Постанова № 15114410, 28.04.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.04.2011 р. справа №6/291

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №1221 від 20.04.2011р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

на рішення господарського суду Донецької області

від16.02.2011 року

у справі№6/291 (суддя Подколзіна Л.Д.)

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області простягнення 13050,57грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 2701,09грн., транспортних послуг в розмірі 1897,72грн., пені в розмірі 8451,76грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.02.11р. у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків було відмовлено.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Харків, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 16.02.11р. скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 22.03.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2009р. між Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 м.Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю “Артемівський дерево-переробний комбінат”м.Артемівськ, Донецької області був укладений договір поставки №11/08/09, згідно умов п. 1.1, 4.6 якого продавець зобов»язувався передати на протязі 14 банківських днів з моменту надходження передплати згідно рахунку на поточний рахунок продавця, у власність покупця фанеру клеєну ФК розміром 1530мм*950мм*30мм, а покупець (позивач) зобов”язувався прийняти вказаний товар та оплатити за нього визначену грошову суму, згідно п. 5.1 договору на умовах 100% передплати відповідно до рахунку на протязі 3-х банківських днів з моменту одержання покупцем рахунку.

Даний договір набирає чинність з моменту його укладення обома сторонами та діє до 31.12.2009р. (п. 8.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

Позивачем була здійснена передплата суми в розмірі 20500грн. відповідно до платіжного доручення №80 від 20.08.2009р.

Відповідачем здійснено часткову поставку товару у кількості 4,312 м.куб. на суму 11808,81грн. відповідно до видаткових накладних №96 від 20.04.2010р., №547 від 03.12.2009р., №385 від 09.09.2009р. Враховуючи, що позивач не оспорює факт поставки товару за вищезазначеними видатковими накладними на суму 11808,81грн., судова колегія вважає, що ним прийнятий товар саме на дану суму.

Крім того, відповідачем здійснено часткове повернення суми в розмірі 6000грн, що підтверджується банківськими виписками від 30.09.2009р., 04.11.2009р.

Отже, у зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань з поставки товару, на думку позивача, рахується борг в розмірі 2701,09грн. та нарахована пеня в розмірі 8451,76грн., а також позивач заявив вимоги про стягнення транспортних витрат в розмірі 1897,72грн, тому останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми в розмірі 13050,57грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем неналежним чином виконані зобов»язання з поставки товару необхідної кількості відповідно до п. 4.6 договору. У видаткових накладних №96 від 20.04.2010р., №547 від 03.12.2009р., №385 від 09.09.2009р. відсутнє посилання на договір №11/08/09 від 11.08.2009р., але враховуючи, що докази існування між сторонами інших договірних відносин відсутні та той факт, що відповідачем при поверненні суми в розмірі 6000грн. зазначено в якості підстави саме договір №11/08/09 від 11.08.2009р., судова колегія дійшла висновку, що оплата позивачем суми в розмірі 20500грн. та часткова поставка товару здійснена саме на виконання умов договору №11/08/09 від 11.08.2009р.

Водночас умови договору №11/08/09 від 11.08.2009р. передбачають поставку товару на умовах FCA склад покупця, в зв»язку з чим на продавця був покладений обов»язок щодо доставки товару, який не виконаний останнім. Тому, на думку позивача, ним були оплачені транспортні витрати, пов»язані з доставкою товару. Між тим, у квитанціях №3772 від 21.04.2010р., № 1242 від 04.12.2009р. про оплату транспортних послуг зазначено, що оплату прийнято від ОСОБА_3, тому із наданих квитанцій не вбачається оплати саме позивачем транспортних послуг, пов»язаних з доставкою товару за договором №11/08/09 від 11.08.2009р.

Крім того, умовами договору №11/08/09 від 11.08.2009р. не передбачений обов»язок продавця щодо повернення суми передплати, а з наданої до матеріалів справи претензії не вбачається дати її надіслання на адресу відповідача або отримання упоноваженою особою відповідача.

Обгрунтованим є висновок суду, що вірною сумою передплати яка підлягає поверненню є 2691,19грн. із розрахунку: 20500грн. (сума здійсненої передоплати)- 11808,81грн. (частково поставлений товар)-6000грн. (частково повернута передплата).

Таким чином, суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, оплати транспортних послуг саме позивачем за договором №11/08/09 від 11.08.2009р. та пред»явлення відповідачу вимоги у розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тому у позивача на момент звернення до суду не виникло право вимоги на стягнення суми передплати в розмірі 2701,09грн. та суми відшкодування транспортних послуг в розмірі 1897,72грн., в зв»язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення суми в розмірі 4598,81грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 8451,76грн. за період з 09.09.2009р. по 31.12.2009р., нарахованої відповідно до п. 7.2 договору, яким передбачено, що у випадку не передачі товару повністю або частково у строк, обумовлений сторонами, продавець оплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості непереданого товару за кожний день прострочки, то судова колегія вважає неправомірною відмову судом першої інстанції у задоволенні даних позовних вимог, виходячи з наступного.

Перевіривши розрахунок пені судова колегія вважає, що він частково не відповідає вимогам ст. 258 Цивільного кодексу України, яка встановлює присікальний строк позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), оскільки позивач звернувся до господарського суду 17.12.2010р. (поштовий штамп на конверті), тоді як розрахунок пені здійснений з 09.09.2009р. по 31.12.2009р.

Строк поставки товару встановлений п. 4.6 договору 09.09.2009р., але відповідачем в порушення даного строку здійснено поставку товару частково 09.09.2009р., 03.12.2009р., 20.04.2010р., що підтверджується видатковими накладними, тому нарахування пені з урахуванням вимог ст. 258 Цивільного кодексу України повинно здійснюватися з 17.12.2009р. по 31.12.2009р. на суму 877,66грн.

Тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені, в зв»язку з чим рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8451,76грн. та стягненню підлягає пеня в розмірі 877,66грн. В решті позовних вимог про стягнення пені в розмірі 7574,10грн. позивачу відмовляється.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права у відношенні вимог про стягнення пені, в зв»язку з чим рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. у справі №6/291 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8451,76грн. з прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. у справі №6/291 залишається без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги частково покладаються на відповідача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків на рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 року у справі №6/291 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 року у справі №6/291 скасувати частково.

Задовольнити частково позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 2701,09грн., транспортних послуг в розмірі 1897,72грн., пені в розмірі 8451,76грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області (84500, м. Артемівськ, Донецька область, вул.. Соборна, 1, ЗКПО 32714153) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (АДРЕСА_1, ідентиф.код НОМЕР_1) пеню в розмірі 877,66грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 8,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 15,87грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 2701,09грн., транспортних послуг в розмірі 1897,72грн., пені в розмірі 7574,10грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. у справі №6/291 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський дерево-переробний комбінат», м. Артемівськ Донецької області (84500, м. Артемівськ, Донецька область, вул.. Соборна, 1, ЗКПО 32714153) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (АДРЕСА_1, ідентиф.код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 4,39грн.

Доручити господарському суду Донецької видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Дон. обл.