Ухвала суду № 15116359, 20.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"20" квітня 2011 р.

№ 29/17-2011-543

Суддя Аленін О.Ю., розглянувши матеріали вх.№2119/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МТ МАШКОМПЛЕКТ";

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський цегельний комбінат";

про стягнення 1996грн.

ВСТАНОВИВ: товариство з обмеженою відповідальністю „МТ-Машкомплект” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янський цегельний комбінат” про стягнення 1996 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2011р., на підставі ст.ст. 15,17 ГПК України, вказана позовна заява була направлена за підсудністю до господарського суду Одеської області.

Позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду у зв’язку із неподанням ним доказів сплати державного мита та ІТЗ судового процесу в установленому порядку та розмірі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Додана до позовної заяви квитанція № 124 від 12.04.2011р. про сплату державного мита за вимогами майнового характеру на суму 19,96 грн. не може бути прийняте судом як належний доказ сплати державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області від 18.06.2010р. №06.2-13/97-3662, на виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2010р.", наказу Міністерства фінансів України від 14.05.2010р. №258 "Про затвердження Змін до бюджетної класифікації", наказу Державного казначейства України від 26.05.2010р. №169 "Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету" та наказу Державного казначейства України від 07.06.2010р. №185 „Про відкриття рахунків та внесення змін до аналітичних параметрів рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів” змінено рахунок на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди), які відкриваються з 21.06.2010р., а саме: код платежу за бюджетною класифікацією 22050003, символ звітності банку 264, р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011).

Додана до позовної заяви квитанція № 122 від 12.04.11р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. не є належним доказом сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку, оскільки за даною квитанцією витрати на ІТЗ судового процесу сплачені на інший рахунок ніж встановлений УДК України Одеський області.

Відповідно до п 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо заявником не подано доказів сплати інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п.4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Суддя Аленін О.Ю.