Рішення № 15116752, 26.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/241-16/11926.04.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

про стягнення 82 660, 65 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники: Від позивача Іваненко І.П. за дов. Від відповідача Мазурок О.І. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача 73 660,00 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №1020018 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.11.02р., 3062,05 грн. інфляційних втрат, 758,12 грн. річних, 5180,48 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.10р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011р. позовні вимоги задоволені частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.11р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.10р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.11р. скасовано, справу №22/241 передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.11р. справу №22/241 прийняти до провадження, присвоєно справі номер №22/241-16/119.

При новому розгляді:

06.04.11р. через канцелярію суду позивачем подані пояснення по справі, в яких він вказує, що відповідачем жодних претензій чи зауважень щодо розрахунку чи діючих тарифів, застосованих позивачем за договором №1020018 на постачання теплової енергії від 11.11.2002р. не було.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.04.11р. зазначає, що позивачем здійснено невірне нарахування платежів за спожиту теплову енергію по договору №1020018 за спірний період, а також вказує на погашення заборгованості станом на момент розгляду справи перед енергопостачальною компанією в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2002 року між позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація за договором) та КП "Київжитлоспецексплуатація" (абонент за договором) був укладений договір №1020018 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонами в додатках до договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання відповідачем теплової енергії за договором проводиться розрахунковим способом.

Розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Додатками №1, №2, №3, №4 до договору №1020018, сторони погодили обсяги споживання теплової енергії абоненту, тарифи та порядок здійснення розрахунків за договором.

Згідно п.4, 5 додатку №4 до договору, абонентам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел "Енергопостачальної організації", та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання "Абонента" в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою "Абонентом" теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим. "Абонент" щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пп. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії за період з листопада 2009р. по квітень 2011р. на загальну суму 112 714,53 грн.

Позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача 73600,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009р. по 01.05.2010р. по договору №1020018 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.11.2002 р.

З розрахунку позивача, проведеного з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 10.03.2011р. по справі №22/241, вбачається, що відповідачем у квітні 2010р. було перераховано позивачу кошти в рахунок погашення боргу за спірний період у сумі 33 000,00 грн. Крім того, Угодою №5 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.11.10р. сторони погодили, що мають одна до одної однорідні вимоги за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, у т.ч. за договором №1020018 від 11.11.2002р. та дійшли згоди про припинення зустрічних вимог по договору №1020018 від 11.11.02р. у сумі 9339,51 грн.

Таким чином, відповідачем було здійснено оплату заборгованості, всього на суму 42 339,51 грн., тому, згідно п.1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, а судові витрати покладаються на відповідача, оскільки оплата вказаного боргу здійснена вже після порушення провадження у справі.

Згідно розрахунку позивача та тверджень відповідача, викладених в обґрунтування своєї позиції у відзиві на позовну заяву, абонентом було здійснено оплату за спожиту теплову енергію по договору №1020018 від 11.11.2002р. енергопостачальній компанії за спірний період у розмірі 31 260,49 грн. до звернення з позовом, тому в частині стягнення 31 260,49 грн. основного боргу належить відмовити.

Умовами п.7 додатку №4 до договору визначено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день, до моменту його погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 1668,42 грн. пені, 1168,50грн. інфляційних втрат, 244,16 грн. три відсотки річних, нараховані позивачем за прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договором №1020018 від 11.11.02р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Доказів здійснення оплати відповідачем вказаних сум суду не надано.

Посилання відповідача на здійснення енергопостачальною компанією розрахунку боргу по договору №1020018 від 11.11.02р. на підставі актів законодавства України, які скасовані, не приймаються до уваги, оскільки вказівка на доводи відповідача міститься в Постанові ВГСУ від 10.03.11р. по справі №22/241 і була врахована позивачем при здійсненні розрахунку ціни позову, наданого суду при новому розгляді справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 1668,42 грн. пені, 1168,50 грн. інфляційних втрат, 244,16 грн. три відсотки річних. Провадження у справі в частині стягнення 42 339,51 грн. основного боргу належить припинити. В решті позову відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п.1-1 ст. 81, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"(01034, м. Київ, вул. Володимирська, бул. 15-А, код ЄДРПОУ 03366500) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 42 коп. пені, 1168 (одну тисячу сто шістдесят вісім) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 244 (двісті сорок чотири) грн. 16 коп. три відсотки річних, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. Провадження у справі в частині стягнення 42 339,51 грн. основного боргу належить припинити.

3. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак