Рішення № 15120826, 26.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2011 р.Справа № 24/17-490-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі, Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 2660250,96грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_5 на підставі довіреності від 11.02.2011р.; ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.02.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_6 на підставі довіреності від 07.07.2010р., ОСОБА_4

Суть спору: Позивач Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2660250,96 грн., з яких 2359905,03 грн. заборгованість за кредитом, 283232,55 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 17113,39 грн. пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами кредитного договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. позивач надав кредит відповідачу у розмірі 2500 000 грн., проте відповідач виконував свої обовязки по сплаті кредиту та відсотків несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

14.03.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач позов визнає, але просить суд позов залишити без задоволення.

14.03.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про призначення судово будівельної технічної експертизи.

14.03.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про зобовязання Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі, Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" провести разом з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 звірку наявності заставленного майна основних засобів, яке опасане в Опису 1 до кредитного договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло заперечення на відзив до позовної заяви і клопотання.

У судовому засіданні 11.04.2011р. представник позивача звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів. У судових засіданнях відповідач суму стягнення 2660250,96грн. визнав.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2011р. продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 26.04.2011р.

У судовому засіданні 04.04.2011р. було оголошено перерву до 11.04.2011р.

У судовому засіданні 26.04.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

12 липня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір №010/11-60/419, згідно з яким, кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (кредит) у сумі 2500 000 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. встановлено, що кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором та повинен бути поверненим позичальником у строк по “12”липня 2017 року включно.

Згідно до п. 1.3 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р., за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 17,5% річних (проценти); розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.

Положеннями п. 2.1 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. передбачено, що у відповідності з чинним законодавством України виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором забезпечується: заставою належного позичальнику цілосного комплекса нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.4. договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р., сторони домовились, що видача позичальнику кредиту на оплату страхової премії за договором страхування, що укладається позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього Договору.

Пунктом 3.6 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).

Згідно до умов п. 3.7 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р., встановлено, що позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток №1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з сьомого місяця користування кредитом.

У п. 3.8 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. визначено, що сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачується передбачені договором комісії;

- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);

- в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, повязаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору.

Умовами п. 4.3 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р.встановлено, що з підписанням цього договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов цього договору повинно розглядатись як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобовязань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів.

Відповідно до п. 6.2 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. договору, позичальник зобовязаний у випадку порушення умов цього договору, сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

Положеннями п. 9.1 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. встановлено, що договір набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків кредитора).

Згідно до умов п. 10.2 договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р., за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р., який підписано та скріплено печатками обох сторін, відповідач зобовязаний погашати кредит щомісячно рівними частинами на протязі періоду з січня 2008 року по липень 2017 року включно, всього 2500 000 грн.

12.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Іпотекодержатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Кредитного договору №010/11-60/419 від 12.07.2007р. (Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого, Іпотекодавець зобовязується перед Іпотекодержателем повернути кредит у розмірі 2500000грн. сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розміри, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконувати інші умови Кредитного договору та відшкодовувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору. Предметом іпотеки є нерухоме майно: цілісний комплекс не житлових будівель, який розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 16640 кв.м., яка знаходиться у користуванні у Іпотекодавця та належить Територіальній громаді м. Балти.

Відповідно до п. 3.1.4. іпотечного договору, у випадку невиконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором, у тому числі якщо кінцевий термін кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього Договру, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків завданихпорушенням зобовязання, необхідних витрат на отримання заставленного майна а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

10.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Іпотекодержатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Іпотекодавець) було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 12.07.2007р., відповідно до якого, п. 1.2. викласти у наступній редакції: „Предметом іпотеки є нерухоме майно: цегельний завод, який складається з виробничого корпусу призначеного під літ. „Ф”, майстерень під літ. „Ф1”, добудови літ. „Ф2”, галереї обгінних колій літ. „Ф3”, під топок літ. „Ф4, Ю”, складу літ. „О”, відділення маспідготокви літ. „П”, прохідної літ. „Ц”, трансформаторної підстанції літ. „Ч”, приймального відділення літ. „Ш”, огородження №2,3 розташованого в АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 16640 кв.м.., яка знаходиться в користуванні у Іпотекодавця та належить Територіальній громаді м. Балта, який належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.

20.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Заставодеожатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Заставодавець) було укладено договір застави основних засобів № 010/11-60/419/1, згідно умов додаткових угод №010/11-60/419/1/1 від 13.05.2009р., №010/11-60/419/1/2 від 31.12.2009р. до договору застави основних засобів № 010/11-60/419/1 від 20.03.2008р., в забезпечення виконання зобовязань вказаних у п. 1.1 договору заставодавець на умовах, передбачених даним договором, передає у заставу основні засоби, а саме: обладнання згідно опису №1, що належать заставодавцю на підставі: виписки з балансу станом на 20.03.2008р.

12.03.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Заставодержатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Боржник) було укладено договір застави транспортних засобів №12/3-2/111, відповідно до умов якого, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають із: - Кредитного договору №014/11-60/419 від 12.07.2007р. укладеного між Заставодержателем та Боржником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Боржник зобовязується перед Заставодержателем повернути кредит в розмірі 2500000грн. сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки. В забезпечення виконання зобовязань вказаних у п. 1.1. цього Договору Заставодавець на умовах передбачених цим Договором, передає у заставу належні йому транспортні засоби, а саме: - мікроавтобус пасажирський марки ГАЗ, модель 32213, 2006року випуску, реєстраційний №НОМЕР_2, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане РЕВ 11-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 07.03.2007р.; - автобус пасажирський марки ПАЗ, модель 32054-07, 2006року випуску, реєстраційний №НОМЕР_5, номер (шасі, кузов, коляска) НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, видане РЕВ 11-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 16.04.2008р.

Відповідно до п. 1.3. договору застави транспортних засобів №12/3-2/111 від 12.03.2010р. предмет застави оцінюється сторонами в загальній сумі 113135 грн., а саме: - мікроавтобус пасажирський марки ГАЗ, модель 32213 вартістю 44137грн., - автобус пасажирський марки ПАЗ, модель 32054-07 вартістю 68998грн.

17.08.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Заставодержатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Заставодавець) було укладено додаткову угоду №12/3-2/111/1 до договору застави транспортних засобів №12/3-2/111 від 12.03.2010р.

У судовому засіданні 26.04.2011р. позивачем були надані докази, підтверджуючі факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Отже, відповідач у встановлені графіком строки кредит не повертав, нараховані відсотки за користування кредитними коштами не сплачував, в зв'язку з чим станом на 01.02.2011р. заборгованість відповідача за кредитним договором склала 2660250,96 грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної заборгованості за кредитним договором №010/11-60/419 від 12.07.2007р.

Згідно до положень статуту погодженого Національним банком України 04.11.2009р., затвердженого протоколом загальних зборів ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” №3б-45 від 14.10.2009р. Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” є правонаступником прав та обовязків ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, у звязку із зміною найменування товариства, що підтверджує належні повноваження для звернення з даним позовом.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором №010/11-60/419 від 12.07.2007р. виконав в повному обсязі, відкрив Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 позичковий рахунок та рахунок для нарахування та сплати відсотків, надав кредитні кошти в сумі 2500000, 00 грн. Боржником не було проведено жодного погашення по кредитному договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Із вище встановлених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за кредитним договором, а саме прострочив строки повернення наданого позивачем кредиту та прострочив сплату відсотків за користування кредитом, а відповідно до умов п. 4.3 договору встановлено, що будь-яке порушення позичальником умов цього договору повинно розглядатись як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобовязань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів.

Такі умови укладеного між сторонами договору кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього ж кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями п. 10.2 договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем не сплачено пеню, що нарахована позивачем за порушення строків повернення кредиту та строків сплати відсотків за користування кредитом на загальну суму 17113,39 грн.

14.03.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач позов визнає, але просить суд позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що остаточний термін по кредитному договору ще не сплив, а спливе лише 12.07.2017 року.

14.03.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про призначення судово будівельної технічної експертизи.

Клопотання позивача про призначення судово будівельної технічної експертизи суд вважає недоцільним, необґрунтованим та таким, що не стосується суті спору, тому не підлягає задоволенню

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд вважає не обґрунтованим, оскільки 12.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Заставодеожатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Заставодавець) було укладено договір іпотеки, 10.12.2008р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 12.07.2007р. та 20.03.2008 року між сторонами було укладено договір застави основних засобів № 010/11-60/419/1, предметом іпотеки є нерухоме майно: цегельний завод, вартість його на підставі Звіту „12/11.09 станом на 14.11.2009р. становить 26645910грн., на підставі чого заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло заперечення на відзив до позовної заяви і клопотання, відповідно до якого, позивач посилається на те, що строк закінчення дії кредитного договору №010/11-60/419 від 12.07.07р., умови якого не виконуються відповідачем, тому що права Банка як кредитора вже порушенні і з часом рівень збитків для Банка тільки зростає в результаті невиконання Боржником обов'язків по сплаті заборгованості. Також пунктом 7.3. кредитного договору №010/11-60/419 від 12.07.07 який був укладений між Банком та ФОП ОСОБА_4. передбачено право Банка достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем заборгованості за кредитом у розмірі 2359905,03 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 283232,55 грн. та штрафних санкцій (пеня) за неналежне виконання зобовязань відповідачем у сумі 17113,39 грн., вважає данні позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, а тому задовольняються господарським судом.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі, Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 2660250,96грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (66300, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (65001, м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ 23876031, к/р 32004100701 в ОПЕРУ Національного Банку України, МФО 300001) - 2660250,96 грн., з яких 2359905,03 грн. заборгованість за кредитом, 283232,55 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 17113,39 грн. пеня; 25500грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.04.2011р.

Суддя Оборотова О.Ю.