Рішення № 15120953, 28.04.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2011 р.Справа № 17/5025/414/11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» м. Хмельницький

до Закритого акціонерного товариства «Агромаш» м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в сумі 855041,13 грн., з яких 400 000,00 грн. - по кредиту, 188 115,41 грн. - по відсотках, 202 129,43 грн. - пеня, 64796,29 грн. - інфляційні втрати

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю №44 від 31.01.2011р.

відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю №4/0064 від 15.09.2010р. (в судовому засіданні 13.04.2011р.)

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 28.04.2011р., оскільки в судовому засіданні 13.04.2011р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 855041,13 грн. заборгованості за кредитною угодою №07-105 від 10.10.2007р. та додатковою угодою №1 від 30.09.2008р., з яких 400 000,00 грн. - по кредиту, 188 115,41 грн. - по відсотках, 202 129,43 грн. - пеня, 64796,29 грн. - інфляційні втрати.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами. З доводами відповідача, які викладені у відзиві на позов, не погоджується, посилаючись на ті обставини, що нарахування пені здійснено у відповідності до вимог п. 7.4 кредитної угоди №07-105 від 10.10.2007р. та частини 6 ст. 232 ГКУ. На думку позивача, вимога відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставною і незаконною, оскільки, як вважає позивач, порушує частину 2 ст. 233 ГКУ. Також, позивач вважає, що нарахування індексу інфляції у розмірі 64796,29 грн. здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Відповідач позов визнав частково в сумі 708203,64 грн. Вважає, що розрахунок пені по простроченим відсоткам та по простроченій сумі кредиту, обчислено з порушенням вимог ст. 232 ГКУ, і наслідком стало неправомірне нарахування 39046,05 грн. - пені по простроченим відсоткам та 107791,44 грн. - пені по простроченій сумі кредиту. Крім того, посилаючись на важке фінансове становище, на підставі ст. 233 ГКУ просить суд зменшити розмір штрафних санкцій. Також, відповідач не погоджується з нарахованими інфляційними втратами. На думку відповідача, окреме нарахування індексу інфляції по сумі кредиту і відсотках є незаконним, оскільки, як вважає відповідач, банк розраховуючи заборгованість по відсотках, вже включає індекс інфляції.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 13.04.2011р. підтримав викладену у відзиві на позов позицію з приводу позовних вимог. В судовому засіданні 13.04.2011р. була оголошена перерва до 28.04.2011р., Однак представник відповідача в судове засідання 28.04.2011р. не зявився, хоча був письмово повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

10.10.2007р. між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»в особі Хмельницької філії АТ «Укрінбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк»в особі Хмельницької філії ПАТ «Укрінбанк») та Закритим акціонерним товариством «Агромаш»м. Хмельницький укладено кредитну угоду №07-105 від 10.10.2007р. (зі змінами внесеними згідно додаткової угоди №1 від 30.09.2008р.).

Відповідно до умов даних угод банк зобов'язався надати позичальнику кредит на умовах кредитної лінії на термін з 10.10.2007р. по 09.04.2009р. в сумі 400000,00 грн. Позичальник сплачує банку проценти в розмірі 20% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п. 5.1.3. цієї угоди. У разі, якщо за період з 25 числа місяця, за який нараховуються проценти, по останній день місяця відбувалися видачі кредитних коштів чи погашення заборгованості за кредитом, банк в останній день місяця здійснює перерахунок суми процентів. Якщо за вказаний період відбулося погашення заборгованості за кредитом, банк у термін до пятого числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти, повертає позичальнику надлишок сплачених процентів відповідно до перерахунку на поточний рахунок. Якщо за вказаний період здійснювались видачі кредитних коштів, позичальник повинен сплатити донараховану суму процентів у період до пятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти. Якщо за вказаний період відбувалися і видачі кредитних коштів, і погашення заборгованості, то відповідно до здійсненого банком перерахунку, в залежності від його підсумку, або позичальник повинен сплатити вказану суму процентів у період до пятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти, або банк повертає позичальнику надлишок сплачених процентів відповідно до перерахунку у період з першого по пятий календарний день місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти. (п.п. 3.1., 3.4.1.).

Пунктом 3.5. угоди сторони погодили порядок повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів за угодою, а саме: згідно п.п. 3.5.1. граничним терміном повернення кредиту є 09.04.2009р. з урахуванням встановленого цією угодою графіку погашення додаток №2. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів позичальником на рахунок, вказаний в п.п. 5.1.3. цієї угоди.

Відповідно до п.п. 5.3.2. позичальник зобовязався повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному цією угодою. На вимогу банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по кредитній угоді №07-105 від 10.10.2007р., зі змінами внесеними згідно додаткової угоди №1 від 30.09.2008р., щодо надання позичальнику кредиту в розмірі 400000,00 грн., що відповідачем не спростовується.

Однак, відповідач умови кредитної угоди №07-105 від 10.10.2007р. та додаткової угоди №1 від 30.09.2008р. щодо вчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума заборгованості відповідача з погашення кредиту складає 400 000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 188 115,41 грн.

Сторони передбачили, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цією угодою ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. (п. п. 7.3., 7.4.).

За порушення виконання грошового зобовязання за кредитною угодою №07-105 від 10.10.2007р. банк нарахував відповідачу пеню за порушення строків повернення кредиту в розмірі 147655,74 грн. (за період з 26.03.2009р. по 02.03.2011р.), а також пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 54473,69 грн. (за період з 03.06.2008р. по 02.03.2011р.).

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, п.п. 5.3.2. кредитної угоди №07-105 від 10.10.2007р. банк нарахував позичальнику 33099,24 грн. - інфляційних втрат, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту (за період березень 2009р. січень 2011р.), 31697,05 грн. - інфляційних втрат, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (за період червень 2008р.- січень 2011р.).

Банк надсилав позичальнику листи за №224-кр від 01.08.2008р., за №243-кр від 26.08.2008р., претензію №61 від 19.02.2009р. з вимогою про погашення заборгованості за кредитною угодою №07-105 від 10.10.2007р., про що свідчать поштова квитанція №4041 від 01.08.2008р., поштове повідомлення №919889 про вручення 04.08.2008р., поштова квитанція №2559 від 27.08.2008р., поштове повідомлення №637474 про вручення від 28.08.2008р., поштове повідомлення №2679600 про вручення 23.02.2009р.

Однак, позичальник залишив їх без відповідного реагування.

Розділом 3.7 кредитної угоди сторони передбачили умови забезпечення кредиту, а саме: в забезпечення зобовязань по даній угоді є застава згідно договору іпотеки №07-105 від 10.10.2007р. та договору застави №07-105 від 10.10.2007р.

Позивачем вживались заходи примусового стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на заставне майно шляхом нотаріального вчинення виконавчих написів, арешту, примусового вилучення та реалізації цього майна. Однак, заставне майно реалізовано не було.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг за кредитною угодою №07-105 від 10.10.2007р., зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 30.09.2008р., позивач звернувся з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В порушення умов кредитної угоди №07-105 від 10.10.2007р., зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 30.09.2008р., відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо повернення у передбачені договором терміни основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконував належним чином, у зв'язку з чим наявні заборгованість за кредитом та відсотками.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з погашення кредиту в розмірі 400 000,00 грн. та суми заборгованості по відсоткам в розмірі 188 115,41 грн. є правомірною.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Зі змісту п.п. 7.3., 7.4. кредитної угоди №07-105 від 10.10.2007р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність позичальника в разі прострочення зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а саме: у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цією угодою ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Тому доводи відповідача про обчислення розміру пені по простроченій сумі кредиту та по простроченим відсоткам з порушенням вимог ст. 232 ГКУ, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення кредиту в розмірі 147655,74 грн. (за період з 26.03.2009р. по 02.03.2011р.) та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 54473,69 грн. (за період з 03.06.2008р. по 02.03.2011р.).

Вимога відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, з посиланням на важке фінансове становище, судом до уваги не приймається, оскільки скрутне фінансове становище, недостатність обігових коштів, зростання кредиторської та дебіторської заборгованості як негативні наслідки світової фінансової кризи є характерними для всіх господарюючих субєктів. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування 33099,24 грн. - інфляційних втрат, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту за період березень 2009р. січень 2011р. та 31697,05 грн. - інфляційних втрат, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період червень 2008р.- січень 2011р.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про неможливість нарахування інфляційних втрат за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом з огляду на те, що передбачені частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати є санкціями за порушення грошового зобовязання.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.2. позичальник зобовязався на вимогу банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИ Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» м. Хмельницький до Закритого акціонерного товариства «Агромаш» м. Хмельницький про стягнення заборгованості в сумі 855041,13 грн., з яких 400 000,00 грн. - по кредиту, 188 115,41 грн. - по відсотках, 202 129,43 грн. - пеня, 64796,29 грн. - інфляційні втрати задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Агромаш» (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код ЄДРПОУ 21344933) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(м. Хмельницький, проспект Миру, 99/101, код ЄДРПОУ 14166738) 400 000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 коп.) заборгованості по кредиту, 188115,41 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сто п'ятнадцять гривень 41 коп.) заборгованості по відсотках, 202 129,43 грн. (двісті дві тисячі сто двадцять девять гривень 43 коп.) - пені, 64796,29 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот девяносто шість гривень 29 коп.) - інфляційних втрат, 8550,41 грн. (вісім тисяч пятсот пятдесят гривень 41 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 квітня 2011 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2 позивачу,

3 відповідачу.