Рішення № 15119057, 26.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.11                                                                                           Справа № 5015/1027/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремспецбуд», м. Старий Самбір Львівської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт», м. Львів

про:стягнення 8852,32 грн.

                                                                                 Суддя Артимович В.М.

                                                                                 При секретарі Митник М.Б.

Представники сторін: не з»явились.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремспецбуд», м. Старий Самбір Львівської області, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт», м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення коштів в сумі 8852,32 грн., в тому числі заборгованості в сумі 8172,00 грн., трьох процентів річних в сумі 132,80 грн., інфляційних нарахувань в сумі 547,52 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2011 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 14.03.2011 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 12.04.2011 р. подав інформацію про погашення відповідачем заборгованості в сумі 8172,00 грн. згідно платіжного доручення № 67 від 28.02.2011 р.

19.04.2011 р. позивачем подано через канцелярію суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у зв’язку з його погашенням та просить стягнути із відповідача 132,80 грн. нарахованих трьох процентів річних, 547,52 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати у справі.

В судове засідання 26.04.2011 р. позивач та відповідач повноважних представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та відповідачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, як генеральним підрядником, на замовлення відповідача було виконано роботи по переносу водопроводу у м. Львові по вул. Величковського, 61, 62. Вказане підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за серпень 2009 р. на суму 32172,00 грн. та актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за серпень 2009 р. на суму 32172,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що до порушення провадження у справі відповідачем сплачено на користь позивача кошти в сумі 24000,00 грн., а 28.02.2011 р. –8172,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Тому провадження у справі в частині стягнення із відповідача на корить позивача основного боргу коштів в сумі 8172,00 грн. слід припинити.

Судом встановлено, що позивачем 15.07.2010 р. направлено відповідачеві претензію № 98 від 15.07.2010 р. про повернення заборгованості в сумі 10172,00 грн., яка залишилась без відповіді.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, доданого позивачем до позову, інфляційні нарахування за період зі серпня 2010 р. по січень 2011 р. складають 547,52 грн. та три проценти річних за цей же період 132,80 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремспецбуд», м. Старий Самбір Львівської області, задоволити частково.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт»(79052, м. Львів, вул. Рудненська, 14А; код ЄДРПОУ 32409719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремспецбуд»(82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Вітовського, 47; код ЄДРПОУ 32839190) 547,52 грн. інфляційних нарахувань, 132,80 грн. трьох процентів річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 8172,00 грн. припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя