Постанова № 15115798, 19.04.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року Справа № 13/11/662-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Сініцина Л.М.

при секретарі Михайлюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача: Іващук В.А. -ліквідатор

відповідача-1 : не з"явився

відповідача-2: Іванус Д.О., дов. в справі, Манойло С.В. , дов. в справі

третьої особи на стороні позивача - ЗАТ "Порцелакінвест" - Жданкіна Л.М., дов. в справі

третьої соби на стороні відповідачів - не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.11 р.

у справі № 13/11/662-10 від 26.01.11р. (суддя Матущак О.І.)

за позовом Закрите акціонерне товариство "Дунаєвецький арматурний завод"

до відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ „Порцелакінвест”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 13/11/662-10 від 26.01.11р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним іпотечний договір №UAH/201-1 від 25.04.2005р. укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»та договір застави №UAH/201-2 від 25.04.2005р укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод»на користь Закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод»85,00грн витрат по оплаті державного мита та 236,00грн витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Згідно ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Також, згідно ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, оскільки передача майна є однією із форм розпорядження майном, правом на передачу майна у заставу та іпотеку може бути наділений лише власник.

Оскільки рішення суду про визнання недійсними угод, якими перший відповідач обґрунтовував своє право на предмет іпотеки та застави вступило у чинність, недійсні угоди визнані такими з дати їх укладення, право власності на нерухоме майно, яке стало предметом іпотечного договору підтверджено належністю позивачу згідно іншого рішення суду яке набрало законної сили, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заставодавець та іпотекодавець ТзОВ „Дунаєвецький арматурний завод” не був власником такого майна та відповідно не мав права укладати спірні договори із передачею у розпорядження майна належного іншому субєкту господарювання, що є наслідком визнання таких угод недійсними, як таких, що укладені з порушенням вимог ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, ст. 11 Закону України „Про заставу” та ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Філія "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит"" звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.01.11р. у справі № 13/11/662-10 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні зробив недостовірне посилання на те, що у акті приймання-передачі від 07.04.2004р., що було додано до договору купівлі-продажу зазначено рухоме майно. Обєктом купівлі-продажу у 2004 році було тільки нерухоме майно, це було підтверджено постановою Житомирського апеляційного господарського суду по справі №9/19/2075 від 30 листопада 2010року. Суд відмовив ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод»у визнанні недійсним правочину про передачу ВАТ «Чернівцісільмаш»до Статутного капіталу ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою м.Дунаївці, вул. Красінських (колишня Леніна), 13, та відмовив в частині задоволення позову заявленого до ВАТ «Чернівцісільмаш», Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на комплекс, розташований за адресою м.Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна),13. Апелянт відзначив, що суд не звернув увагу на наявність чинного рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради №162 від 22.07.2004р., №130 від 25.05.2006р та виданих на їх підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії САА №410535 серії ЯЯЯ №707654. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»та Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна, затверджений Наказом Мінюсту від 07.02.2002р. № 7/5 свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування є правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності. В основу оспорюваного судового рішення господарський суд Хмельницької області поклав рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004р. у справі №11/16/83-Н та рішення господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006р. по справі №19/7244. Апелянт вважає, що цим суд порушив ч. 2 ст. 35 ГПК України, згідно з якою «факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони». Але рішення по цих справах виносилися за іншого складу сторін, а також виносилися стосовно іншого предмета цілісного майнового комплексу, а не окремих обєктів нерухомого майна. Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням Господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004р. у справі №11/16/83-Н та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006р. по справі №19/7244 виносилися за участі інших сторін, АТ «Банк «Фінанси та Кредит»не брав участь у розгляді цих справ, хоча на момент їх винесення спірне майно знаходилося в заставі АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Таким чином ці рішення не можуть вважатися такими, що мають преюдиційне значення по справі. Жодним судовим рішенням, на які послався суд при винесенні оскаржуваного рішення, не встановлювався факт, з яким ст. 388 ЦК України повязує право власника витребувати майно від добросовісного набувача. Приписами ст.330 ЦК України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього. ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»є добросовісним набувачем майна. На момент внесення майнового комплексу до статутного капіталу ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»не існувало жодної правової перешкоди для цього. Обставини, що поставили під сумнів правомірність володіння ВАТ «Чернівцісільмаш»цілісним майновим комплексом виникли через 2 роки після отримання майна у власність ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»- у 2006 році на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №19/7244 від 05.04.2006р. На момент укладення іпотечного договору з АТ «Банк «Фінанси та Кредит», тобто 25.04.2005р. жодного спору щодо правомірності набуття права власності ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»на цілісний майновий комплекс не існувало.

Відповідач-1 -Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" відзив на апеляційну скаргу не подав, в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відомостей про причини неявки суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відомостей про причини неявки суду не подав.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві. Зокрема відзначив, що згідно вимог ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Рішеннями господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 року у справі № 11/16/83-Н та від 05.04.2006 року у справі № 19/7244 встановлено недійсність правової підстави для набуття права власності на спірний об"єкт. З огляду на це, стаття 387 ЦК України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Враховуючи викладене позивач вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 року у справі № 13/11/662-10 обгрунтоване та законне, винесене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закритим акціонерним товариством "Порцелакінвест" подано відзив на апеляційну скаргу, яким відзначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а апеляційна скарга містить доводи, які не підтверджуються матеріалами справи, не узгоджуються з нормами чинного законодавства, у зв"язку з чим вимоги апелянта не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичні оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002 р. порушено провадження у справі № 13/85-Б про банкрутство ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” (а.с.15, том.1).

В період ліквідаційної процедури, 01.03.2004 р. на товарній біржі „Подільська" проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" (протокол № 2 від 01.03.2004 р.), переможцем яких визнано ВАТ „Чернівцісільмаш” яке запропонувало найвищу ціну, тобто 1810 783 грн. ( а.с.134-а.с.147, том.3).

20.05.2004 р. між ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” та ВАТ „Чернівцісільмаш” укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу згідно умов якого, ВАТ „Чернівцісільмаш” купило комплекс ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод” за ціною 1810 700 грн. із переліком у п.1 договору лише нерухомого майна. Зокрема: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаража; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної; всього загальною площею 17260,3 кв.м. (а.с.78, том.1)

29.05.2004 р. ВАТ „Чернівцісільмаш” як єдиним учасником створено ТзОВ ”Дунаєвецький арматурний завод”. Згідно розділу 4 статуту товариства, який зареєстрований в Дунаєвецькій державній адміністрації 07.06.2004 р., створено статутний капітал у розмірі 1368 854,92 грн. виключно вкладом ВАТ „Чернівцісільмаш” як цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13. При цьому, відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 04.06.2004 р. на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод” від 29.05.2004 р., ВАТ „Чернівцісільмаш” передало, а ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод” прийняло обєкти нерухомого та рухомого майна загальною вартістю 1368 854,92 грн. з метою формування цілісного майнового комплексу згідно з переліком (додаток №1 та додаток №2) ( а.с.79-а.с.83, том.1, а.с.14, том.2).

Між Банком “Фінанси і Кредит” особі філії Банку „Фінанси та Кредит” та ТОВ “Дунаєвецький арматурний завод” 25.04.2005 р. укладено договір поновлювальної кредитної лінії №201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн.

В забезпечення виконання кредитної угоди міжБанком “Фінанси і Кредит” особі філії Банку „Фінанси та Кредит” та ТОВ “Дунаєвецький арматурний завод” укладено іпотечний договір № UAN/201-1 від 25.04.2005 р. Згідно п.1 договору ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»передає в заставу ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»як забезпечення виконання зобов'язання з повернення кредитних ресурсів, виданих за договором про відновлювану кредитну лінію за №201-04-05 від 25.04.2005 року, наступне нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаївці, вул. Красінських,(колишня - Леніна) буд. 13. В п.6.2. Іпотечного договору №UАН/201-1 ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»свідчить та гарантує, що предмет іпотеки є його власністю ( а.с.18-а.с.20, том.1).

25 квітня 2005 року між цими ж сторонами було укладено Договір застави №UАН/201-2 основних засобів та обладнання для забезпечення того ж зобов'язання по кредиту перед ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»(а.с.96-а.с.100, том.3). Вказані вище оспорювані договори посвідчувались приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М.

Однак, з матеріалів спрваи вбачається, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004р. у справі №Н/16/83-Н, яке постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.10.2005р. залишене без змін, торги з продажу майна цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод», які відбулися 1 березня 2004 року згідно протоколу №2 визнані недійсними. Дане рішення також було залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2006р.( а.с.21-а.с.42, том.1). Сторонами по даному спору були підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" м.Київ до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод в особі ліквідатора Синишина О.А. до товарної біржі "Подільська" м.Хмельницький за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ВАТ "Чернівцісільмаш" ( м.Чернівці) про визнання недійсним торгів з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" цільового аукціону з продажу цілісного майнового комплексу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006р. у справі №19/7244 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2004р. комплексу ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», що знаходиться в місті Дунаївці по вулиці Красінських( колишня - Леніна), 13 всього загальною площею 17260,3 кв.м., укладений між ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», м. Дунаївці, в особі ліквідатора Синишина О.А. та ВАТ «Чернівцісільмаш», м. Чернівці. Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2006р. вказане рішення залишене без змін ( а.с.43-а.с.51, том.1). Позов було подано ТзОВ підприємствои з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" м.Київ до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" до ЗАТ "Чернівцісільмаш" про визнання недійсним договору купівлі-продажу ( а.с.78, том.1).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вищевказані судові рішення не можуть мати преюдиційне значення в розумінні ч.2 статті 35 ГПК України, оскільки різниий суб"єктивний склад сторін.

Згідно ч.2 статті 35 ГПК України «факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони».

А тому, даним судовим рішенням надається оцінка судом, як іншим доказам наявним в матеріалах справи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"визначено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Позивач обґрунтовуючи наявність порушеного права укладенням оспорюваних правочинів вказував на те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004р. у справі №11/16/83-Нторги з продажу майна цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод», які відбулися 1 березня 2004 року згідно протоколу №2 визнані недійсними та Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006р. у справі №19/7244 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2004р. комплексу ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», що знаходиться в місті Дунаївці по вулиці Красінских( колишня - Леніна), 13 всього загальною площею 17260,3 кв.м., укладений між ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», м. Дунаївці, в особі ліквідатора Синишина О.А. та ВАТ «Чернівцісільмаш», м. Чернівці.

Однак, іпотечний договір №UAH/201-1 укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»та договір застави №UAH/201-2 укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»- 25.04.2005 року, а судові рішення у справах: № 13/16/83-Н було винесено 22.10.2004 року про визнання недійсними торгів з продажу майна цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод», які відбулися 1 березня 2004 року згідно протоколу №2, яке набрало законної сили - 03.10.2005 року; №19/7244 про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2004р. комплексу ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», що знаходиться в місті Дунаївці по вулиці Красінських( колишня - Леніна), 13 всього загальною площею 17260,3 кв.м., укладений між ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод», м. Дунаївці, в особі ліквідатора Синишина О.А. та ВАТ «Чернівцісільмаш», м. Чернівці було винесено - 05.04.2006 року, набрало законної сили - 16.04.2006 року, що свідчить про не доведеність позивачем порушення його субєктивного матеріального права, адже на момент оспорювання торгів та договору купівлі-продажу оспорювані договори об'єктивно існували і на момент їх укладення, тобто - 25.04.2005 року спорів щодо правомірності набуття права власності ТзОВ "Дунаєвецький арматурний завод" на майно в т.ч. цілісний майновий комплекс не існувало.

Судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що майно вибуло з володіння ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод»поза його волею тому, що нерухоме майно цілісного майнового комплексу «Дунаєвецький арматурний завод»було реалізовано ВАТ «Чернівцісільмаш»в порядку процедури банкрутства ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод»шляхом продажу з публічних торгів. ВАТ «Чернівцісільмаш»повністю сплатив за цілісний майновий комплекс грошові кошти у розмірі 1810700,00 грн.

Позивач не надав суду доказів про повернення ВАТ «Черновцісільмаш»в період з 03.10.2005 року з дати набрання рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 року по справі №11/16/83-Н про визнання недійсними торгів з продажу майна цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод»законної сили, сплачених за майно коштів у розмірі 1810700,00 грн.

В обґрунтування своїх прав на майно ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод»посилається на витяг №23796277 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.09.2009р. Запис у реєстрі прав власності на нерухоме майно від 09.09.2009р. було зроблено на підставі Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2007р по справі № 19/2075, яке було скасовано Постановою Вищого Господарського суду України від 29 березня 2010р.(а.с.1-а.с.10, том 2).

За приписами 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, зміна власника майна не може бути підставою для визнання недійсним договору іпотеки.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними»зазначено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Також, Пленумом Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними»визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презумується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

На момент укладення договору іпотеки та застави, тобто - 25.04.2005 року спорів щодо правомірності набуття права власності ТзОВ "Дунаєвецький арматурний завод"на майно в т.ч. цілісний майновий комплекс не існувало.

Таким чином, надаючи юридичну оцінку встановленим у справі обставинам, апеляційний суд вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено порушення його прав укладенням оспорюваних договорів між відповідачами.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке РУ"АТ"Банк"Фінанси та Кредит" задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 року у справі № 13/11/662-10 скасувати.

Прийняти нове.

В позові відмовити.

3.Стягнути з ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" (32400, м.Дунаївці, вул.Красинських (Леніна),13, код ЄДРПОУ 21331379) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке РУ"АТ"Банк"Фінанси та Кредит"(69037, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянській Україні,39,код ЄДРПОУ 09807856) державне мито в сумі 42,50 грн. за подачу апеляційної скарги.

4. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання постанови.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.