Рішення № 15114284, 04.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 рокуСправа № 08/5026/401/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - адвокат,

від відповідача Климов В.Г. за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_3

до відповідача приватного підприємства «Комерційна фірма Дорбуд»

про стягнення 50378,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Комерційна фірма Дорбуд» заборгованості в сумі 50378,45 грн., в тому числі: 34535,50 грн. основного боргу, 12570,87 грн. інфляційних, 3272,08 грн. -3% річних, та відшкодування у звязку з цим державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2762,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 34535,50 грн. основного боргу, проти стягнення 12570,87 грн. інфляційних та 3272, 08 грн. річних заперечує.

В судовому засіданні 04.04.2011 було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

02 червня 2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, серія НОМЕР_2, виданого Соснівським РВ УМВС в Черкаській області 15.05.1996 (надалі Постачальник, позивач у справі), з одного боку та приватним підприємством «Комерційна фірма Дорбуд», в особі Клімова В.Г., що діє на підставі Статуту, (надалі Покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобовязується поставляти і передавати у власність Покупця паливно-мастильні матеріали (далі товар), а Покупець зобовязується прийняти та оплатити його. Товаром, що поставляється згідно умов Договору є бензин марок : А-76, А-80, А-92, А-98, дизельне пальне, моторні та трансмісійні оливи, мастила. Ціна, кількість та асортимент кожної партії товару визначається на підставі діючого на момент замовлення прейскуранта («прайс-аркуша») Постачальника, і остаточно узгоджується сторонами в рахунку фактурі на партію товару. Товар поставляється партіями на підставі замовлення Покупця.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору, Покупець зобовязаний оплатити 100% вартості замовлення партії товару протягом 5 банківських днів з моменту отримання від Постачальника рахунку-фактури на оплату замовленої партії товару. Розрахунок за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє один рік. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії Договору не заявить про наміри змінити його умови або припинити його дію, Договір вважається продовженим щоразу на наступний календарний рік.

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар, а саме: дизпаливо в кількості 2616 тон, бензин марки А-76 2346 тон, загальною вартістю 31303,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000021 від 03.06.2008, рахунком-фактурою №СФ-000023 від 03.06.2008, дизпаливо в кількості 2120 л., бензин марки А-76-2535 тон, загальною вартістю 30232,06 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00032 від 01.08.2008 та рахункомфактурою № СФ-000034 від 01.08.2008.

Товар був отриманий уповноваженим представником Відповідача згідно довіреностей на отримання товару серія ЯОА № 938674 від 03.06.2008 та ЯОА № 938690 від 01.08.2008.

В період з 02.10.2008 по 15.10.2009 Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 27000 грн. і на день звернення позивача з позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 34 535,50 грн.

Сторонами складені та підписані акти звірки за період з 01.01.2008 по 12.12.2008 та з 01.01.2009 по 29.09.2009, з 01.01.2009 по 22.11.2010.

10.02.2011 Позивач направив Відповідачу вимогу №8, в якій зобовязав Відповідача погасити заборгованість в сумі 34535,50 грн. Відповідач на вказану претензійну вимогу відповіді не надав, у вказаний строк кошти не сплатив.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобовязань стало правовою підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору Продавцем було поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 61535,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-00032 від 01.08.2008, №РН 000021 від 03.06.2008. Товар отриманий Відповідачем за довіреностями серії ЯОА №938690 від 01.08.2008, ЯОА № 938674 від 03.06.2008 Катернюк Т.І.

Згідно з умовами пункту 5.1 Договору Відповідач повинен оплатити 100% вартості замовлення партії протягом пяти банківських днів з моменту отримання від Постачальника рахунку фактури на оплату замоленої партії товару.

Відповідач частково сплатив заборгованість і на день звернення позивача з позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 34 535,50 грн.

За період з 01.01.2008 по 12.12.2008 та з 01.01.2009 по 29.09.2009, з 01.01.2009 по 22.11.2010 сторонами складені та підписані уповноваженими представниками акти звірки розрахунків.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваним Договором, видатковими накладними, довіреностями, актами звірки взаєморозрахунків та іншими документами у справі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 34535,50 грн. визнав.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 34535,50 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідачем порушено умови передбачені пунктом 5.1 Договору в частині своєчасного та повного проведення розрахунків, відповідно суд вважає, що вимога про стягнення 12570,87 грн. інфляційних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобовязання, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги Позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 3272,08 грн., то вона підлягає до частково задоволення в сумі 3232,42 грн., оскільки при перевірці правильності нарахування трьох відсотків річних, позивачем допущено арифметичну помилку. В іншій сумі річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 34535,50 грн. заборгованості за поставлений товар, 12570,87 грн. інфляційних та 3272, 08 грн. річних за невиконання зобовязань по договору поставки від 02.06.2008.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В позовній заяві позивач вказав, що з метою захисту своїх прав, представляти в господарському суді та складення процесуальних документів позивач звернувся до адвоката ОСОБА_1

Понесені витрати на оплату юридичних послуг по оформленню позовних матеріалів до суду, підтверджуються договором №15 від 09.02.2011 про надання юридичних послуг та веденні справи в господарському суді, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1, актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 21.02.2011 та квитанцією №34 від 23.02.2011 про сплату юридичних послуг в сумі 2 762 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 503,39 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2762,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «комерційна фірма Дорбуд», (м. Золотоноша, вул. Гулака Артемовського, буд. 5, код 34118489) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 34535,50 грн. заборгованості за поставлений товар, 12570,87 грн. інфляційних, 3232, 08 грн. - 3% річних, 503,39 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2762,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 06.04.2011