Рішення № 15114973, 26.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.11р.

Справа № 5005/3441/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 871 грн. 00 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Селяков О.В., довіреність №489 від 01.01.2011 року, Шляєв І.В., довіреність №488 від 01.01.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 2 871 грн. 00 коп. - шкоди від недостачі вантажу та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевезення вантажу (антрациту) по залізничній накладній №66577883 зі станції відправлення Софіно-Брідська Донецької залізниці на станцію Губініха Придніпровської залізниці було встановлено недостачу вантажу на суму 2871 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надав.

В судове засідання 14.04.2011 року з'явився представник відповідача, який заперечує проти позовних вимог, однак доказів в обґрунтування своїх заперечень не надав.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами, оскільки суд вважає достатніми матеріали справи для слухання

В судовому засіданні 14.04.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укреспецизвесть " (далі - покупець, позивач) був укладений договір № 293 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля), за марочним складом, цінам і в кількості, які зазначені в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК "Рутекс" по залізничній накладній № 49071095 у вагоні № 66577883 відвантажило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" антрацит (66 100 т).

Зазначений вантаж був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецизветь" на підставі рахунку-фактури № СФ-0000092 від 14.02.2011р. платіжним дорученням № 87 від 15.02.11 року (а.с. 14).

При прийнятті вантажу 19.02.2011 року була виявлена нестача вантажу в кількості 2900кг, про що складений комерційний акт АQ №290471/6.

Як вбачається з комерційного акту АQ № 290471/6 від 19.02.2011 року: погрузка у вагоні рівномірна нижче бортів, вантаж промаркований. В вагоні виїмка відповідає акту о/ф №8 ст. Новомосковськ –Дніпровський від 19.02.2011 року: від дверей нарушено маркування довжиною – 6 м., мається п"ять виїмок глубиною від 40 см. до 1, 0 м., шириною від 1,0 м. до 2, 5 м., довжиною від 1,0 м. до 3,0 м. по всій ширині вагону. Течі вантажу немає. Вантаж прибув в технічно справному вагоні , люк та двері щільно закриті. Комісійне переважування здійснювали на 150-тонних вагонних вагах станції Губініха , що пройшли перевірку 04.01.2011 року. Переважування проводилось двічі, недостача вантажу у кількості 2900кг. підтвердилась.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, проти чого останній заперечує, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі – Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як вбачається з комерційного акту АQ №290471/6 від 19.02.2011 року при прийнятті вантажу 19.02.2011 року була виявлена нестача вантажу в кількості 2900 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 2871грн. із розрахунку вартості 1 тони вантажу –1000,00 грн.

Оскільки спірний вагон з антрацитом був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю.

За викладеного, шкода у розмірі 2871грн. підлягає стягненню з перевізника –державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн., витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" (49010, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 99/188, код ЄДРПОУ 36960102) 2 871 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп. –шкоди від недостачі вантажу , 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.А. Рудовська

Повне рішення підписано 26.04.2011 р.