Рішення № 15120650, 28.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа№ 5015/870/11

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезар», м. Львів

Про стягнення неустойки (пені) в розмірі 38 141,83 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Стасів І.І.

Представники :

від прокуратури: Свентик А.А. пом. прокурора (посвідчення № 118 до 11.08.12р.)

від позивача: ОСОБА_1- представник (довіреність за № 2302 від 04.01.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_2. представник (довіреність від 05.10.10р.)

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України прокурору та сторонам роз”яснено. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору: Позов заявлено прокурором Галицького району м. Львова, в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сезар”, м. Львів про стягнення неустойки (пені) в розмірі 38141,83 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.02.11 р. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про отримання прокуратурою та сторонами ухвали про порушення провадження у справі.

Прокуратура в судове засідання 01.03.11р. не з”явилась.

Представник позивача в судове засідання з”явився, подав 01.03.11р. за вх. № 4890/11 супровідний лист з додатками: копією довідки про включення Управління до ЄДРПОУ, документ стосовно розрахунків за договором від 24.09.08р. № 2157 станом на 28.02.11р.

Представник відповідача в судове з”явився, подав 25.02.11р. в канцелярію суду за вх. № 4695/11 відзив на позовну заяву. Примірник відзиву вручено в судовому засіданні представнику позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені прокурором вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. Просить позов задоволити.

З мотивів, наведених у відзиві, відповідач заявлені прокурором вимоги заперечив, просить застосувати позовну давність до даних правовідносин і відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, зважаючи на відсутність в судовому засіданні представника від прокуратури,суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 01.03.11р. розгляд справи відкладався на 29.03.11р. Вимоги до учасників судового процесу висвітлені в зазначеній ухвалі.

В судове засідання 29.03.11р. явку представника забезпечив лише відповідач. Прокуратура та позивач в судове засідання не з”явились, причини неявки суду не повідомили. Відповідач у судовому засіданні позов заперечує та просить відмовити у задоволенні заявлених прокурором та позивачем вимог.

У зв”язку з неявкою представників прокуратури та позивача, неподанням витребуваних документів, пояснень, суд вбачав за доцільне ще раз відкласти розгляд справи в межах строків розгляду спору, передбачених ч. І ст. 69 ГПК України. В судовому засіданні 29.03.11р. розгляд справи відкладався на 13.04.11р.

31.03.11р. в канцелярію суду відповідачем подано доповнення до відзиву, з підстав , наведених у якому просить частково задоволити заявлені вимоги. Пояснює, що своєчасно розрахунки не були проведені через важкий фінансовий стан товариства що підтверджується поданими документами; просить суд врахувати те, що розрахунок за куплений об»єкт проведений з позивачем повністю, незважаючи на фінансові труднощі, які мали місце в період , протягом якого проводились відповідачем розрахунки.

13.04.11р. за вих.. № 2302-1.7.-11952 від 12.04.11р. позивачем подано супровідний лист з додатками, а саме: запереченням на відзив, витяг про включення відповідача до ЄДР ЮО та ФОП та копією довіреності. Позивач вважає ( що висловив у поданих Запереченнях на відзив), що строк позовної давності при зверненні з даним позовом до суду не пропущено. Покликається на положення ч.1 ст.264 ЦК України, ч.3 ст.264 ЦК України, стверджує, що мало місце визнання відповідачем боргу, про що свідчать оплати, а відтак перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

В судове засідання 13.04.11р. явка забезпечена позивачем та відповідачем.

Прокуратура в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечила, причини неявки прокуратурою не повідомлено, позиція по справі прокуратури суду не відома.

Представник позивача позов підтримує та просить задоволити.Представник відповідача просить позов задоволити частково , із врахуванням доповнення до відзиву.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про продовження строків вирішення спору у зв”язку з необхідністю уточнення розрахунку по нарахуванню неустойки. Представник відповідача з заявою позивача ознайомлений, не заперечує проти продовження строків, про що засвідчив письмово на поданій представником позивача заяві. Зазначену заяву у судовому засіданні задоволено. Ухвалою від 13.04.11р. строки вирішення спору продовжено терміном на 15 календарних днів, після закінчення двохмісячного терміну розгляду справи та відкладено розгляд справи на 28.04.11р.

В судове засідання 28.04.11р. прокуратура та сторони явку повноважних представників забезпечили. Як і позивач, прокурор стверджує, про переривання строку позовної давності , у зв»язку із оплатами відповідача (пояснення за №13 від 26.04.11 р).

В судовому засіданні прокуратурою та позивачем подано спільну заяву від 28.04.2011 р про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просять стягнути з відповідача 21883,03 грн пені, розраховану в межах 6-ти місячного строку від дати прострочення зобов»язання, тобто, з 25.10.2008 р.

Представник відповідача просить врахувати положення ст.233 ГК України та стягнути з відповідача 3000,00 грн штрафних санкцій з врахуванням того, що товариством «Сезар»повністю виконано грошові зобов»язання, а також зважаючи на майновий стан відповідача, що підтверджується поданими до доповнення до відзиву документами та те, що іншим особам не було завдано збитків. Стосовно клопотання відповідача висловились позитивно прокуратура та позивач, що засвідчили письмово.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 28.04.11р.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, створивши у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради ( надалі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезар»( надалі відповідач) укладено 24.09.2008 року договір купівлі-продажу нежитлового приміщення способом викупу № 2157, який посвідчений 24.09.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Поповичем О.С.

Відповідно до умов договору, позивачем взято на себе зобов»язання передати у власність покупцю нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 24,5 кв.м., позначене в технічному паспорті Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»(ОКП ЛОР «БТІ та ЕО») від 27.11.2007 року під літерою: «23», що знаходиться у будинку за адресою: м. Львів, вул. І.Франка,11 (одинадцять), надалі - «Об»єкт продажу», яке належить територіальній громаді м. Львова на праві комунальної власності на підставі свідоцтва № ЛР0887 про право власності на нежитлове приміщення першого поверху № 23, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради 30.05.2008 на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 413 від 16.05.2008 року, зареєстрованого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»за територіальною громадою міста Львова 05.08.2008 року за реєстраційним № 24237493, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»05.08.2008 року за № 19776916, а покупець зобов»язується прийняти зазначене приміщення і сплатити ціну, відповідно до умов, що позначені в цьому договорі, та зареєструвати право власності на вказане приміщення в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

Відповідно до п.1.2. договору, право власності на об»єкт продажу переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об»єкта продажу, отримання акту прийому передачі об»єкта продажу та державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору покупець зобов»язаний заплатити 300273,60 грн. за придбаний об»єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного договору.

Договір нотаріально посвідчений 24 вересня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за №2902.

Передача об»єкта здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного об»єкта продажу (п.3.1.).

Передача об»єкта продажу продавцем і прийняття об»єкта продажу покупцем підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п.3.2.).

Пункт 7.3. договору передбачає, що у разі порушення строку сплати ціни продажу об»єкта, покупець сплачує на рахунок продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення включаючи день проведеної оплати.

Прокурор стверджує, що відповідачем порушено вимоги п.2.1. договору - несвоєчасно сплачено кошти за придбаний товар; повний розрахунок за придбаний об»єкт в розмірі 300273,60 грн. проведено відповідачем лише 09.07.10р, а відтак, у позивача виникло право на стягнення пені.

Нарахування пені здійснено Управлінням комунальної власності Львівської міської ради за період з 25.10.2008 р по 09.07.2010 року, згідно долученого розрахунку. Пеня відповідачем не сплачена, чим і обумовлено подання на розгляд до суду даного позову.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, є, зокрема, договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов»язання мало бути виконано.

Виходячи з умов , погоджених сторонами в п.2.1 договору №2157 від 24.09.2008 р , відповідач до 25 жовтня 2008 року повинен був виконати зобов»язання по оплаті вартості об»єкту продажу в повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи , відповідач у встановлений договором строк не провів з позивачем розрахунку. Відповідно, з 25 жовтня 2008 року має місце порушення відповідачем строку сплати вартості об»єкта купівлі-продажу, порушення зобов»язання за договором. Платежі відповідачем здійснені : 17.11.2008 р . на суму 60000,00 грн; 05.03.2009 р на суму 170000,00 грн; 05.10.2009 р на суму 1000,00 грн; 07.10.2009 р на суму 9000,00 грн; 16.12.2009 р на суму 9000,00 грн; 18.12.2009 р на суму 5000,00 грн; 08.02.2010 р на суму 5000,00 грн; 15.03.2010 р на суму 2000,00 грн; 12.04.2010 р на суму 3900,00 грн; 09.07.2010 р на суму 35373,60 грн.

Пункт 7.3. договору передбачає, що у разі порушення строку сплати ціни продажу об»єкта покупець сплачує на рахунок продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення включаючи день проведеної оплати. При цьому, сторонами не встановлено період нарахування пені, зокрема, що нарахування пені припиняється з моменту повної оплати вартості придбаного об»єкта купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно із ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Стаття 260 ЦК України передбачає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу . Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 264 ЦК України передбачає , що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

Аналіз положень статей 256,264 ЦК України свідчить, що борг, який визнається боржником, має бути однорідним вимозі, з якою звертається позивач до суду.

Поміж тим, як слідує з матеріалів справи, відповідачем здійснювались дії по визнанню основного боргу ( вартості об»єкта продажу), а не пені.

Вимога про стягнення пені є самостійною вимогою, має іншу правову природу та іншу підставу виникнення, хоча і пов»язана з вимогою про стягнення основного боргу.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має, зокрема, право визнати позов повністю або частково.

У відзиві від 25.02.2011 р. відповідач не визнає і просить застосувати строк позовної давності. По при це, у доповненні до відзиву від 31.03.2011 р. ТзОВ «Сезар»визнає позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 18.02.2010 року по 18.02.2011 р.

Прокурор звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення пені 16.02.2011 року. День надходження позовної заяви до господарського суду відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України засвідчено на першому аркуші позовної заяви проставленою датою надходження позовної заяви до суду, реєстраційним номером, печаткою канцелярії суду.

Погоджуючись з визнанням відповідачем часткового стягнення пені, а також враховуючи дату подання позовної заяви -16.02.2011 року, суд дійшов висновку про задоволення уточнених заявою від 28.04.2011 року позовних вимог про стягнення пені частково, в сумі 3072,63 грн, за період з 16.02.2010 року по 09.07.10 р.

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення пені до 3000,00 грн, погоджене прокурором та позивачем в письмовій формі, беручи до уваги виконання зобов»язання боржником по оплаті вартості об»єкта в повній сумі 09.07.2010 р, майновий стан відповідача, а також не лише майнові а й інші інтереси сторін у даній справі що заслуговують на увагу, відповідно до ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України , суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача і зменшити розмір пені до 3000,00 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, виходячи із задоволеної судом суми, стягненню з відповідача в доход держбюджету України підлягає 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,35,36,43,44,49,75,82, п.3 ч.1 ст.83,84,85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Уточнені заявою від 28.04.2011 року вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сезар” ( 79005, м. Львів,

вул. І. Франка, буд. 11 , код ЄДРПОУ 23883344):

- на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька,15, ЄДРПОУ 25558625) 3 000,00 грн. пені;

- в доход державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

4. В стягненні решти суми пені за заявою від 28.04.2011 року відмовити.

В судовому засіданні 28.04.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів з 30.04.11 по 03.05.11 р. включно, складено 04.05.11 р.

Суддя