Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 59/3720.04.11 За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" До Благодійної організації "КАДЕТ"
Про стягнення 28 040,76 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
Від позивача Мазурок О.І. - представник (дов. № 155/1/23-26 від 11.01.11 р.)
Від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Благодійної організації "КАДЕТ" про стягнення боргу за спожиту теплову енергію та технічне обслуговування теплосистеми, відповідно до договору № 1287 від 13.12.05 р. про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в розмірі 28040,76 грн. (23 822,99 грн. –основний борг, 1 263,51 грн. –пеня, 2 093,08 грн. –інфляційні збитки, 861,18 грн. –3% річних).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.11 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі №59/37 та розгляд справи призначено на 23.02.11 р.
В судовому засіданні 23.02.11 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів. Клопотання задоволено.
У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 23.02.11 р. представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 16.03.11 р.
16.03.11 р. в судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з необхідністю надання доказів, які спростовують позов та продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання не заперечував.
Клопотання представника відповідача судом задоволено.
В судовому засіданні 16.03.11р. оголошено перерву до 13.04.11р.
Ухвалою суду від 16.03.11 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 59/37 на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 13.04.11р. представник відповідача надав заяву про припинення провадження у справі у якій просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що, як стверджує представник відповідача, між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №1287 від 13.12.05р. відповідно до якої всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають при виконанні Договору №1287 чи у зв'язку з ним або випливають з нього, підлягають вирішенню у Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».
Представник позивача заперечив проти задоволення даної заяви. Аргументував свою позицію тим, що пропозицію укласти додаткову угоду до Договору, відповідачу було надіслано 20.01.09р. Протягом встановленого позивачем строку, а саме 20 днів, відповідь від відповідача не надійшла, тому дана додаткова угода не може вважатися укладеною.
Представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів, а саме доказів повідомлення позивача про прийняття відповідачем пропозиції щодо внесення змін у договір.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання не заперечував.
Клопотання представника відповідача про оголошення перерви судом задоволено.
В судовому засіданні 13.04.11р. оголошено перерву до 20.04.11р. о 09:50 год.
19.04.11р. через відділ діловодства суду представник позивача надав заперечення щодо заяви відповідача про припинення провадження справі.
Представник відповідача у призначене судове засідання 20.04.11 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, натомість 19.04.11р. Голова правління-Генеральний директор відповідача п. Кулініч Ю.В., через відділ діловодства суду, подав клопотання про перенесення розгляду справи, слухання якої призначено на 20.04.11 р. о 09:50 год., у зв’язку із неможливістю надати повноважного представника сторони відповідача на судове засідання.
В судовому засіданні 20.04.11р. представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався. Тим більше відповідач у заяві навіть не обґрунтував та не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника відповідача (представника відповідача за довіреністю, керівника відповідача) бути присутнім в судовому засіданні.
Стосовно заяви відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а саме у зв’язку з тим, що сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду, то дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.01.09 р. позивачем надіслано відповідачу лист № 1287/17 від 16.01.09 р. з пропозицією укласти додаткову угоду про внесення змін в договір №1287 від 13.12.05 р. щодо порядку вирішення спорів, яку позивач просив розглянути протягом 20 днів з моменту отримання та у разі згоди повернути позивачу один примірник, підписаний та скріплений печаткою відповідача згідно із ст. 188 ГК України. Також у листі зазначено, що при неповерненні відповідачем другого примірника угоди в передбачений термін, пропозиція позивача щодо внесення змін у договір втрачає силу.
До заяви про припинення провадження відповідачем додано Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору № 1287 від 13.12.05 р. про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів на якій біля підписів уповноважених осіб позивача та відповідача, що підписали угоду проставлено штамп із датою 14.05.10 р. Доказів повідомлення позивача про прийняття відповідачем пропозиції щодо внесення змін у договір, а саме повернення позивачу (надіслання, отримання позивачем) другого примірника угоди в передбачений або взагалі будь-який термін відповідачем суду не додано.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до ст. 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
В ст. 645 ЦК України зазначено, що:
1. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань.
2. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням.
Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.
3. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Оскільки у встановлений позивачем термін, відповідач належним чином не прийняв пропозицію щодо укладення додаткової угоди та зміни умов Договору, та враховуючи відсутність згоди позивача за обставин відправлення та (або) одержання із запізненням відповіді відповідача про прийняття пропозиції укласти договір, вказана додаткова угода не вважається укладеною.
З огляду на зазначене вище, суд відхиляє клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.04.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 20.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
13.12.2005 року, між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Позивач) та Благодійною організацією „Кадет" (Відповідач) було укладено договір №1287 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів
Предметом Договору, відповідно до п.1.1 є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Пулюя, 5 літ. А.
Відповідно до п.п. 2.1-2.2 Договору, позивач взяв на себе обов’язок розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та в обсязі згідно з заявкою Абонента (Звернення-доручення); Надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з «Енергопостачальною організацією»за спожиту теплову енергію, проводити засобами Дирекції технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією.
Відповідно до п.2.3.6 Договору, Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.
У п. 2 Додатку № 2 до Договору №1287 від 13.12.2005р. зазначено, що «Абонент»щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Дирекції по експлуатації нежилих будинків акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в Дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою "Абонента"), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування , з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.
Відповідно до п.3 Додатку № 2, сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами, «Абонент»виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.
Відповідач взяті на себе обов'язки не виконав, надані позивачем послуги не оплатив.
15.05.2009р. позивач на адресу відповідача направив претензію, у якій просив сплатити суму заборгованості. Проте, відповіді на свою претензію не отримав.
30.01.10 р. позивач на адресу відповідача направив нагадування, у якому просив сплатити суму заборгованості. Проте, відповіді не отримав.
Станом на 10.01.2011. заборгованість відповідача за період вересень 2008 р. –листопад 2010 р. становить 23822,99 грн. Факт наявності заборгованості за Договором №1287 від 13.12.2005 р. відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано.
Згідно п. 2.3.7 Договору, за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань «Абонент»на користь Дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1263,51 грн. пені, збитки від інфляції у розмірі 2093,08 грн. та 3% річних 861,18 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 23822,99 грн. відповідач - Благодійна організація "КАДЕТ" у встановлений Договором строк не виконав.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі - 1263,51грн., інфляційних збитків –2093,08 грн., 3% річних –861,18 грн., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором №1287 від 13.12.2005р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Перевіривши розрахунок позивача пені, збитки від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі - 1263,51грн., інфляційних збитків –2093,08 грн., 3% річних –861,18 грн., підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Благодійної організації "КАДЕТ" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 25 код ЄДРПОУ 26519585) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 23 822 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 99 коп. основного боргу, 1 263 (оду тисячу двісті шістдесят три) грн. 51 коп. пені, 2 093 (дві тисячі дев'яносто три) грн. 08 коп. збитків від інфляції, 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 18 коп. 3% річних, 280 (двісті вісімдесят) грн. 41 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення : 27.04.11р.
Судове рішення № 15116997, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 59/37. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: