додатковими угодами до нього.

Посилаючись на зазначені обставини, 03.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача заяву (а.с. 39), якою заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” до ВАТ Банк “БІГ Енергія” в сумі 7260000грн. згідно договору №1874 від 19.06.2008р. та договору відступлення права вимоги №1 від 02.12.2010р. та вимог банка до ТОВ“Хим-Агросервіс-Д” в сумі 5895032,84 грн. згідно кредитного договору №25/02-11-2007 від 27.11.2007р. та в сумі 1364967,16 грн. згідно договору №25/01-02-2008 від 12.02.2008р. Проте, листом №2501/24-06 від 08.12.2010р. (а.с. 40) відповідач заперечив проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог згідно вказаної заяви. Відмову ВАТ Банк “БІГ Енергія” обґрунтував тим, що проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси і порушує черговість задоволення вимог кредиторів банку, передбачену Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

В зв’язку з відмовою банку (ВАТ Банк “БІГ Енергія”) провести зарахування зустрічних однорідних вимог за згаданими договорами, ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” звернулось до господарського суду з даним позовом.

В судових засіданнях представники позивача зазначив, а представник відповідача не заперечував, що на час розгляду справи зарахування зустрічних однорідних вимог між банком та позивачем не проведено.

Рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що нормами статей 91, 92, 96 Закону України “Про банки та банківську діяльність” встановлений випадок, коли зарахування зустрічних вимог не допускається, тому позовні вимоги позивача не відповідають вказаним нормам і порушують права інших кредиторів банку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином: відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні викопувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу них прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у відповідності до договору №1 від 02.12.2010 р. відступлення права вимоги позивач має право вимоги від ВАТ Банк “БІГ Енергія” грошових коштів на суму 7260000грн. згідно договору №1874 від 19.06.2008 р. про банківський поточний рахунок, а відповідач – право грошової вимоги до позивача про сплату кредиту та процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитних договорів №25/02-11-2007 від 27.11.2007р. та №25/01-02-2008 від 12.02.2008р.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому, зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1)          вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов’язань, між двома особами, де кредитор одного зобов’язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2)          вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях повинні бути речі одного роду;

3)          необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимоги за таким зобов’язанням, яке не підлягає виконанню.

Отже, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Господарське зобов’язання припиняється, в тому числі, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (ч. 1 статті 202 Господарського кодексу України).

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Враховуючи викладене, положення статей 512, 514, 601 Цивільного кодексу України та статей 202, 203 Господарського кодексу України встановлюють правило, за яким зобов’язання сторін припиняється зарахуванням і у разі направлення заяви про це однією із сторін.

Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:

1)          припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;

2)          банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси:

3)          строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав;

4)          припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку;

5)          відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6)          укладення угод, пов’язаних ч відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

7)          скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

8)          вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Статтею 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено черговість направлення коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, однак, вказаною нормою не визначається порядок припинення зобов’язань.

Приписами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Ні Законом України “Про банки і банківську діяльність”, ні Постановою правління НБУ № 97 від 24.02.2010 р., ані Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого Постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001 р., не передбачено заборони здійснювати зарахування однорідних вимог в процедурі ліквідації банку. При цьому приписами статей 512, 514, 601 Цивільного кодексу Українита статей 202, 203 Господарського кодексу України стороні надано право здійснювати таке зарахування за заявою. Тобто, у діючому законодавстві не має прямої чи кореспондуючої норми, яка забороняє здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, апеляційною інстанцією встановлено наявність зустрічних вимог між позивачем та відповідачем, які є однорідними (грошовими), строк виконання яких настав.

Отже, враховуючи чітко встановлений статтею 601 Цивільного кодексу України та статтями 202, 203 Господарського кодексу України порядок припинення зобов’язання шляхом зарахування однорідних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що відмова відповідача від зарахування є неправомірною, а зобов’язання сторін за договором мають бути припинені.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги стосовно того, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. про відмову в задоволенні позову є таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до п. 4 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення та прийняття нового про задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 49, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. у справі №38/465 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Припинити зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32822831) перед Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, будинок 15, код ЄДРПОУ 20023463) зі сплати суми залишку по кредиту за кредитним договором №25/02-11-2007 від 27 листопада 2007 року та припинити зобов’язання Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” за Договором банківського поточного рахунку в національній валюті від 19 червня 2008 року №1874 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5 895 032,84 (п’ять мільйонів вісімсот дев’яносто п’ять тисяч тридцять дві) грн. 84 коп.

Припинити зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32822831) перед Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, будинок 15, код ЄДРПОУ 20023463) зі сплати суми залишку по кредиту за кредитним договором №25/01-02-2008 від 12 лютого 2008 року та припинити зобов’язання Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” за Договором банківського поточного рахунку в національній валюті від 19 червня 2008 року №1874 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 364 967,16 (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі дев’ятсот шістдесят сім) гривень 16 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, будинок 15, код ЄДРПОУ 20023463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, код ЄДРПОУ 32822831) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита за розгляд позовної заяви, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 (сорок дві грн. 50 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 38/465 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

28.04.11 (відправлено)