Рішення № 15120463, 28.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.11 р. Справа № 25/53

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк

до відповідача державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області

про стягнення збитків у розмірі 2361грн.18коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 провідний юрисконсульт (довіреність № 29-12/51-Д від 29.12.2010);

від відповідача: ОСОБА_2. провідний юрисконсульт (довіреність № 2270/1 від 24.12.2010)

Позивач державне підприємство “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2361грн.18коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2008 по справі № 12/360, платіжне доручення № 9518 від 02.10.2008 на суму 10185,10грн., договір поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005, додаткову угоду № 01-12/05 від 20.12.2005 до договору поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005, залізничні накладні № 48752098, № 32739579 (досилка), № 48444157, № 32578449 (досилка), № 48751938, № 32739299 (досилка), акти загальної форми № 12423 від 24.10.2006, № 10443 від 23.07.2006, № 1222 від 23.07.2006, № 11204 від 03.10.2006, накопичувальні картки № 02.XI 0746 від 02.11.2006, № 26 070482, № 12.10.0695 від 12.10.2006, переліки ТЕХ ПД № 47, № 49, № 37

У відзиві на позовну заяву (вих. № 773 від 13.04.2011р.) відповідач проти позовних вимог заперечив та просив в задоволенні позову відмовити, з наступних підстав. По-перше, рішенням суду, на яке посилається позивач, вина відповідача не встановлена. По-друге, умовами договору поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005, укладеного між позивачем та відповідачем, не передбачена відповідальність сторін за збитки, завдані перевізнику третіми особами (вантажовідправниками) під час виконання договору перевезення. По-третє, відповідач не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем. Також, відповідач наполягає на тому, що він є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки не завдавав залізниці збитків нерівномірним навантаженням вугілля у вагони та не укладав з нею договір перевезення.

Листом за вих. № 581-юр від 22.04.2011 позивач повідомив суд про нові банківські та поштові реквізити підприємства.

Також, надав заперечення на відзив відповідача (вих. № 580-юр від 22.04.2011), відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та, з посиланням на умови укладеного між позивачем та відповідачем договору, наголосив на тому, що відповідач не звільняється від обовязку виконати зобовязання в натурі та відшкодувати збитки, понесені через неналежне виконання господарських зобовязань третьою стороною (вантажовідправником).

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

20.04.2005 між ВП “Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” (Постачальник), правонаступником якого щодо діяльності ВП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” виступає ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, та державним підприємством “Вугілля України” (Покупець) був укладений договір постачання вугільної продукції № 21-04/2-КН, відповідно до умов якого Постачальник зобовязався поставити Покупцю вугілля камяне енергетичне українського походження, а Покупець прийняти та оплатити вугілля на умовах, встановлених цим Договором.

Марки, базові характеристики якості, базова ціна вугілля, яке буде поставлятись, період поставки, обсяги, реквізити Вантажоодержувача та Вантажовідправника Сторони визначають у Додатках до договору, які є його невідємною частиною (п. п. 1.2., 1.3. договору).

Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах за погодженим графіком (п. 2.1. договору).

Додатковою угодою № 01-12/05 від 20.12.2005 до договору поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005 Сторони пролонгували строк дії основного договору до 31.12.2006.

На виконання умов зазначеного договору протягом 2006 року на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго” за залізничними накладними № 48752098 (вагон № 68700269), № 48444157 (вагон № 68746825), № 48751938 (вагон № 68823731) було відвантажено вугілля.

Вантажоодержувачем за даними поставками відповідно до договору № 4-01/1-П від 28.01.2004, укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”.

Вантажовідправником за цими поставками є ТОВ „Димитровванатжтранс”.

Частина 1 ст. 918 Цивільного кодексу України передбачає, Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 (з змінами), відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

По прибуттю вантажу за залізничними накладними № 48752098 (вагон № 68700269), № 48444157 (вагон № 68746825), № 48751938 (вагон № 68823731) на станцію Миронівка Південно-Західної залізниці при зважуванні на тензометричних вагах було виявлено нерівномірне розміщення маси вантажу по візкам, що загрожує безпеці руху на залізниці та є порушенням Технічних умов, встановлених у збірнику № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України.

У звязку з виявленим порушенням зазначені вагони були відчеплені для усунення даних недоліків.

Вказані обставини станція Миронівка зафіксувала в актах загальної форми № 12423 від 24.10.2006, № 10443 від 23.07.2006, № 1222 від 23.07.2006, № 11204 від 03.10.2006.

На станцію Бурштин Львівської залізниці (станція призначення) спірні вагони прибули за досилочними накладними станції Миронівка.

Згідно ст. 124 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (з змінами), за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Нерівномірним розміщенням вантажовідправником вантажу у вагонах, ВАТ „Західенерго” було завдано додаткових збитків на суму 2361,18грн. з ПДВ, повязаних з усуненням недоліків, визначених в актах загальної форми.

У звязку з понесенням збитків, ВАТ “Західенерго” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення збитків, завданих ВАТ “Західенерго” неналежним виконанням ДП “Вугілля України” зобовязань за договором поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі № 12/360, яке набрало законної сили, позовні вимоги ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України” про стягнення, зокрема, збитків у розмірі 2310,18грн. були задоволені в повному обсязі; витрати по сплаті держмита в сумі 23,60грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 27,40грн. також були покладені на відповідача.

ДП “Вугілля України” виконало рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі № 12/360 у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 9518 від 02.10.2008.

Таким чином, збитки у розмірі 2361,18грн. стосуються спірних поставок за накладними № 48752098, № 48444157, № 48751938 та складаються з наступних сум:

1)плати за користування вагонами в сумі 22,44грн. з ПДВ;

2)плати за навантажувально-розвантажувальні роботи в сумі 1577,46грн. з ПДВ;

3)плати за маневрові роботи в сумі 609,48грн.;

4)плати за оперативне повідомлення в сумі 100,80грн. з ПДВ;

5)23,60грн. державне мито, сплачене за розгляд справи за позовом ВАТ „Західенерго”;

6)27,40грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ „Західенерго”.

Як зазначалося, позивач поніс збитки із-за нерівномірного завантаження вантажовідправником ТОВ „Димитроввантажтранс” маси вантажу, що створило загрозу безпеці руху на залізниці.

Укладеним між ДП “Вугілля України” та ВП “Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” договором поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005 не передбачено ані обовязку ДП “Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” завантажувати вугілля у вагони, ані відповідальності останнього перед позивачем за неправильне розміщення вантажу у вагонах та за збитки, нанесені перевізнику третіми особами (вантажовідправниками) під час виконання договору перевезення.

Покладення залізницею своїх витрат на вантажоодержувача, які, в свою чергу, були стягнуті з позивача за рішенням суду, не є підставою для покладення на ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” відповідача обовязку відшкодувати ці збитки позивачу, оскільки ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” не є вантажовідправником за спірними відправками.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач належними та допустимими доказами не довів суду, що завдані йому збитки, спричинені неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення збитків з відповідача.

Аналогічної позиції зі спірного питання додержується Вищий господарський суд України.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Згідно ст. ст. 173, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 22, 509, 610, 611, 623, 918 Цивільного кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (з змінами), Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

В позовних вимогах державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк до державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2361грн.18коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27