Рішення № 15114286, 11.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року Справа № 08/5026/522/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача – Бабіцький Я.В.- представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача приватного підприємства “Прем’єрпродукт-Центр”

до

відповідача приватного підприємства “Щедрий дім”

про стягнення 104 030,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Прем’єрпродукт - Центр” звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства “Щедрий дім” 100 692,28 грн. в тому числі: 99 241,69 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 215,48 грн. пені, 235,11 грн. річних, та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача заявою від 04.04.2011 збільшив розмір позовних вимог, в частині стягнення основного боргу просить стягнути 102 580,30 грн. заборгованості за поставлений товар. В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з врахування заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав повністю.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не подав.

Із поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що відповідач по справі, приватне підприємство «Щедрий дім», включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, ідентифікаційний код якої 36391137, місцезнаходженням відповідача за даними ЄДР є адреса: 18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв. 101, тобто за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом надсилалась ухвала від 14.03.2011 про порушення провадження у справі та ухвала від 28.03.2011 про відкладення розгляду справи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дату судового засідання по справі, час і місце їх проведення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

21.12.2009 між ПП «Прем’єрпродукт–Центр»в особі директора Щур Г. П., що діє на підставі Статуту, (надалі - Постачальник), з одного боку та ПП «Щедрий дім», в особі директора Швець Л.В., що діє на підставі Статут, (надалі –Покупець), було укладено договір поставки №21/ХІІ-09 (Далі –Договір), за умовами якого Продавець зобов’язується поставляти Покупцю продукти харчування (надалі Товар), партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а Покупець зобов’язаний прийняти Товар і оплачувати його за умовами Договору.

Асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних. Ціни на товар є договірними. Вони вказуються в Специфікації, які є невід’ємною частиною до Договору і підписується сторонами одночасно з підписанням Договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору оплата за товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару. Розрахунок вважається здійсненим з моменту надходження грошових коштів на рахунок або в касу Постачальника.

В період з 11.01.2011 по 27.01.2011 позивач поставив відповідачу товар на суму 150 499,50 грн. за видатковими накладними № ПК- 00349 від 11.01.2011; №ПК- 00488 від 13.01.2011; №ПК- 00837 від 20.01.2011; № ПК-01274 від 27.01.2011.

Договірні зобов’язання Покупцем виконані частково. Борг відповідача перед позивачем на день розгляду спору складає 102 580,30 грн.

Крім того, за порушення строків виконання грошового зобов’язання та згідно пункту 9.3 Договору Позивачем нарахована пеня у сумі 1 215,48 грн. та 235,11 грн. річних.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов’язань стало підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору Продавцем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 150 499,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №ПК- 00349 від 11.01.2011; №ПК- 00488 від 13.01.2011; №ПК- 00837 від 20.01.2011; № ПК-01274 від 27.01.2011.

Згідно з умовами Договору відповідач повинен оплатити протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач частково сплатив заборгованість. Борг відповідача перед позивачем на день розгляду спору складає 102 580,30 грн. Відповідач не заперечив проти суми заборгованості та не надав суду доказів оплати вартості поставленого товару.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, копією Договору, видатковими накладними, банківськими виписками.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 102 580,30 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч вимогам діючого законодавства та п. 3.2.1 Договору, згідно до якого Покупець зобов’язувався здійснювати оплату за Товар в строки, які вказані в Договорі, останній оплату товару не здійснив.

Статтею 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.3 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 1 215,48 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є обґрунтованою та підлягає до стягнення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 235,11 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов Договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар, тому вимоги про стягнення 1 215,48 грн. пені та трьох відсотків річних у розмірі 235,11 грн. підлягають до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 1040,32 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Щедрий дім”, (м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв.101, код 36391137) на користь приватного підприємства “Прем’єрпродукт-Центр”, (м. Київ, вул. Лугова, буд. 9П, код 36630879) –102 580,30 грн. основного боргу, 1 215,48 грн. пені, 235,11 грн. річних, 1 040,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко