Рішення № 15119431, 27.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«27 »квітня 2011 року Справа №17/51

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС-ТРЕЙД”

14034, м. Чернігів, вул. Рокосовського, 40/46

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства “Юрів”

16213, Чернігівська область, Коропський район, с. Криски, вул. Шкільна, 2-Б

Про стягнення 6418,79 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Серкін К.Ю. представник, довіреність №30 від 01.01.2011р.

Від Відповідача: ОСОБА_1 директор, протокол №8 від 30.07.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “ТС-ТРЕЙД” заявлено позов до Приватного підприємства ”Юрів” про стягнення 6418,79 грн., в тому числі 5963,74 грн. основного боргу, 258,25 грн. пені та 196,80 грн. інфляційних збитків.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги усно визнала.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

01.12.2010р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір купівлі-продажу №1298 (далі Договір).

Згідно п.п.1.1.-1.3. Договору, Продавець (Позивач) передає у власність, а Покупець (Відповідач) приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі. Асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного Договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п.п.2.2.-2.3. Договору, ціни на товар встановлюються Продавцем в прайс-листі (не є додатком до Договору), формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних. Загальна сума Договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформлюється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного Договору.

За умовами п.п.4.1.-4.2.,4.4. Договору, доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії даного Договору. Доставка товару здійснюється на підставі замовлень Покупця. Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Згідно п.п.5.1.-5.4. Договору, Продавець може надати Покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі товару. Моментом виконання Покупцем своїх зобовязань по здійсненню розрахунків за товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси Продавця. Сторони періодично здійснюють звірки взаєморозрахунків, при цьому Покупець зобовязаний оформити зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків та направити його Продавцю в період 3 робочих днів з моменту одержання ним вимоги Продавця. На вимогу Продавця Покупець зобовязаний надати інформацію про залишки неоплаченого товару.

Відповідно до п.п.6.1.-6.3. Договору, прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки шляхом підписання накладних. Покупець зобовязується протягом трьох календарних днів з дати підписання даного Договору надати Продавцю письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товарно-матеріальні цінності, зразки їх підписів та зразки печатки/штампів, якими зазначені матеріально-відповідальні особи завіряють свій підпис на документах (накладних) про одержання товару. Така інформація оформлюється у вигляді додатку до даного Договору, який підписується керівником та головним бухгалтером Покупця та завіряється його печаткою. Перехід ризиків та права власності на товар відбувається в момент прийому-передачі товару.

За умовами п.10.1. Договору, він вступає в силу з моменту підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченні строку дії даного Договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати даний Договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. Договір може бути достроково розірваний за згодою сторін або за вимогою однієї із сторін, якщо сторона, що вимагає, письмово попередила іншу сторону за 14 календарних днів про намір розірвати Договір.

Відповідно до умов Договору, Позивачем була продана, а Відповідачем отримана продукція на загальну суму 6156,11 грн., що підтверджується генеральною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та відповідними видатковими накладними, а саме:

-№ РН - 0000236 від 04.01.11р. на суму 322,55 грн.;

-№ РН - 0000237 від 04.01.11р. на суму 844,02 грн.;

-№ РН - 0000238 від 04.01.11р. на суму 1154,42 грн.;

-№ РН - 0000263 від 04.01.11р. на суму 717,43 грн.;

-№ РН - 0000267 від 04.01.11р. на суму 335,76 грн.;

-№ РН - 0000268 від 04.01.11р. на суму 334,06 грн.;

-№ РН - 0000269 від 04.01.11р. на суму 801,13 грн.;

-№ РН - 0000270 від 04.01.11р. на суму 510,96 грн.;

-№ РН - 0000272 від 04.01.11р. на суму 424,20 грн.;

-№ РН - 0000787 від 10.01.11р. на суму 711,58 грн.

Разом з тим, відповідно до акту звірки від 31.03.2011р., підписаного обома сторонами, заборгованість Відповідача складає 5963,74 грн.

В судовому засіданні представником Позивача надане письмове пояснення Позивача, згідно якого суми, що наведені у видаткових накладних №РН 0000237 від 04.01.11р. та № РН 0000263 від 04.01.11р. не відповідають сумам, зазначеним в акті звірки від 31.03.11р., у зв`язку з недопоставкою товару та надлишковою поставкою товару покупцю, а тому просить суми, наведені в акті звірки вважати дійсними.

Представник Відповідача в судовому засіданні усно підтримала дані пояснення Позивача.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 5963,74 грн.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.2. Договору, у випадку порушення термінів розрахунків, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент порушення, за кожний день порушення (неналежного виконання) зобовязання.

На підставі викладеного, Позивачем була нарахована Відповідачу пеня у розмірі 258,25 грн., в тому числі 229,55 грн. на суму 5351,95 грн. (за видатковими накладними № РН 0000236, № РН 0000237, № РН 0000238, № РН 0000263, № РН 0000267, № РН 0000268, № РН 0000269, № РН 0000270, № РН 0000272) за період з 20.01.11р. по 15.04.11р. (101 день прострочки) та 28,70 грн. на суму 711,58 грн. (за видатковою накладною № РН 0000787) за період з 26.01.11р. по 15.04.11р. (95 днів прострочки).

При цьому, як вбачається з розрахунку, пеню нараховано на суму боргу з урахуванням інфляції, що суперечить вимогам ст.549 Цивільного кодексу України, яка передбачає обчислення пені у відсотках саме від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Фактично сума боргу за видатковими накладними № РН 0000236, № РН 0000237, № РН 0000238, № РН 0000263, № РН 0000267, № РН 0000268, № РН 0000269, № РН 0000270, № РН 0000272 складає 5252,16 грн.

Крім того, Позивачем невірно зазначена кількість днів прострочки за вищевказані періоди.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 215,98 грн., в тому числі 191,81 грн. на суму 5252,16 грн. за період з 20.01.11р. по 15.04.11р. (86 днів прострочки) та 24,17 грн. на суму 711,58 грн. за період з 26.01.11р. по 15.04.11р. (80 днів прострочки).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, Позивачем були нараховані Відповідачу інфляційні у розмірі 196,80 грн. на суму 5963,74 грн. за січень-березень 2011 року.

Стосовно нарахування інфляційних, слід зазначити наступне.

Як вбачається з листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р. "Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених у різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно потрібно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи, що останнім днем розрахунку за видатковими накладними від 04.01.11р. № РН 0000236, № РН 0000237, № РН 0000238, № РН 0000263, № РН 0000267, № РН 0000268, № РН 0000269, № РН 0000270, № РН 0000272 фактично є 18.01.2011р., а за видатковою накладною від 10.01.11р. № РН 0000787 24.01.11р., суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в розмірі 137,92 грн. за лютий-березень 2011 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 5963,74 грн. основного боргу, 215,98грн. пені та 137,92грн. інфляційних.

В стягненні решти пені та інфляційних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.525,526,530,546-549,599,610,612,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Юрів” (16213, Чернігівська область, Коропський район, с. Криски, вул. Шкільна, 2-Б, код ЄДРПОУ 33761560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС-ТРЕЙД” (14034, м.Чернігів, вул.Рокосовського. 40/46, код ЄДРПОУ 36655280, р/р 26000190383 в Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) 5963 грн. 74 коп. основного боргу, 215 грн. 98 коп. пені, 137 грн. 92коп. інфляційних, 102 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

27.04.11