Рішення № 15114120, 18.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.11

Справа № 5021/724/2011.

За позовом Публічного акціонерного товариства «Конотопагротехсервіс», с. Привокзальне, Конотопський район, Сумська область

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

про визнання права власності

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача – Северин С.В., довіреність б/н від 30.03.2011р.

від відповідача – Пономаренко С.В., довіреність № 57 від 20.09.2010р.

При секретарі судового засідання – Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 30.03.2011р., в судовому розгляді даної справи оголошувалась перерва до 18.04.2011р. на 11 год. 10 хв.

Суть спору: позивач просить суд визнати право власності за набувальною давністю за Публічним акціонерним товариством «Конотопагротехсервіс» державного майна, а саме: котельна для житла, яке не ввійшло до статутного фонду підприємства та знаходиться на його балансі та в користуванні, як добросовісному набувачеві, який зберігав, підтримував у задовільному стані та володів цим майном більше десяти років, судові витрати покласти на позивача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 10-03-01365 від 13.04.2011р., в якому зазначає, що спірна котельна разом з державним житловим фондом під час приватизації держаного майна не була включена до статутного фонду позивача, але залишилась на балансі товариства.

Позивач листом № 110 від 12.04.2011р., повідомив суд, що станом на 30.03.2011р. у провадженні господарського суду та в інших органах, які в межах своєї компетенції вирішують господарські спори, відсутні справи з будь-яких спорів про визнання права власності, згідно позовної заяви № 101 від 25.03.2011р. ВАТ «Конотопське підприємство «Агротехсервіс» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, а також немає рішення відповідних органів з такого спору.

Позивач також надав балансову довідку № 111 від 12.04.2011р., відповідно до якої станом на 30.03.2011р. на балансі ВАТ «Конотопське підприємство «Агротехсервіс» та в його користуванні з 01.01.1993 року, знаходиться об‘єкт державної власності, що не увійшов до статутного фонду позивача – котельна для житла, інвентарний номер – 000419, залишковою вартістю 1515 грн. 99 коп. Дана споруда та обладнання морально застаріле, має невелику залишкову вартість, проте для її утримання в належному стані використовуються кошти підприємства позивача.

Зазначену довідку та листа позивача суд приймає до розгляду в судовому засіданні та залучає їх до матеріалів даної справи на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2011р. позивач надав суду додаток до позовної заяви, в якому зазначає, що приватизація майна позивача завершилася на підставі наказу Фонду Державного майна України «Про завершення приватизації» № 190 від 13.04.2001р., і з даного часу обраховується безперервність володіння спірним майном.

Позивачем також подано додаток до балансової довідки, де останній зазначає, що станом на 20.09.2001р. житловий фонд ВАТ «КП «Агротехсервіс» було передано в комунальну власність Шаповалівської сільської ради, згідно з рішенням Шаповалівської сільської ради № 22 від 20.09.2001р., для опалення зазначеного житлового фонду з 01.06.2011р. було встановлено індивідуальне опалення, а потреба у використанні спірної котельні відпала, і у подальшій господарській діяльності підприємство планує використовувати дану будівлю як зерновий склад, а обладнання списати та частково використати у господарській діяльності.

Від позивача надійшло клопотання № 120 від 14.04.2011р., в якому просить суд змінити назву позивача з Відкритого акціонерного товариства «Конотопське підприємство «Агротехсервіс» на Публічне акціонерне товариство «Конотопагротехсервіс», в обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що назву підприємства було змінено на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» та згідно з рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 05.04.2011р., Публічне акціонерне товариство «Конотопагротехсервіс» є правонаступником всіх прав і обов‘язків Відкритого акціонерного товариства «Конотопське підприємство «Агротехсервіс» з моменту державної реєстрації, тобто з 11.04.2011р., в підтвердження чого позивач надав копію виписки з протоколу № 1 загальних зборів акціонерів товариства, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 183128 від 11.04.2011р., копію довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 402630 від 12.04.2011р., копію довідки про взяття на облік платника податків № 4062 від 12.04.2011р. та витяг із статуту ПАТ «Конотопагротехсервіс».

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду подані позивачем додатки до позову та балансової довідки, а також вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про зміну назви підприємства, яке підтверджене належними доказами, та вважає назву позивача у справі – Публічне акціонерне товариство «Конотопагротехсервіс» з всіма процесуальними правами та обов‘язками, якими користуються сторони у господарському процесі.

Згідно із вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Станом на 01.02.2011р. на балансі та у користуванні Публічного акціонерного товариства «Конотопагротехсервіс» знаходиться об‘єкт державної власності, що не увійшов до статутного фонду господарського товариства, а саме: котельна для житла, інвентарний номер – 000419, балансовою вартістю 3179 грн., залишкова вартість якої складає 1515 грн. 96 коп., що підтверджується балансовою довідкою № 111 від 12.04.2011р. та додатку до неї № 121 від 14.04.2011р., наданих позивачем у справі.

Із зазначеної балансової довідки та додатку до неї вбачається, що спірна споруда котельні та обладнання морально застаріла та має невелику залишкову вартість.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що дана споруда використовується позивачем з 01.01.1993р., і її утримання в належному стані відбувається за рахунок коштів позивача.

Крім того, як зазначає позивач, дана котельна для житла, яка не ввійшла до статутного фонду позивача, знаходиться у нього на балансі та в користуванні більше ніж десять років, і позивач як добросовісний набувач зберігав та підтримував її у задовільному стані.

Відповідач, у поданому до суду ним відзиві на позовну заяву № 10-03-01365 від 13.04.2011р., визнає, що спірна котельна разом з державним житловим фондом під час приватизації держаного майна не була включена до статутного фонду позивача, але залишилась на балансі товариства, і відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мату приватизацію)» № 2171 від 06.03.1992р., відповідальність за збереження майна на балансі якого знаходиться об‘єкт приватизації несе керівник підприємства.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України «Про затвердження плану приватизації Конотопського районного державного підприємства «Агротехсервіс» № 1351 від 30.11.1995 року на підприємстві позивача фактично розпочався процес приватизації.

08.12.1995р. позивач був зареєстрований як юридична особа у формі Відкритого акціонерного товариства.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області «Про завершення приватизації» № 190 від 13.04.2001р., було завершено процес приватизації майна Відкритого акціонерного товариства «Конотопське підприємство «Агротехсервіс», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Конотопагротехсервіс», і як встановлено судом, з даного часу позивач безперервно володіє та використовує приміщення котельні, тобто більше ніж десять років.

Крім того, 23.04.2001р. на підставі вищевказаного наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області № 190 від 13.04.2001р. та протоколу засідання комісії з продажу акцій Відкритого акціонерного товариства «Конотопське підприємство «Агротехсервіс» № 9 від 13.04.2001р. позивачеві видано свідоцтво про власність, реєстраційний № 388-А, відповідно до якого засвідчується те, що майно позивача є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна а агропромисловому комплексі».

Згідно з рішенням виконавчого комітету Шаповалівської сільської ради Конотопського району Сумської області «Про затвердження актів передачі житлового фонду ВАТ «КП «Агротехсервіс» в комунальну власність сільської ради» № 22 від 20.09.2001р., житловий фонд позивача був переданий у комунальну власність зазначеної сільської ради.

Як пояснив представник позивача в даному судовому засіданні, для опалення зазначеного житлового фонду з 01.06.2011р. було встановлено індивідуальне опалення, тобто потреба у використанні спірної котельні відпала.

В судовому засіданні встановлено, що для утримання об‘єкту котельні у належному стані використовувались кошти позивача, і з моменту приватизації по даний час приміщення збережене та знаходиться в задовільному стані, що підтверджується актом Регіонального фонду державного майна України по Сумській області про перевірку стану збереження та використання державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ «КП «Агротехсервіс» від 10.11.2010р., копія якого приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Добросовісність заволодіння чужим майном позивачем у даній справі підтверджується матеріалами справи, зокрема: свідоцтвом про власність реєстраційний № 388-А від 13.04.2001р., балансовою довідкою № 111 від 12.04.2011р. та додатком до неї № 121 від 14.04.2011р., а також актом про Регіонального фонду державного майна України по Сумській області про перевірку стану збереження та використання державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ «КП «Агротехсервіс» від 10.11.2010р. та не заперечується відповідачем у поданому ним письмовому відзиві на позов.

Згідно із ч. 3 ст. 397 Цивільного кодексу України, фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Пункт 4 ст. 344 зазначеного Кодексу визначає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи та правові норми, оскільки можливість визнання права на нерухоме майно за набувальною давністю передбачена чинним законодавством тільки в судовому порядку, а підставою для судового захисту у спорах про визнання є не порушення права, а його невизнання носіями пасивного цивільного обов‘язку, права та інтереси позивача підлягають судовому захисту, шляхом визнання права власності за набувальною давністю.

При зазначених обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуально кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Конотопагротехсервіс» (41661, Сумська область, Конотопський район, с. Привокзальне, вул. Соснівська, 2, код ЄДРПОУ 13997443) право власності за набувальною давністю на державне майно, а саме: котельна для житла, яке не ввійшло до статутного фонду Публічного акціонерного товариства «Конотопагротехсервіс», знаходиться на його балансі та в користуванні, як добросовісного набувача який зберігав, підтримував у задовільному стані та володів цим майном більше десяти років.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 21.04.2011 року.