Рішення № 15114314, 21.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Справа № 06/5026/679/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від прокуратури: Синецька О.Ю. –старший прокурор відділу,

від позивача: Шульженко О.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з’явився,

розглядає справу:

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівка-Агро"

про стягнення лізингових платежів в сумі 79 167 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –79 167 грн. 41 коп. заборгованість за договором фінансового лізингу №23-09-351 бфл/537 від 20.08.2009, у тому числі 74 919 грн. 39 коп. борг, 3 093 грн. 13 коп. пеня, 556 грн. 22 коп. інфляційні, 598 грн. 67 коп. річні.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не з’явився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Заслухавши представників прокуратури, позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

20.08.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №23-09-351 бфл/537.

У відповідності з цим договором Лізингодавець (позивач) передає Лізингоодержувачу (відповідач) у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно п. 2.2 строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.

Згідно п. 3.4.4 за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання Предмета лізингу на вимогу Лізингодавця протягом 10 календарних днів повернути йому предмет лізингу у визначене Лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника згідно Акту в технічно справному та комплектному стані.

Згідно п. 4.1 з моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмету лізингу;

- винагороду в розмірі 7 % річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі –через кожні три місяці.

Згідно п. 4.3 Лізингоодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки Лізингодавця:

- попередній платіж в частині відшкодування вартості Предмету лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ, на який не нараховується лізинговий платіж у частині винагороди Лізингодавцю;

- комісію за організацію поставки техніки в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього платежу і комісії є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Згідно п. 7.1 за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно п. 7.6 Нарахування на штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов’язань в повному обсязі.

Згідно п. 9.5 Додатки до Договору є його невід’ємними частинами.

До договору фінансового лізингу №23-09-351 бфл/537 від 20.08.2009 підписані 8 додатків, які регулюють найменування, кількість, ціну і вартість Предмета лізингу та графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до умов Додатків №1 від 20.08.2009 №23-09-351 бфл/537, №3 від 20.08.2009 №23-09-351 бфл/537, №5 від 20.08.2009 №23-09-351 бфл/537, №7 від 20.08.2009 №23-09-351 бфл/537 предмет лізингу передається згідно з Актом (-ами) приймання–передачі.

Позивач повністю виконав умови договору, передав відповідачу предмет лізингу –сільськогосподарську техніку загальною вартістю 492 300 грн. 00 коп. (акт №2 приймання-передачі предмета від 16.09.2009, акт №7 приймання-передачі предмета від 03.09.2009).

Проте, відповідач у порушення вимог ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг», п. п. 3.4.3, 4 договору фінансового лізингу №23-09-351 бфл/537 від 20.08.2009 розрахунки за договором провів частково, внаслідок чого станом на 31.01.2011 утворилась заборгованість у сумі 74 919 грн. 39 коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Техніка у відповідача була вилучена 10.12.2010 згідно акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки.

Згідно розрахунку позивача заборгованість за договором фінансового лізингу №23-09-351 бфл/537 від 20.08.2009 становить –74 919 грн. 39 коп. Про, що також свідчить акт звірки від 10.12.2010.

Розрахунок позову відповідачем не оспорено.

Згідно ст. 292 ГК України лізинг –це господарська діяльність спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг –це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у Продавця (Постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно п. 3 ч.2 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг»своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ч.1 ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору фінансового лізингу №23-09-351 бфл/537 від 20.08.2009, Закону України «Про фінансовий лізинг», Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені, інфляційних, річних, (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню у заявленій сумі 79 167 грн. 41 коп. (74 919 грн. 39 коп. борг + 3 093 грн. 13 коп. пеня + 556 грн. 22 коп. інфляційні + 598 грн. 67 коп. річні).

Господарський суд ухвалами від 30.03.2011 та 12.04.2011 зобов’язував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не з’явився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. ст. 28, 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобов’язані з’явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Позов заявлено прокурором який відповідно до п.30 ст. 4 Декрету КМУ “Про державне мито” звільнений від сплати мита, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита в сумі 791грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівка-Агро" Черкаська, обл., м. Христинівка, вул. 60 річчя Перемоги, буд. 16, код 32923088:

- на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, код 30401456 –74 919 грн. 39 коп. борг, 3 093 грн. 13 коп. пеня, 556 грн. 22 коп. інфляційні, 598 грн. 67 коп. річні;

- в доход державного бюджету на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –УДК м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у Христинівському районі державне мито в сумі 791 грн. 67 коп.;

- в доход державного бюджету на рахунок 31216264700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22050003, отримувач УДК в Черкаській області через відділ ДВС Христинівського районного управління юстиції - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Анісімов

Рішення підписано 21.04.2011