Рішення № 15115387, 15.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р. Справа № 8/025-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі - помічнику судді Подима Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступник прокурора Подільського району м. Києва, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 19-б, в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, ідентифікаційний код: 34002550, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 12,

до відповідача: закритого акціонерного товариства «ПентоПак», ідентифікаційний код: 20620489, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

прокурор: помічник прокурора Подільського району міста Києва Тєлічко І.В., особа якої встановлена на підставі посвідчення від 20.07.2014 року за №135;

від позивача: юрист 1-ї категорії Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Бєлостоцька О.В., яка діє на підставі довіреності від 06.12.2010 року за №34;

від відповідача: не з’явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

заступник прокурора Подільського району м. Києва (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі за текстом: Позивач) до закритого акціонерного товариства «ПентоПак» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 (далі за текстом: Договір або Кредитний договір) у сумі 150 268, 56 грн. (сто п’ятдесят тисяч двісті шістдесят вісім гривень 56 коп.), до складу якої входить основний борг у сумі 129 950, 31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пеня у сумі 10 575, 98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), інфляційні нарахування у сумі 986, 36 грн. (дев’ятсот вісімдесят шість гривень 36 коп.), 3-и проценти річних у сумі 411, 97 грн. (чотириста одинадцять гривень 97 коп.), заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161, 26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.), пеня по відсотках за користування кредитом у сумі 139, 84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.), 3-и проценти річних по відсотках за користування кредитом у сумі 30, 64 грн. (тридцять гривень 64 коп.), інфляційні нарахування по відсотках за користування кредитом у сумі 12, 20 грн. (дванадцять гривень 20 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань за Договором, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 у сумі 150268,56 грн. (сто п’ятдесят тисяч двісті шістдесят вісім гривень 56 коп.), до складу якої входить основний борг у сумі 129950,31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пеня у сумі 10575,98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), інфляційні нарахування у сумі 986,36 грн. (дев’ятсот вісімдесят шість гривень 36 коп.), 3-и проценти річних у сумі 411,97 грн. (чотириста одинадцять гривень 97 коп.), заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161,26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.), пеня по відсотках за користування кредитом у сумі 139,84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.), 3-и проценти річних по відсотках за користування кредитом у сумі 30,64 грн. (тридцять гривень 64 коп.), інфляційні нарахування по відсотках за користування кредитом у сумі 12,20 грн. (дванадцять гривень 20 коп.).

Відповідно до ухвали від 07.02.2011 року порушено провадження у справі №8/025-11 та призначено її розгляд на 22.02.2011 року.

22.02.2011 року в судове засідання з’явився Прокурор та Позивач, які виконали вимоги ухвали суду від 07.02.2011 року, дали пояснення, позов підтримали і просили задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з’явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 07.02.2011 року не виконав. У зв’язку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року в судове засідання з’явився Прокурор та Позивач, які виконали вимоги ухвали суду від 22.02.2011 року, дали пояснення, позов підтримали і просили задовольнити в повному обсязі. Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 129 950, 31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пені у сумі 10 575, 98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161, 26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.), пені по відсотках за користування кредитом у сумі 139, 84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.), в зв’язку з добровільною сплатою сум останніх під час розгляду справи. Прокурор дану заяву Позивача підтримав та суд визнав останню обґрунтованою, внаслідок чого провадження у справі в частині вимог Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 129 950, 31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пені у сумі 10 575, 98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161, 26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.), пені по відсотках за користування кредитом у сумі 139, 84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.) підлягає припиненню через відсутність предмету спору. Крім того, цією ж заявою Позивач уточнив суму позовних вимог в іншій частині, в якій провадження припиненню не підлягає, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 у сумі 1930,20 грн. (одна тисяча дев’ятсот тридцять гривень 20 коп.), до складу якої входить інфляційні нарахування за основним боргом у сумі 1237,88 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 88 коп.), 3-и проценти річних за основним боргом у сумі 508,09 грн. (п’ятсот вісім гривень 09 коп.), 3-и проценти річних по відсотках за користування кредитом у сумі 37,30 грн. (тридцять сім гривень 30 коп.), інфляційні нарахування по відсотках за користування кредитом у сумі 146,93 грн. (сто сорок шість гривень 93 коп.). Відповідач в судове засідання не з’явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимог ухвал суду від 07.02.2011 року і від 22.02.2011 року не виконав. У зв’язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Прокурора та Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.03.2011 року.

Згідно з роз’ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Прокурором та Позивачем пояснення і матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора, представника Позивача і дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Подільського району м. Києва проведено перевірку за зверненням в.о. директора Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Чичова І.В. щодо несвоєчасності виконання зобов’язань Закритим акціонерним товариством «Пентопак», за наслідками якої встановлено наступне.

Між Київським обласним регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України (далі за текстом: Інвестор) та Закритим акціонерним товариством «ПентоПак» (далі за текстом: Підприємство) з метою здійснення інноваційного проекту: створення виробництва поліамідної плівки для пакування продуктів харчування (далі за текстом: Проекту), укладено інноваційний договір від 31.07.1998 року за № 011-98 (далі за текстом: Інноваційний договір) про реалізацію зазначеного проекту по впровадженню нових технологій та створенню виробництва конкурентоспроможної продукції.

Згідно з п. 1 Інноваційного договору, Інвестор зобов’язується внести для здійснення проекту цільовий вклад у вигляді інноваційної позики у строки і розмірах, що визначені у календарному плані робіт, а Підприємство виконати всі роботи по реалізації проекту і повернути Інвестору його вклад у строки і розмірах, що вказані у плані повернення платежів.

Відповідно до п. 2.1 Інноваційного договору, загальна вартість проекту складає 4 860 000 грн. Кінцевим строком виконання робіт визначено липень 2001 року.

Згідно з п. 3 Інноваційного договору, Інвестор зобов’язується внести у реалізацію проекту цільовий вклад у розмірі 4 860 000 грн. перерахувати вклад (внески) Підприємству в розмірах і строки, що вказані у календарному плані робіт.

Відповідно до п. 4.1 Інноваційного договору, Підприємство зобов’язується реалізувати проект згідно з календарним планом робіт і досягти інноваційного результату, що міститься у техніко-економічному обґрунтуванні до проекту.

Згідно з п. 4.9 Інноваційного договору, Підприємство зобов’язується повернути Інвестору його вклад у строки і розмірах, що вказані у плані повернення платежів. Кінцевим строком перерахування всіх платежів інвестору визначено 31.07.01.

Згідно з п. 8.2 Інноваційного договору, невиконання Підприємством проекту, або недосягнення запланованих показників виробництва і об’єму реалізації продукції не звільняє його від сплати платежів Інвестору.

Відповідно до 12.2 Інноваційного договору, зміни та доповнення до цього договору можуть бути зроблені тільки у письмовій формі у вигляді додаткових угод.

Так, між Київським обласним відділенням Держіннофонду України та ЗАТ «ПентоПак»10.01.1999 року укладено додаткову угоду за № 1/011-98 до інноваційного договору від 31.07.1998 року за № 011-98 про надання ЗАТ «ПентоПак»додаткової інноваційної позики в розмірі 3 700 000 грн. для виконання ним інноваційного проекту «Організація виробництва багатошарової поліамідної плівки». Загальна сума інноваційної позики визначена у розмірі 8 560 000 грн.

Надалі, між Київським обласним відділенням Держіннофонду України та ЗАТ «ПентоПак»30.06.1999 року укладено додаткову угоду за № 2/011-98 до інноваційного договору від 31.07.1998 року за № 011-98 (далі за текстом: Додаткова угода № 2) про надання ЗАТ «ПентоПак»додаткової інноваційної позики в розмірі 1 015 000 грн. для виконання ним інноваційного проекту «Організація виробництва багатошарової поліамідної плівки». Загальна сума інноваційної позики визначена у розмірі 9 575 000 грн.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди за № 2, терміном дії інноваційного договору за № 011-98 та кінцевим терміном перерахування платежів визначено 31.07.2003 року.

Надалі, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 13.04.2000 року за № 654 та на виконання Указу президента України «Про зміну у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 року правонаступником щодо майнових прав і обов’язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик Київського обласного відділення Держіннофонду України та його регіональних відділень визначено Українську державну інноваційну компанію.

Так, між Київським обласним регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії та ЗАТ «ПентоПак»08.08.2000 року укладено додаткову угоду за № 3/011-98 до інноваційного договору від 31.07.1998 року за № 011-98, згідно з якою Підприємство підтверджує свою заборгованість станом на 01.08.2000 року перед інвестором за інноваційним договором від 31.07.1998 року за № 011-98 та додатковими угодами до нього: від 10.01.1999 року за № 1/011-98, від 30.06.1999 року за № 2/011-98 в сумі 9 575 000, 00 грн.

Крім того, між Українською державною інноваційною компанією та ЗАТ «ПентоПак»24.07.2001 року укладено додаткову угоду за № 4/011-98 до інноваційного договору від 31.07.1998 року за № 011-98 (далі за текстом: Додаткова угода № 4), згідно з якою терміном дії інноваційного договору № 011-98 та кінцевим терміном повернення інноваційної позики встановлено 31.07.2005 року, встановлено плату за користування інноваційною позикою на рівні 9% річних, починаючи з 1 серпня 2003 року.

Надалі, між Українською державною інноваційною компанією (далі за текстом: Кредитор) та ЗАТ «ПентоПак»(далі Позичальник) укладено кредитний договір від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 (далі за текстом: Кредитний договір), згідно з яким Кредитор здійснює реструктуризацію заборгованості по інноваційному договору від 31.07.1998 року за № 011-98 на умовах оформлення кредиту в сумі 7 000 000 грн. з терміном повернення 31.12.2006 року.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору, заборгованість ЗАТ «ПентоПак»перед Українською державною інноваційною

компанією за інноваційним договором від 31.07.1998 року за № 011-98 в сумі 7 000 000, 00 грн. вважається кредитом, наданим позичальнику.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, з моменту підписання даного договору інноваційний договір від 31.07.1998 року за № 011-98 втрачає свою силу.

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що позичальник за користування кредитом сплачує Кредитору 10% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору, Позичальник здійснює повернення основного боргу Кредитору, починаючи з 30.06.2005 року та сплату відсотків з 30.04.2005 року у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору, Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 10% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту.

Такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів у періоді виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані в графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

Згідно з п. 5.4 Кредитного договору, у разі порушення строків погашення кредиту, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, Позичальник повинен сплатити Кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачено, що кредитор має право почати претензійно-позовну роботу і вимагати від Позичальника дострокового повернення боргу (в тому числі заборгованості по відсотках) у разі, якщо останнім буде порушено графік погашення кредиту.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2006 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Згідно з п. 10.3 Кредитного договору, відсоткова ставка може бути змінена за погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

Відповідно до п. 10.4 Кредитного договору, спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством у Господарському суді.

Також, пунктом 10.6 Кредитного договору передбачено, що зміни в договорі оформляються додатковою угодою між сторонами, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»від 08.08.2007 року за № 1007, Українську державну інноваційну компанію перейменовано в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

Так, між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та ЗАТ «ПентоПак»01.07.2009 року укладено додаткову угоду за № 4 до Кредитного договору від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 (далі за текстом: Додаткова угода за № 4), згідно з якою кредитор здійснює реструктуризацію частини заборгованості за основним боргом, яка мала бути сплачена Позичальником за період з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року за кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 в сумі 1 460 381, 02 грн. з кінцевим терміном повернення 25.12.2010 року.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди за № 4, Позичальник за користування частиною кредиту в сумі 1 460 381, 02 грн. сплачує Кредитору 20% річних.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди за № 4, заборгованість в сумі 1 460 381, 02 грн. повинно бути погашено відповідно графіку.

Пунктом 4 Додаткової угоди за № 4 внесено зміни до Кредитного договору від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 з додатками:

· Пункт 1.1 договору викладено в наступній редакції: «Кредитор здійснює реструктуризацію заборгованості по інноваційному договору від 31.07.1998 року за № 011-98 на умовах оформлення кредиту в сумі 7 000 000, 00 грн. з терміном повернення 25.12.2010 року».

· Пункт 5.4 договору викладено в наступній редакції: «У разі порушення строків погашення кредиту, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, Позичальник зобов’язується сплатити Кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такої заборгованості. У разі порушення строків сплати відсотків, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, Позичальник зобов’язується сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашені відсотки з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати і до дати повного погашення цих відсотків, розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такої заборгованості».

· Пункт 9.1 договору викладено в наступній редакції: «Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 25.12.2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим договором».

Відповідно до п. 9 Додаткової угоди за № 4, ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід’ємною частиною Кредитного договору від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05.

Станом на 25.01.2011 року заборгованість ЗАТ «ПентоПак»за кредитним договором становить 129 950, 31 грн., заборгованість по пені (по основному боргу) –10 575, 98 грн., заборгованість по 3% річних (по основному боргу) –411, 97 грн., заборгованість по збитках від інфляції (по основному боргу) –986, 36 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом –8 161, 26 грн., заборгованість по пені (по відсотках за користування кредитом) –139, 84 грн., заборгованість по 3% річних (по відсотках за користування кредитом) –30, 64 грн., заборгованість по збитках від інфляції (по відсотках за користування кредитом) –12, 20 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 150 268, 56 грн.

Відповідно до ст. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору, в зв’язку з тим, що станом на 15.03.2011 року добровільно сплатив Позивачу частину заборгованості за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05, перерахувавши Позивачу основний борг у сумі 129 950, 31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пеню у сумі 10 575, 98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161, 26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.) та пеню по відсотках за користування кредитом у сумі 139, 84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.).

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 129 950, 31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пені у сумі 10 575, 98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161, 26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.) та пені по відсотках за користування кредитом у сумі 139, 84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.) підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв’язку з відсутністю предмету спору, в зв’язку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначені суми заборгованості сплачені на користь Позивача в добровільному порядку.

Таким чином, станом на 15.03.2011 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 у сумі 1930,20 грн. (одна тисяча дев’ятсот тридцять гривень 20 коп.), до складу якої входить інфляційні нарахування за основним боргом у сумі 1237,88 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 88 коп.), 3-и проценти річних за основним боргом у сумі 508,09 грн. (п’ятсот вісім гривень 09 коп.), 3-и проценти річних по відсотках за користування кредитом у сумі 37,30 грн. (тридцять сім гривень 30 коп.), інфляційні нарахування по відсотках за користування кредитом у сумі 146,93 грн. (сто сорок шість гривень 93 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем за Кредитним договором суду не надано.

Перевіркою достовірності та правильності розрахунку заборгованості Відповідача перед Позивачем, який виконаний Позивачем та наданий суду в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань за основним боргом у сумі 1237,88 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 88 коп.), 3-х процентів річних за основним боргом у сумі 508,09 грн. (п’ятсот вісім гривень 09 коп.), 3-х процентів річних по відсотках за користування кредитом у сумі 37,30 грн. (тридцять сім гривень 30 коп.), інфляційних нарахування по відсотках за користування кредитом у сумі 146,93 грн. (сто сорок шість гривень 93 коп.), в зв’язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002, кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Прокурор обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави зазначив, що Київське регіональне відділення Державної інноваційної фінансово кредитної установи (далі за текстом: Відділення) є відокремленим підрозділом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі Установа). Відділення не є юридичною особою та діє від імені та в інтересах Установи на підставі положення.

Так, відповідно до положення про Київське регіональне відділення державної інноваційної фінансово-кредитної установи, погодженого Державним агентством України з інвестицій та інновацій та затвердженого рішенням Дирекції Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 14.12.2007 року за № 4 (далі за текстом: Положення), метою створення та завданням відділення є вжиття заходів для забезпечення повернення позичальниками кредитів згідно з законодавством України, повернення інноваційних позик, наданих ліквідованим Державним інноваційним фондом та його регіональними відділеннями.

Згідно пункту 4 Положення, джерелами формування коштів Відділення є кошти установи передані Відділенню на його утримання відповідно до кошторису, затвердженого установою. Кошти, що надійшли до Відділення від повернення кредитів, позик, відсотків (дивідендів), та інші платежі, отримані за надання послуг, після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, направляються Відділенням на основний рахунок Установи.

Пунктом 7 Положення визначено, що контроль за діяльністю Відділення здійснюється установою в межах, визначених законом. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Відділення здійснюють органи державної влади, інші органи у межах повноважень та відповідно до закону.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно із п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року за № 3-рп/99 у справі 1-1/99, прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому визначається порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором і Позивачем суду в якості доказів своєї позиції по справі, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов’язань, взятого ним, відповідно до Договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані не були і Відповідачем по суду не заперечувались.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №8/025-11 в частині стягнення з закритого акціонерного товариства «ПентоПак»на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи основного боргу у сумі 129 950,31 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 31 коп.), пені у сумі 10 575, 98 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 98 коп.), заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 8 161, 26 грн. (вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 26 коп.) та пені по відсотках за користування кредитом у сумі 139, 84 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 84 коп.), - припинити.

2. Позов заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до закритого акціонерного товариства «ПентоПак»про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05, в частині якої провадження у справі №8/025-11 не припинено, - задовольнити повністю.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «ПентоПак», ідентифікаційний код: 20620489, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5, на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Київського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, ідентифікаційний код: 34002550, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 12, заборгованість за Кредитним договором від 16.03.2005 року за № 15-53/16/03/05 у сумі 1930,20 грн. (одна тисяча дев’ятсот тридцять гривень 20 коп.), до складу якої входить інфляційні нарахування за основним боргом у сумі 1237,88 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 88 коп.), 3-и проценти річних за основним боргом у сумі 508,09 грн. (п’ятсот вісім гривень 09 коп.), 3-и проценти річних по відсотках за користування кредитом у сумі 37,30 грн. (тридцять сім гривень 30 коп.), інфляційні нарахування по відсотках за користування кредитом у сумі 146,93 грн. (сто сорок шість гривень 93 коп.).

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства «ПентоПак», ідентифікаційний код: 20620489, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 15.03.2011 року