Рішення № 15114178, 04.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/1165/11

вх. № 1165/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Старжинська О.О. за довіреністю № 9/1-15/1085 від 08.05.2009 р.

відповідача - Ободовська Н.С. за довіреністю № б/н від 10.01.2011 р.

розглянувши справу за позовом Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, с. Дворічний кут

до ПАТ "Нововодолазький молокозавод", смт. Нова Водолага

про стягнення 6202,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь основного боргу в сумі 4835,60 грн., пені в сумі 779,79 грн., інфляційних в сумі 438,44 грн. та 3% річних в сумі 148,56 грн. у зв'язку з неповною оплатою відповідачем позивачу поставленого товару за договором № 0106/10 поставки сільськогосподарської продукції від 01.06.2010 р.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № Д600, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № 7650, надав заяву про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, 28, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № 7382, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № 7652, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів вказаних у клопотанні, яке господарським судом задовольняється та надані копії документів судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 04.04.2011 р. за вх. № 7653, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка господарським судом залучається до матеріалів справи. Згідно неї позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 615,39 грн., інфляційні в сумі 438,44 грн., 3% річних в сумі 148,56 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., в зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу в сумі 4835,60 грн. та частковою сплатою штрафних санкцій в сумі 164,40 грн.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти них не заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції № 0106/10 від 01.06.10 р. (надалі - договір) та протоколом погодження ціни на молоко, відповідачем на протязі червня 2010 р. було отримано молоко охолоджене на загальну суму 82648,60 грн., що підтверджується відповідними накладними копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 2.5 договору було передбачено, що відповідач здійснює оплату за отриманий товар наступного дня після його отримання шляхом безготівкового або готівкового розрахунку.

Судом встановлено, що відповідачем було сплачено вартість поставленого молока на суму 77813,00 грн.

Таким чином станом на 15.02.2011 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором становила 4835,60 грн.

Пунктом 4.5. вищевказаного договору було передбачено, що в разі несвоєчасної сплати отриманого товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

За таких обставин позивачем була нарахована відповідачу пеня у розмірі 779,79 грн. Крім того, позивачем були нараховані відповідачу інфляційні в сумі 438,44 грн. та 3% річних в сумі 148,56 грн.

Під час розгляду справи відповідачем була сплачена сума основного боргу в сумі 4835,60 грн. та частково сплачена сума пені у розмірі 164,40 грн. Пеня в сумі 615,39 грн., інфляційні в сумі 438,44 грн. та 3% річних в сумі 148,56 грн. не були сплачені про що, також, свідчить складений між сторонами акт звірки взаємних розрахунків з 01.10.2010 р. по 26.03.2011 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь пені в сумі 615,39 грн., інфляційних в сумі 438,44 грн. та 3% річних в сумі 148,56 грн.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву представника відповідача про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, 28.

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, 28, код ЄДРПОУ 00447480, р/р 26002010053 у Харківській філії ПАТ "Унікомбанк", МФО 350006) на користь Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (62351, Харківська область, Дергачівський район, с. Дворічний кут, код ЄДРПОУ 08680945, р/р 26002823388704 в від. № 23 банку „Грант" смт. Солоницівка, МФО 351607) пеню в сумі 615,39 грн., інфляційні в сумі 438,44 грн., 3% річних в сумі 148,56 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 11.04.2011 р.