Постанова № 15114552, 19.04.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р. Справа № 9/5007/12/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. , суддя Мельник О.В.

при секретарі Багній А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва на ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.03.11 року у справі № 9/5007/12/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна"

до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва

про розірвання договору суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009 року та стягнення 28654406,08 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Серебрянніков Д.В., за довіреністю

відповідача - Колдоба М.В., за довіреністю б/н від 18.03.2011р.

В судовому засіданні 19.04.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача – Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва 28654406,08 грн., у т.ч. 26758236,80 грн. основної заборгованості, 321098,84 грн. пені, 1311153,59 грн. інфляційних, 263916,85 грн. 3% річних, та розірвати договір суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009 року. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання за договором суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки № 30/07/09-БУ від 30.07.2009 року. Одночасно, позивач звернувся з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.02.2011 року клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (10001, м. Житомир, майдан Згоди, 6, оф. 5), що знаходяться на р/р 26009280288531 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 26607343, ІПН 266073406258, свід. ПДВ 100121660 відповідно у межах пред'явленої у позовній заяві суми боргу.

Згідно повідомлення "Укрсоцбанку" № 10 2-04126-15928 від 25.03.2011 року, у зв'язку з реорганізацією банку з 09.03.2011 року рахунки № 26009280288531 (980) змінено на нові рахунки № 26000000039658 (980), 26002000039656 (840), 26001000039657 (978), МФО 300023 в ПАТ "Укрсоцбанк". Станом на момент накладення арешту залишок коштів на поточному рахунку № 26000000039658 (980) становить 4023,16 грн., на поточних рахунках №26002000039656 (840), 26001000039657 (978) відсутній.

За таких обставин позивач 25.03.2011 року повторно звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.03.2011 року клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти які знаходяться на всіх рахунках Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (10001, м. Житомир, майдан Згоди, 6, оф. 5), код ЕДРПОУ 26607434, ІПН 266073406258 свід. ПДВ 100121660 відповідно у межах пред'явленої у позовній заяві суми боргу 28654406,08 грн.

Мотивуючи підстави задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд зазначив, що відповідач, або його представник в судові засідання не з'являється; вимог ухвал суду щодо надання витребуваних судом документів не виконує; взаємозвірки заборгованості з позивачем не проводить. Місцевий суд, дослідивши матеріали справи, подані позивачем матеріали, зробив висновок, що відповідач ухиляється від вчинення дій покладених на нього господарським судом, та дійшов висновку про обґрунтованість заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач - Акціонерна компанія "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва - не погоджуючись з ухвалою суду, вважаючи її такою, що може призвести до негативних наслідків діяльності підприємства, оскільки винесена без врахування фактичних обставин справи, звернувся із апеляційною скаргою у якій вказує на відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі, просить ухвалу господарського суду від 25.03.2011 року, якою застосовано заходи до забезпечення позову, скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступні обставини: В порушення 66 ГПК України, п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 року, господарський суд не наводить жодних правових обґрунтувань того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Єдиним аргументом, яким суд керувався під час винесення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову є нічим не підтверджене припущення, що в зв'язку з тим, що відповідач є резидентом республіки Туреччина, і у будь-який момент може припинити свою діяльність на території України та повернутись до країни походження. В зв'язку з тим, що метою діяльності відповідача є виконання державних програм з будівництва автомобільних доріг державного значення для проведення в Україні Чемпіонату Європи по футболу 2012, вжиття таких заходів до забезпечення позову значно ускладнить та навіть зробить неможливим закінчення в строк будівництва доріг державного значення, що призведе до зриву проведення в Україні Чемпіонату Європи по футболу 2012 року. Стверджує, що господарський суд не надає жодної правової оцінки цьому а також не враховує розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін в тому числі і інтереси держави.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задоволити.

Позивач у відзиві на позов, його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги відхилили, покликаючись на наступне: 30.07.2009 року між сторонами по справі було укладено договір суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки за № 30/07/09-БУ від 30.07.2009 року відповідно до якого ТзОВ "Бауком Україна" являється "Орендарем", а Акціонерна компанія "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва - "Суборендарем". Згідно з п. 1.1. даного Договору передбачено, що Орендар передає, а Суборендар приймає в орендне користування за певну плату на певний строк транспортні засоби (спецтехніку). Сторонами було складено та підписано Додаток № 1 від 30.07.2009 року до даного Договору в якому передбачено розмір орендної плати в місяць 2483158,40 грн., в тому числі ПДВ - 20%. Орендар виконав умови Договору в повному обсязі, передавши техніку за Актами приймання-передачі майна. Всього послуг було надано на суму 31434833,65 грн., з яких сплачено лише 4909118,17 грн. Орендар намагався врегулювати даний спір в досудовому порядку та направив на адресу Суборендаря вимогу (претензію) № 92 від 03.11.2010 року з проханням погасити заборгованість, що підтверджується поштовим повідомленням. Однак на даний час Орендар не отримав ні відповіді на дану вимогу, ні грошових коштів. Позивач вказує, що метою діяльності відповідача є виконання державних програм з будівництва автомобільних доріг державного значення для проведення в Україні Чемпіонату Європи 2012, проте фактично реалізацією даної програми займається позивач - у будівництві задіяно його техніку, укладено договори на проведення численних робіт, які виконуються безпосередньо працівниками позивача. Скаржник є лише посередником між Українською державою та українськими підприємцями, які замаються виконанням даної програми. Позивач зазначає, що він уклав Договір субпідряду на виконання робіт по реконструкцій' автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Яготин (на Люблін) № 80/08.10 (с1), але його виконання ускладнюється тим, що дана спецтехніка має великий амортизаційний коефіцієнт, і постійно потребує проведення ремонту, що, у свою чергу, неможливо виконати через відсутність коштів. Невиконання своїх зобов'язань скаржником ставить під загрозу виконання вищевказаного договору, а також не дозволяє здійснити виплату великої заборгованості по заробітній платі працівникам, які були задіяні на будівництві. Програма будівництва автомобільних доріг має не тільки державне, а й світове значення, оскільки очікується, що до України на Чемпіонат Європи по футболу 2012 прибуде велика кількість вболівальників, тому якісні дороги є однією з умов його проведення на нашій території. Відповідно, на фінансування вказаних заходів передбачено цілий ряд бюджетних видатків та проведено тендер. Позивач вважає, що кошти державою виділяються вчасно, і об'єктивних підстав для невиконання зобов'язань за договором у скаржника нема. Враховуючи значну суму боргу, відсутність будь-якого майна у скаржника на території України окрім грошових коштів, які у будь-який момент можуть бути відправлені за кордон, бездіяльність скаржника (жодні пропозиції щодо врегулювання спору не ініціювались) позивач був змушений звернутись до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів. Крім того, позивач зазначив, що термін дії договору фактично закінчився у вересні 2010 року, тобто прострочка платежу складає 8 місяців, з моменту укладення договору - 21 місяць. Позивач просить врахувати тривалий час прострочки платежу, значну суму боргу, а також факт, що умови перебування відповідача в Україні обумовлені строками виконання контракту - будівництво та реконструкція доріг для чемпіонату Європи з футболу 2012.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та прийняту у ній оскаржувану ухвалу, правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 3 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі суду про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвала місцевого господарського суду вказаним вимогам відповідає.

Із викладених у позовній заяві обставинах та доданих до неї доказах вбачається, що між сторонами виник спір, оскільки відповідач не виконав умови договору суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009 року щодо розрахунків.

При цьому господарським судом встановлено, що реальну загрозу утруднення виконання рішення суду засвідчує та обставина, що виконання грошових зобов'язань за договором суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009 року жодними засобами не забезпечене, за умови значної суми заборгованості та підставно при винесенні оскаржуваної ухвали враховано співрозмірність розміру грошових коштів, на які вимагається накладення арешту позовним вимогам при тих обставинах, що відповідач за час розгляду справи має можливість розпорядитися коштами з метою уникнути виконання зобов'язань перед ТзОВ "Бауком Україна", з чого вбачається необхідним вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що умовою забезпечення позову є вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову за клопотанням позивача, місцевий господарський суд правильно застосував ст. 66 ГПК України, обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст.67 ГПК України.

Посилання скаржника на обставини, які викладено в апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що вимога про вжиття заходів до забезпечення позову є адекватною позовним вимогам, виходячи із співвідношення інтересів сторін та розміру грошових коштів, на які вимагається накладення арешту.

Оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд має право для вжиття заходів до забезпечення позову, визначених ст. 67 ГПК України.

Враховуючи, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що суд припустився процесуальних порушень в частині здійснення дій по забезпеченню позову ТзОВ "Бауком Україна".

Відтак, судова колегія визнає, що місцевим господарським судом до спірних правовідносин було правомірно застосовано приписи ст. 66 ГПК України та обрано відповідний захід до забезпечення позову у даній справі згідно із ст. 67 цього ж Кодексу, з огляду на що підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 25.03.2011 року не вбачається.

Керуючись ст.ст. 43, 66, 67, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.03.2011 року у справі № 9/5007/12/11 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мельник О.В.