Рішення № 15115106, 27.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.11р.

Справа № 5005/3440/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евротех", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Таксі-Сервіс" Відкритого акціонерного товариства "Автопромінь", м. Дніпропетровськ

про стягнення 51947,28 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Павленко С.П. - дов. №1188 від 01.04.2011р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 40319,95 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами - 4254,86 грн., інфляційних втрат - 5725,43 грн. та 3 % річних - 1647,04 грн., всього - 51947,28 грн. згідно правочину на поставку автомобільних шин від 30.06.2009р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті поставленого товару та на ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 611, 625 ЦК України.

Відповідач вдруге не забезпечив явку представника до судового засідання, не надав витребувані судом матеріали та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується матеріалами справи, повторне не з’явлення представника до судового засідання, можливість забезпечення відповідачем явки іншого представника до судового засідання та подання витребуваних судом матеріалів за час розгляду справи, а також достатність матеріалів справи для прийняття рішення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України), відхиливши відповідне клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2009 року ТОВ "Торговий дім "Евротех" (надалі - Пізивач) було поставлено ДП «Таксі-Сервіс»ВАТ «Автопромінь»(надалі - Відповідач) автомобільні шини загальною вартістю 40319,95 грн. з ПДВ, що підтверджується довіреністю серія ЯПС № 571229 від 30.06.2009р., видатковою накладною № РН-00756 від 30.06.2009р., податковою накладною № 749 від 30.06.2009р., копії яких долучені до матеріалів справи.

05 жовтня 2009 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 1745 від 05.10.2009р. з вимогою негайно оплатити вартість поставного товару за видатковою накладною № РН-00756 від 30.06.2009р. в розмірі 40319,95 грн., а також вартість поставленого товару за видатковою накладною № РН-00821 від 09.07.2009р. в розмірі 6 538, 47 грн., що підтверджується претензію № 1745 від 05.10.2009р., квитанцією про направлення поштового відправлення № 1755 від 05.10.2009р., описом-вкладення в поштове відправлення з відміткою поштового відділення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідачем, як вбачається з відповідного поштового повідомлення, зазначена претензія була одержана 09.10.2009р., однак на час розгляду справи вартість поставленого Позивачем товару за видатковою накладною № РН-00756 від 30.06.2009р. в розмірі 40319,95 грн. не сплачена (доказів не надано).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно п.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

З обставин справи вбачається, що Позивач та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов договору. Свій обов'язок Позивач виконав - передав товар у власність Відповідачу, а Відповідач своє зобов'язання виконав не в повній мірі - прийняв товар, але не оплатив його вартість.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Вимога щодо погашення боргу була викладена Позивачем у претензії № 1745 від 05.10.2009р. Даний лист був отриманий Відповідачем 09.10.2009р., отже Відповідач був зобов’язаний у строк до 17.10.2009 року здійснити оплату поставленого товару.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином Відповідач зобов'язаний сплатити суму грошової заборгованості з урахуванням суми інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Відповідно від дати виникнення зобов'язання та термінів сплати, Позивачем здійснено розрахунок 3% річних за прострочення грошового зобов'язання по оплаті поставленого Товару, розмір яких за період з 19.10.2009р. по 01.03.2011р. становить 1647,04грн., а також розрахунок інфляційних втрат, розмір яких за період жовтень 2009р. –січень 2011р. становить 5725,43грн.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 40319,95 грн., інфляційних втрат у сумі 5725,43 грн. та 3 % річних у сумі 1647,04 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

В решті ж позову щодо стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України та ст. 231 ГК України у розмірі - 4254,86 грн. за період з 19.10.2009р. по 01.03.2011р. слід відмовити, оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України та становить 3% річних, які Позивачем також заявлені до стягнення. Статтєю ж 231 ГК України встановлений розмір штрафних санкцій, якими згідно з ст. 230 ГК України є неустойка, штраф, пеня, що мають іншу правову природу ніж проценти за користування чужими грошовими коштами, а відтак нарахування Позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі встановленому ч. 6 ст. 231 ГК України є безпідставним.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 519,47грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 611, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Таксі-Сервіс" Відкритого акціонерного товариства "Автопромінь" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, б. 39, ЄДРПОУ 25014919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евротех" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, б. 11-а, кв. 3, ЄДРПОУ 34365328, р/р. 26007050207127 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299) основний борг у сумі 40319,95 грн., інфляційні втрати у сумі 5725,43 грн. та 3 % річних у сумі 1647,04 грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 477,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,12грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

Суддя

А.Є. Чередко